Іменем України
25 травня 2011 року Справа № 5002-8/490-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Голика В.С.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.02.11;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 21 березня 2011 року у справі № 5002-8/490-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" (вул. Леніна, 128,Віліне,Бахчисарайський район,98433)
до приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" (просп. Кірова, 1, м. Сімферополь,95011)
про стягнення 111945,44 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у справі №5002-8/490-2011 позов задоволено.
Стягнуто з приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" суму боргу в розмірі 89556,34 грн., суму 10 % штрафу в розмірі 7752,42 грн., суму понесених збитків в розмірі 15 % - 7671,70 грн., витрати пов'язані із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00 грн., державне мито в розмірі 895,56 грн.
В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме положення статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов'язальні правовідносини сторін, а також умови договору поставки, положення якого передбачають відповідальність боржника у вигляді штрафу та обов'язку відшкодувати збитки у визначеному сторонами розмірі.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Залізничне торгове об'єднання" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач в скарзі зазначає, що позивач не довів, а суд не встановив самого факту наявності збитків у товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино".
Позивач в судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим.
04.05.2011 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2011.
Після перерви відповідач у судове засідання не з'явився.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2009 між приватним підприємством "Залізничне торгове об'єднання" (покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" (постачальник) укладений договір поставки № 79.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з пунктом 1 договору поставки постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити вино.
Розділом 2 договору поставки встановлено, що ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі специфікації і вказується в накладних на кожну партію товару. Сторони прийшли до згоди, що товар передається з відстрочкою платежу на 35 календарних днів. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 35 календарного дня з дня отримання товару.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору поставки № 79 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" поставило приватному підприємству "Залізничне торгове об'єднання" товар на суму 166994,95 грн. Вказаний факт підтверджується представленими позивачем документами: товарно-транспортними накладними та витратними накладними (том 1, а. с. 144 - 149, том 2, а. с. 1 - 115).
Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково в розмірі 77438,61 грн., у зв'язку з чим за приватним підприємством "Залізничне торгове об'єднання" склалася заборгованість в розмірі 89556,34 грн.
Судом також встановлено, що 27.01.2011 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" скерувало на адресу приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" претензію на суму 89556,34 грн., відповідно до якої позивач зазначив, що оплата за товар була здійснена покупцем частково в розмірі 77438,61 грн., у зв'язку із чим, станом на 28.01.2011, сума боргу складає 89556,34 грн.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів погашення існуючої заборгованості суду не представив. Більш того, в апеляційній скарзі проти факту наявності основної суми боргу будь-яких заперечень також не має.
Враховуючи наведені обставини справи та норми матеріального права, висновок місцевого господарського суду про необхідність задоволення позову в частині вимог про стягнення основної суми боргу є правильним.
Відповідно до розділу 7 договору поставки покупець, який прострочив оплату по договору більше чи на 10 днів, крім пені повинен оплатити за час прострочення штраф в розмірі 10 % від простроченої суми.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Отже, при наявності факту прострочення виконання відповідачем свого обов'язку більш ніж на 10 днів, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 7752,42 грн. є правомірними.
Обставини справи також вказують на те, що позивач заявив вимоги про стягнення суми збитків. Ці вимоги засновані на пункті 7.5. договору поставки, який передбачає, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань більше ніж на 25 днів покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю все понесенні їм збитки, в тому числі упущену вигоду, яку сторони вважать погодженою в розмірі 15 % від суми прострочення.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Переглядаючи спори про стягнення збитків, для прийняття рішення про стягнення збитків, потрібна наявність наступних елементів: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи у спричиненні збитків. У разі відсутності чи недоведеності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Так, позивач повинен довести наявність факту порушення зобов'язання, наявність збитків та наявність причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками. На відповідачеві лежить обов'язок доказування відсутності його вини у спричиненні збитків. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку позивачем взагалі не доведено факту наявності збитків у будь-якому розмірі. Встановлення сторонами розміру збитків у договорі, завчасно до їх настання, не може безумовно свідчити про їх завдання.
У зв'язку з наведеним у позові в частині вимог про стягнення збитків слід відмовити за недоведеністю.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у справі № 5002-8/490-2011 скасувати в частині задоволення позову про стягнення збитків в сумі 7671,70 грн.
3. В інший частині рішення залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.С. Голик
В.А. Лисенко
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" (вул. Леніна, 128,Віліне,Бахчисарайський район,98433)
2. Приватне підприємство "Залізничне торгове об'єднання" (просп. Кірова, 1,Сімферополь,95011)