Іменем України
19 травня 2011 року Справа № 5002-23/498-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився - Прокурор Автономної Республіки Крим;
представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02-4/374 від 11.11.10р. - Фонд комунального майна Ялтинської міської ради;
представник відповідача: не з'явився - Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача: не з'явився - Приватне підприємство "НАСТ-2004";
представник третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 02.10-07/956 від 23.11.10р. - Ялтинська міська рада;
представник третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №2 від 15.04.11р. - Приватне підприємство "Аспект-М94";
представник третьої особи: не з'явився - Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою";
представник третьої особи: не з'явився - Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи: не з'явився - Кримська республіканська установа "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова";
розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І. О. ) від 09 березня 2011 року у справі №5002-23/498-2011
за позовом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Ялта,98600)
до відповідачів: Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь,95015)
Приватного підприємства "НАСТ-2004" (вул. Севастопольська, 8-137, м. Сімферополь,95000)
треті особи: Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, м. Ялта,98600)
Приватне підприємство "Аспект-М94" (вул. Робоча, буд. 33, кв. 22, м. Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5, м. Ялта,98609)
Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, м. Сімферополь,95000)
Кримська республіканська установа "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" (вул. Мухіна, 8, м. Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
за участю: Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь,95000)
про визнання недійсним договору оренди майна
Позивач -Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів -Фонду майна АР Крим та Приватного підприємства "НАСТ-2004" про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна -групи інвентарних об'єктів: будівлі туалету літ. "В" (в т. ч. частина підпірних стін), будівлі рятувальної станції літ. "Б"(в т. ч. частина підпірних стін), навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", навіс літ. "Е", навіс літ. "Ж", навіс літ. "З", сходи бетонні (№4 по БТІ -26 сходинок), сходи металеві (№6 по БТІ -15 сходинок), сходи металеві (№7 по БТІ - 15 сходинок), сходи бетонні (№9 по БТІ -26 сходинок), сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 31 (33в), укладений між Фондом майна АР Крим і Приватним підприємством "НАСТ-2004" 05.04.2005р..
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2011 року (суддя Доброрез І. О.) у справі №5002-23/498-2011 позов задоволено.
Так, задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив із того, що Фонд майна АР Крим при укладенні спірного договору не мав права розпоряджатися комунальною власністю Ялтинської міської ради, яка в свою чергу її нікому не передавала та не делегувала таких повноважень Фонду майна АР Крим, чим порушив права власника -Ялтинської міської ради, щодо володіння, користування і розпорядження комунальною власністю.
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим та Фонд майна АР Крим звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати вказане рішення, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Так, у своїх апеляційних скаргах апелянти зокрема посилаються на те, що відповідно до постанови Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000р. №982-2/2000 КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" є майном, що належить Автономній Респуліці Крим і перебуває у сфері управління Міністерства охорони здоров'я АР Крим та серед майна яке належить АР Крим і перебуває на балансі Інституту є нерухоме майно - група інвентарних об'єктів: будівля туалету літ. "В"; сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, які знаходяться за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, а відтак Автономна Республіка Крим у особі Фонду майна АР Крим є власником цього майна та вправі ним розпоряджатися, в тому числі і передавати в оренду. Більш того, наведене також, підтверджується рішенням господарського суду АР Крим від 30.05.2006р. у справі №2-8/9032-2006, яке набрало законної сили та згідно з яким за Автономною Республікою Крим визнано право власності на нерухоме майно колишньої човнової станції, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33-в. При цьому, апелянти також зауважують на тому, що згідно з листом БТІ м. Ялти від 14.10.2008р. №1126 на туалет літ. В, сходи №10 і бетонний майданчик правова реєстрація не проводилася.
Крім того, за твердженням заявників скарги, відповідно до даних Ялтинського бюро технічної інвентаризації спірні об'єкти лікувального пляжу знаходяться з адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33-в та рішенням господарського суду АР Крим від 10.09.2009р. у справі №2-12/3433-2009 було визнано дійсною додаткову угоду №3 до договору оренди від 05.04.2005р., якою було змінено адресу об'єктів оренди на: "м. Ялта, вул. Дражинського, 33-в", що в свою чергу свідчить про тотожність цього майна.
В зв'язку з чим, висновки господарського суду відносно ненадання доказів тотожності спірного майна, не відповідають фактичним обставинам справи, що на думку апелянтів призвело до неправильного застосування ст. 761 ЦК України.
Також, прокурором було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2011 року Заступнику прокурора Автономної Республіки Крим відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2011 року у справі №5002-23/498-2011.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2011 року апеляційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Фонду майна Автономної Республіки Крим прийнято до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду, об'єднано їх в одне апеляційне провадження та справу призначено до розгляду.
18 травня 2011 року на адресу суду надійшов відзив третьої особи -Верховної Ради Автономної Республіки Крим, в якому остання зокрема посилається на те, що відповідно до постанови Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000р. №982-2/2000 КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова" є майном, що належить Автономній Республіці Крим, що також, підтверджується рішенням господарського суду АР Крим від 30.05.2006р. у справі №2-8/9032-2006, яке набрало законної сили. Тому, доводи господарського суду першої інстанції про те, що Автономна Республіка Крим у особі Фонду майна АР Крим не була власником спірного майна під час укладення спірного договору оренди, є хибними та такими, що не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим, оспорюване рішення підлягає скасуванню.
Розпорядженням В. о. голови суду Латиніна О. А. від 19 травня 2011 року, в зв'язку з відрядженням, суддю Остапову К. А. у складі колегії замінено на суддю Євдокімова І. В.
У судовому засіданні, яке відбулося 19 травня 2011 року, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення, як такого, що прийнято у відповідності з діючим законодавством та при повному дослідженні обставин справи.
Представники третіх осіб -Приватне підприємство "Аспект -М94" та Ялтинської міської ради, також усно посилались на відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення, але жодних письмових пояснень з цього приводу колегії суддів не представили.
Представники відповідачів, третіх осіб -КП Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою"; Верховної ради АР Крим; КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" та прокурор в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Слід зазначити, що 19 травня 201 року на адресу суду надійшла телеграма, в якій перший заступник голови В. Мухопадов, просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній строк, в зв'язку з необхідністю представити додаткові документи до справи.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання не знаходить підстав для його задоволення, в зв'язку з наступним.
Відповідно до норм статі 22 ГПК України - явка в судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України, передбачені обставини при яких суд відкладає розгляд справи, зокрема в зв'язку з неподанням витребуваних документів або необхідність затребування нових доказів.
Проте, колегія суддів жодних додаткових документів від Фонду майна АР Крим не витребувала, а в силу статті 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин незалежних від нього. Проте, в даному випадку Фонд майна АР Крим ніяким чином не обгрунтував неможливість подання документів при розгляді справи в місцевому господарькому суді та не зазначив, з яких саме причин, ці дукументи не були ним представлені.
Судом, явка відповідачів та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася та враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відповідачі і треті особи належним чином сповіщався про дату, місце і час слухання справи за адресою їх реєстрації, вказаної в документах. Судова колегія, визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін, оскільки їх неявка, ніяким чином цьому не перешкоджає.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 05 квітня 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Приватним підприємством "НАСТ - 2004"(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно з умовами якого орендоавець передає орендарю групу інвентарних об'єктів: будівлі туалету літ. "В" (в т. ч. частина підпірних стін), будівлі рятувальної станції літ. "Б"(в т. ч. частина підпірних стін), навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", навіс літ. "Е", навіс літ. "Ж", навіс літ. "З", сходи бетонні (№4 по БТІ -26 сходинок), сходи металеві (№6 по БТІ -15 сходинок), сходи металеві (№7 по БТІ - 15 сходинок), сходи бетонні (№9 по БТІ -26 сходинок), сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 31, що знаходяться на балансі КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" (а. с. 8, том 1).
Згідно акту приймання -передачі від 05.04.2005р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування вищевказане майно (а. с. 11, том 1).
Відповідно до додаткової угоди №3 до договору оренди нерухомого майна від 05.04.2005р., яка визнана дійсною рішенням господарського суду АР Крим від 10.09.2009р. у справі №2-12/3433-2009, у спірному договорі і додатках до нього, слова "м. Ялта, вул. Дражинського, 31" замінено словами "м. Ялта, вул. Дражинського, 33в" та пункт 10 договору викладено у наступній редакції: "Договір діє з 05.04.2005р. до 04.04.2054р."
Проте, вважаючи, що Фонд майна АР Крим при укладені вказаного договору безпідставно розпорядився спірним майном, а саме: будівлі туалету літ. "В" (раніше -літ "Р"), сходи бетонні (№4 по БТІ -26 сходинок), сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33в, яке є комунальною власністю Ялтинської міської ради, право на передачу в оренду якого Ялтинська міська рада йому не надавала, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до рішення 18 -ої сесії 21 -го скликання Ялтинської міської ради народних депутатів "Про формування комунальної власності міста і селищ" від 29.12.1992р. був сформований перелік підприємств, що входять до складу комунальної власності м. Ялти. Майно, яке перебуває на балансах вказаних в рішенні підприємств є комунальною власністю територіальної громади. В даний перелік входило підприємство "Комбінат благоустрою", на балансі якого знаходився Масандрівський пляж.
Довідкою Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" від 21.02.2011р. за вих. №122/кб, також підтверджено знаходження нежитлових приміщень і сходів №10, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33в, площею 44,8 кв.м. на балансі останнього (а. с. 92, том 1).
07 лютого 2001 року видано свідоцтво про право власності за Ялтинською міською радою на масандрівський пляж в цілому, який складається із нежитлових будівель і споруд (а. с. 29, том 1).
Відповідно зведеному оціночному акту інвентаризаційної справи Масандрівського пляжу в м. Ялті, група інвентарних об'єктів: будівлі туалету літ. "В" (раніше -літ "Р"), сходи бетонні (№4 по БТІ -26 сходинок), сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33в, входила до складу Масандрівського пляжу та відповідно знаходилася у комунальній власності Ялтинської міської ради.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
До відання виконавчих органів, зокрема, міських рад, належить повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (п. 1 ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").
Частиною 5 ст. 60 вказаного Закону передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до Закону.
Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, відповідно до свого Положення затвердженого рішенням №21 1-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 21.04.2006р., є виконавчим органом Ялтинської міської ради по реалізації права володіння, користування й розпорядження комунальною власністю Ялтинської міської ради. Фонд у межах повноважень наданих йому Ялтинською міською радою, здійснює політику міської ради в сфері приватизації, передачі комунального майна в оренду, здійснює управління комунальним майном у межах своїх повноважень.
Таким чином, передана згідно умов договору в орендне користування група інвентарних об'єктів є комунальною власністю, відтак орендодавцем такого приміщення виступає Фонд комунального майна Ялтинської міської ради як орган, уповноважений місцевими радами здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності.
До того ж, рішенням господарського суду АР Крим від 22.04.2010 року у справі №2-21/4830.1 -2009, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р., яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2010р., Фонду майна АР Крим було відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на нерухоме майно -групу інвентарних об'єктів лікувального пляжу: будівля туалету літ. "В", будівля рятувальної станції літ. "Б", сходи бетонні (№4 за БТІ -26 східців), сходи бетонні (№10 за БТІ -37 східців), майданчик бетонний, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33в та перебуває на балансі КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Так, при розгляді вищевказаної справи, було встановлено знаходження спірної будівлі станом на 16.05.1984 р. у складі споруд Масандрівського пляжу, а відповідно до свідоцтва про право власності від 07.02.2001р. Масандрівський пляж зареєстровано як міський пляж Ялтинської міської ради на праві комунальної власності із зазначенням наявності не житлових будівель та споруд.
Крім того, посилання Фонду майна АР Крим на те, що спірні об'єкти знаходяться на балансі КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова", а відтак є майном Автономної Республіки Крим в особі Фонду майна АР Крим, яким останній вправі розпоряджатися, є помилковими в зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
За ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Отже, чинним законодавством визначені підстави виникнення права власності на майно, при цьому як правомірно встановлено господарськими судами акт прийому-здачі від 20.02.1984, на який посилається позивач, не може бути підставою виникнення права власності. Правовий режим спірного майна, не визначений (право власності, право господарського відання, оперативного управління).
Враховуючи наведені норми, також є помилковими посилання Фонду майна АР Крим, в обґрунтування свого права на спірне майно, на те, що постановою Верховної Ради АР Крим "Про склад майна, що належить АР Крим" від 15.03.2000р. №982-2/2000, а також зареєстрованого виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради статутом - КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" є майном, що належить АР Крим, а група інвентарних об'єктів, яка є предметом спірного договору оренди знаходиться на території ділянки пляжу, яка була надана у користування інституту за актом введення ділянки від 15.02.1962р. та у подальшому на підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів від 31.05.1967р. №314 "Про відведення Науково -дослідному інституту ім. І. М. Сєченова земельної ділянки в зоні Міського Масандрівського пляжу для будівництва пляжних споруд та клімат павільйонів" за актом введення земельної ділянки від 02.02.1967р.
Оскільки, вказані документи не є належним доказом будівництва спірних об'єктів нерухомості, а вказані акти не є актами постійного користування земельною ділянкою, які також в свою чергу, не є доказами права власності на це майно.
Адже, право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом та враховуючи наявне в матеріалах свідоцтво про право комунальної власності Ялтинської міської ради на спірні об'єкти (а. с. 69, том 1), саме Ялтинська міська рада є власником цього майна.
Щодо посилань Фонду майна АР Крим на те, що спірне майно знаходиться на балансі КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова", судова колегія зазначає наступне.
Згідно статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансова звітність підприємства зокрема включає - баланс.
Баланс -це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та капітал (Положення бухгалтерського обліку, затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999р. №87).
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Положенням бухгалтерського обліку, затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999р. №87, визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
Так, зокрема в статті балансу "Основні засоби" наводиться вартість майна отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Підставою для зарахування на баланс основних засобів є не тільки акт приймання -передачі, а й акт введення в експлуатацію основних засобів.
Таким чином, прийняття спірних об'єктів на баланс КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" ніяким чином не дає підстав стверджувати про його право власності на це майно, оскільки сама процедура передання майна на баланс Інституту, передбачає передання цього майна на праві господарського відання чи праві оперативного управління та не є підставою для визнання права власності на це майно.
Нормами статті 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, виходячи із предмету спору, на Фонд майна АР Крим був покладений тягар доказування правомірності укладення з його боку спірного договору та доказів наявності права розпоряджатися майном, яке є предметом цього договору.
Знаходження спірного майна у комунальній власності Ялтинської міської ради підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності та рішенням Ради, на підставі якого і було здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно, які недійсними в судовому порядку не визнавалися і ніким не скасовувались.
Колегія суддів зазначає, що тільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно, підтверджує виникнення права власності на це майно, а відтак є єдиним належним та допустимим доказом відносно права Ялтинської міської ради володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном, а не факт наявності цього майна на балансі КРУ "Науково -дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова".
Оскільки, як зазначено вище, майно, яке є об'єктом договору оренди на момент укладення вказаного договору перебувало у комунальній власності, що підтвержується свідоцтвом про право власності Ялтинської міської ради, то у Фонду майна АР Крим, виходячи з наведеного вище положення ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", були відсутні повноваження виступати орендодавцем вказаного майна, про що правильно зазначив господарський суд Автономної Республіки Крим.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою -третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України, визначає, що зміст право чину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства . Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавець може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.
Так, як вбачається із матеріалів справи та підставно встановлено місцевим господарським судом, у Фонду майна АР Крим відсутнє права на укладання спірного договору оренди та права на передачу будівлі туалету літ. "В", будівлі рятувальної станції літ. "Б", сходи бетонні (№4 за БТІ -26 східців), сходи бетонні (№10 за БТІ -37 східців), майданчик бетонний, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 33в, оскільки останній не є його власником, майнові права йому не належать та Ялтинська міська рада, як власник цього майна, не уповноважувала останнього на укладання спірного договору.
З огляду на викладене, а також те, що орендодавцем за спірними договором повинен виступати саме власник майна, яке передається в оренду, яким Фонд майна АР Крим не є та відповідних на це повноважень Ялтинська міська рада його не делегувала, місцевих господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання спірного договору недійсним у судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а відтак підстави для скасування оспорюваного рішення відсутні.
Більш того, місцевий господарський суд правомірно визнаючи вказаний договір недійсним у повному обсязі, виходив із приписів норм ст. 760 ЦК України, оскільки предметом договору є група інвентарних об'єктів, та відсутність права власності на окремі об'єкти цієї групи, унеможливлює існування предмета договору в цілому.
Також, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, посилання Фонду майна АР Крим на рішення господарського суду у справі №2-8/9032-2006, яке було змінено постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2006р. не заслуговують на увагу суду, оскільки вказаним судовим рішенням за Автономною Республікою Крим визнано право власності на нерухоме майно колишньої човнової станції, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33в, тоді як предметом спірного договору оренди є група інвентарних об'єктів: будівлі туалету літ. "В" (в т. ч. частина підпірних стін), будівлі рятувальної станції літ. "Б"(в т. ч. частина підпірних стін), навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", навіс літ. "Е", навіс літ. "Ж", навіс літ. "З", сходи бетонні (№4 по БТІ -26 сходинок), сходи металеві (№6 по БТІ -15 сходинок), сходи металеві (№7 по БТІ - 15 сходинок), сходи бетонні (№9 по БТІ -26 сходинок), сходи бетонні (№10 по БТІ -37 сходинок), майданчик бетонний, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, буд. 31 (33в).
Тобто, вказані об'єкти не є тотожними та знаходження їх за однією адресою, ще не є доказом того, що ці об'єкти відповідають один одному, або вони входять до складу об'єктів колишньої човнової станції.
Крім того, як випливає із частини 2 статті 35 ГПК України, важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктивний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішенні зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що у справі яка розглядаються.
Отже повна тотожність суб'єктивного складу сторін є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Проте, в даному випадку позивачем у справі №2-8/9032-2006 є Фонд майна АР Крим, а відповідачами КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" та Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, тобто склад сторін вказаної справи, не тотожний суб'єктивному складу сторін у даній справі, що в свою чергу виключає обов'язковість фактів, які були встановлені під час її розгляду, для розгляду даної справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Фонду майна Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 березня 2011 року у справі №5002-23/498-2011 - залишити без змін.
Головуючий суддя Н.В. Воронцова
Судді Л.М. Заплава
І.В. Євдокімов