Іменем України
19 травня 2011 року Справа № 5020/84/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Рибіної С.А.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 04.01.11, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 3 від 11.01.11, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 31-19 від 24.02.11, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації;
третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 3/08-02-11 від 08.02.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал";
розглянувши апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 17 березня 2011 року у справі № 5020/84/2011
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
до Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації (Кілен балка, місто Севастополь, 99004)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал"
(вул. Ген.Жидилова, буд. 26-А, місто Севастополь, 99041; вул. В. Кучера, буд. 7, кв. 10, місто Севастополь, 99011)
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Федерального державного унітарного підприємства „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації, третя особа -товариство з обмеженою відповідальністю „Тантал” про витребування із незаконного володіння державного майна -нежитлового будинку, розташованого за адресою: вул. Ген. Жиділова, 26 а.
Позовні вимоги з посиланням на положення статей 397, 1212, 1213 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав володіє майном, що належить державі Україна та має бути їй повернуто.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 березня 2011 року у справі №5020/84/2011 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задоволений повністю, у Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації витребувано державне нерухоме майно -нежитловий будинок № 26а, розташований по вулиці Генерала Жидилова в м. Севастополі, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації зобов'язано передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі вказане державне нерухоме майно шляхом підписання акту приймання - передачі, з Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації в дохід держави стягнуто державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно -нежитловий будинок, розташований за адресою вул. Ген. Жиділова, 26а не увійшло до Додатків до Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, підписаної 28 травня 1997 року у місті Києві, воно вважається власністю держави Україна, та має бути витребувано з чужого незаконного володіння Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 17 березня 2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що спірна будівля не могла бути зазначена в описах казармено -житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ по причині надання в них відомостей станом на 01 лютого 2002 року, а адреса їй присвоєна лише 21 лютого 2011 року.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Балюкова К.Г., судді Дмитрієв В.Є., Рибіна С.А.
Заявник апеляційної скарги у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають рішення суду першої інстанції обґрунтованим.
Представник третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю „Тантал” підтримав позицію позивача, вказуючи, що в даний час в судовому порядку Федеральне державне унітарне підприємство „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації, як володілець спірного майна, витребує в нього спірні приміщення у зв'язку із спливом строку оренди, про що ним до матеріалів даної справи надані копії відповідних процесуальних документів та позовних заяв Федерального державного унітарного підприємства „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30 грудня 2007 року між Федеральним державним унітарним підприємством „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації та товариством з обмеженою відповідальністю «Тантал»укладений договір № 86 про співпрацю, відповідно до умов якого сторони зобов'язались співпрацювати з надання населенню мікрорайону компактного мешкання працівників відповідача (вулиця Генерала Жидилова) послуг непромислового характеру, в будівлі за адресою: вулиця Генерала Жидилова, 26а. Договір набирає чинності з 01 січня 2008 року та діє до 30 грудня 2010 року (а.с.7-8).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що якщо за 30 діб до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить наміру про його розірвання, він вважається укладеним на тих же умовах строком на один рік.
Листом вих. № 1/04-01-11 від 04 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Тантал” звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з проханням роз'яснити компетентний орган відносно належності спірного майна - нежитлового будинку №26а, розташованого по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі, та повноважень відповідача щодо надання цього майна у користування, посилаючись на те, що відповідач повідомив про розірвання Договору та повернення наданих за договором приміщень (а.с.6).
Стверджуючи, що Федеральне державне унітарне підприємство „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації не має право розпоряджатися спірним майном Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Відповідно до пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України №555-р від 21 грудня 2005 року „Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР”, на Фонд державного майна покладені функції з управління державним майном, зазначеним у додатках 2 і 3 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, підписаної 28 травня 1997 року у місті Києві, та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації.
Отже, право власності держави Україна на зазначене вище майно виникло в силу закону, та позивачем здійснюються функції щодо управління даним майном.
З огляду на зазначене, предметом розгляду в даній справі є правомірність володіння відповідачем спірним майном - нежитловим будинком, розташованим за адресою: вул. Ген. Жиділова, 26 а, відносно якого судова колегія вбачає наступне.
Згідно із статтею 1 Угоди, Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об'єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року.
Статтею 2 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України” від 28 травня 1997 року визначено, що українська Сторона передає Російській Стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в місті Севастополі і Феодосійському порту, зазначені відповідно в додатках N2 і N3 та картах N1 і N2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.
Згідно зі статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в м. Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської Федерації розміщуються його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації. Перелік і параметри об'єктів, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у м. Севастополі, містяться у Додатку N2.
У Додатку №2 „Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі” до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у розділі 7 Об'єкти судноремонтних заводів за №1 значиться 13 судноремонтний завод у складі військових містечок №139, 148, 169, 208, 281, 404, 458, 481, 491, БАТ-2, 478, загальною кількістю будівель та споруд 354.
Як вбачається з додатку №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, він не містить відомостей про склад військових містечок, з точки зору відомостей про окремі будівлі, їх найменування, площі та адресу.
Тому на підставі пункту 3 Протоколу п'ятого засідання Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 03 липня 2003 року російська сторона надала українській стороні матеріли інвентаризації казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ, які містять відомості про склад військових містечок з точки зору загальної кількості об'єктів нерухомості (будівель та споруд), відомостей про окремі будівлі, їх найменування та адреси (а.с.16) .
Так, у вказаних описах зазначено про склад військового містечка №478, розташованого по вулиця Генерала Жидилова, з яких вбачається, що до його складу включені будинки №2, 4, 6, 9, 11, 12, 14, 16, 20, 22, 24, 26, 28, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48 (а.с.9-14).
Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що спірна будівля не могла бути зазначена в описах по причині надання в ньому відомостей станом на 01 лютого 2002 року, а адреса їй присвоєна лише 21 лютого 2011 року, то вони спростовані доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме - копією виписки з інвентаризаційної відомості основних засобів державного підприємства «Севастопольський судноремонтний завод», з якої вбачається, що станом на 01 жовтня 1997 року у спірної будівлі вже була присвоєна адреса: вулиця Генерала Жидилова, 26а (а.с.44).
Посилання відповідача на те, що в інвентарній відомості майна, що знаходиться у його користуванні й зазначений торгівельний павільйон, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки зазначений в описі торгівельний павільйон має площу 247 кв.м, тоді як у договорі про співробітництво, укладеному між відповідачем та третьою особою, товариству з обмеженою відповідальністю „Тантал” передається нежитлова будівля площею 240 кв.м., отже вказана обставина не може бути безспірним доказом знаходження саме спірного майна у користуванні відповідача.
Таким чином, як правильно зазначено місцевим господарським судом, у склад будівель військового містечка №481, які розташовані по вулиця Генерала Жидилова, будинок №26а в інвентаризаційних описах казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ не врахований.
Крім того, як вбачається з додатку № 1 „перелік об'єктів майна, переданого на підставі угоди між Російською Федерацією та Україною Федеральному державному унітарному підприємству „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації” до Статуту Федерального державного унітарного підприємства „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації, спірне майно - нежитловий будинок, розташований за адресою: вул. Ген. Жиділова, 26а відповідачу не передавався (а.с. 50-67).
Вказаний додаток до статуту як доказ має переважне значення ніж дані інвентарної відомості, складеної в односторонньою порядку, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірне майно відповідачу не передавалося, та його володіння вказаним майном є безпідставним.
З аналізу наведених правових норм та обставин справи вбачається, що спірне майно, розташоване по вулиці Генерала Жидилова, 26а не увійшло до Додатку №2 „Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі” до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у зв'язку з чим, відповідач не має правових підстав на володіння або користування державним майном України - нежитловим будинком №26а, розташованим по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач без достатніх правових підстав тримає у себе та розпоряджається спірною будівлею, тобто у розумінні статті 397 Цивільного кодексу України є особою, яка фактично тримає у себе чуже майно.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
З аналізу наведеного вбачається, що господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач повинен повернути позивачу спірну будівлю, яка знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави.
На користь знаходження спірного майна саме у відповідача вказує зарахування нежитлового будинку, розташованого за адресою: вул. Ген. Жиділова, 26а на балансі останнього, а також намагання ним розпоряджатися шляхом укладення договорів, таких як договір оренди з товариством з обмеженою відповідальністю „Тантал”, звернення до суду з позовами щодо вказаного майна заснованих на праві володіння ним, а саме -позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Тантал” про витребування майна.
Що стосується доводів заявника апеляційної скарги, як на підставу для задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятого у справі рішення, про знаходження спірної будівлі на балансі Федерального державного унітарного підприємства „13 судоремонтній завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 9 листа Вищого господарського суду України № N 01-8/98 від 31 січня 2001 року "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Арбітражним судам слід також виходити з того, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності.
Таким чином, оскільки спірне нерухоме майно -нежитловий будинок, розташований за адресою вул. Ген. Жиділова, 26а не увійшло до Додатків до Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, підписаної 28 травня 1997 року у місті Києві, воно вважається власністю держави Україна, та має бути витребувано з чужого незаконного володіння Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17 березня 2011 року у справі № 5020/84/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді С.А. Рибіна
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
2. Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації (Кілен-балка,Севастополь,99004)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал" (вул. Ген.Жидилова, буд. 26-А, місто Севастополь, 99041; вул. В. Кучера, буд. 7, кв. 10,Севастополь,99041)