Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 5002-11/3415-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Плута В.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №33-Д від 23.03.11; Фонд майна Автономної Республіки Крим
відповідача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс"
третьої особи: ОСОБА_1, довіреність б/н від 29.09.10; відкрите акціонерне товариство "Пневматика"
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 10 січня 2011 року у справі №5002-11/3415-2010
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015)
до товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" (вул. Балаклавська, 68, м. Сімферополь, 95048)
3-тя особа відкрите акціонерне товариство "Пневматика" (вул. Балаклавська, 68, м. Сімферополь, 95048)
про стягнення 20 817, 11 грн.
Фонд майна Автономної республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" про стягнення заборгованості з орендної плати з урахування індексу інфляції у сумі 19 301,81 грн., за період з 12.04.2008 р. по 29.08.2008 р., в тому числі: 1515,30 грн. пені.
Під час розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 20 787, 37 грн., з яких 19 381, 35 грн. заборгованості по орендній платі, 1406, 02 грн. пені.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 року у справі №5002-11/3415-2010 позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс до бюджету Автономної Республіки Крим заборгованість з орендної плати у сумі 19 381,35 грн. та 1406,02 грн. пені.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що суд не дослідив обставин стосовно того, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2008 року у справі №2-7/2732-2008 визнано за відкритим акціонерним товариством "Пневматика" право власності в цілому на виробничий корпус №2, саме з моменту передачі до статутного фонду товариства, тобто з 2002 року.
Вказує на те, що судом першої інстанції до правовідносин, щодо виникнення у 2002 році права власності на нерухоме майно застосував норми Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, якій ще не діяв на той час і немає зворотної сили.
Представник відповідача у судовому засіданні, 26 квітня 2011 року, підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розпорядженням від 02 березня 2011 року суддів Голика В.С. та Сотула В.В. замінено на суддів Гоголя Ю.М. та Рибіну С.А.
Розпорядженням від 14 березня 2011 року суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Голика В.С.
Розпорядженням від 26 квітня 2011 року суддю Голика В.С. замінено на суддю Плута В.М.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року строк розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" продовжено на 15 днів.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
02 березня 2001 року наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим №151 „Про виділення зі складу цілісного майнового комплексу Сімферопольського заводу пневмообладнання частини другого виробничого корпусу площею 2592 кв.м. з об'єктом ЦО площею 847,9 кв.м.” (т.3,а.с.74) було виділено зі складу цілісного майнового комплексу Сімферопольського заводу пневмообладнання частину другого виробничого корпусу площею 2592 кв.м. з об'єктом ЦО площею 847,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68.
01 жовтня 2003 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та колективним підприємством "МашТехСервіс" (правонаступник -товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс") (орендар) було укладено договір оренди №66, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, що раніше знаходився у користуванні за договором оренди у орендного підприємства «Сімферопольський дослідний завод пневмоапаратури», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68. (т.1,а.с.11-13).
Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата за базовий місяць оренди -серпень 2003 року складає 3 712, 78 грн.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, встановлюваний Держкомстатом України.
Згідно пункту 3.5 договору сплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 15 числа кожного місяця, що слідує за звітним, до бюджету Автономної Республіки Крим.
Відповідно до пункту 3.7 договору плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства, з нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включно з днем оплати.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Факт передачі майна орендарю підтверджується актом прийому-передачі від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.14) та додатком №1: переліком майна, яке передається у користування та утримання (т.2,а.с.58).
Згідно додатку №1 у оренду за договором №66 від 01 жовтня 2003 року відповідачу було передано обладнання залишковою вартістю 362 461, 83 грн. та частина другого виробничого корпусу залишковою вартістю 622 837, 23 грн. На утримання було передано об'єкт ЦО з площею 847,9 кв.м., залишковою вартістю 493 415, 52 грн.
Пунктом 2 додаткової угоди від 30 грудня 2004 року до договору оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року пункт 3.5 договору викладено у такій редакції: „сплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 12 числа місяця, що слідує за звітним” (т.1,а.с.18).
30 вересня 2008 року відповідач звернувся до Фонду майна Автономної Республіки Крим (лист № 136) вказуючи, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2008 року у справі № 2-7/2732-2008 за відкритим акціонерним товариством "Пневматика" визнано право власності, зокрема, на приміщення, орендовані за договором №66 від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.17). Зазначені приміщення звільнені товариством з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" 29 серпня 2008 року, на виконання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 21 серпня 2008 року. У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" вважає необґрунтованим стягування орендної плати за серпень 2008 року (т.1,а.с.17).
07 вересня 2008 року Фонд майна Автономної Республіки Крим направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" акт звірки взаєморозрахунків з орендної плати за договором оренди №66 від 01 жовтня 2008 року (т.1,26-28), в якому вказана заборгованість відповідача з орендної плати за період з 12 квітня 2008 року по 29 серпня 2008 року.
Несплата заборгованості з орендної плати за договором оренди №66 від 01 жовтня 2008 року, стала підставою для звернення Фонду майна Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення до бюджету Автономної Республіки Крим заборгованості з орендної плати у сумі 19 381,35 грн. за період з 12 квітня 2008 року по 29 серпня 2008 року та 1406,02 грн. пені за період з 12 квітня 2008 року по 12 серпня 2008 року.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1,6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).
Статтею 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 додаткової угоди від 30 грудня 2004 року до договору оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року пункт 3.5 договору викладено у такій редакції: „сплата орендних платежів здійснюється щомісячно до 12 числа місяця, що слідує за звітним” (т.1,а.с.18). Тобто, за договором оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.11-13) відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно до 12 числа місяця, що слідує за звітним.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами будо укладено договір оренди нерухомого майна. За цим договором позивач передав відповідачеві майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.14), перелік майна визначений у додатку №1 до цього акту (т.2,а.с.58), а відповідач впродовж встановленого договором строку користувався зазначеним майном. Договір оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.11-13) не був визнаний недійсним. Його дійсність сторони не оспорюють і на цей час. Отже, відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України сторони зобов'язані належним чином виконувати зобов'язання, що виникли на підставі зазначеного договору.
Відповідач не оспорює тієї обставини, що позивач належно виконав своє зобов'язання - надав майно у користування на умовах оренди.
У свою чергу, у матеріалах справи та у відповідача, відсутні докази виконання у повному обсязі зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з 12 квітня 2008 року по 29 серпня 2008 року. Отже, позивач має право вимагати примусового виконання відповідачем свого зобов'язання, тобто має право вимагати стягнення суми несплаченої орендної плати.
Доводи відповідача про те, що орендоване ним майно є власністю відкритого акціонерного товариства "Пневматика", а тому позивач не має права на отримання орендної плати, не ґрунтуються на законі. Матеріалами справи підтверджується, що орендоване відповідачем майно перебувало у фактичному володінні позивача, що підтверджується наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим №151 від 02 березня 2001 року (т.3,а.с.74) та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28 жовтня 2005 року (т.3,а.с.75), видане на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2087 (т.1,а.с.50-58). У позивача був спір про право власності на приміщення (другий виробничий корпус) з відкритим акціонерним товариством "Пневматика". Цій спір був вирішений на користь відкритого акціонерного товариства "Пневматика" тільки рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2008 року у справі № 2-7/2732-2008 (т.1,а.с.50-58). До цього позивач здійснював права власника, зокрема, уклав договір оренди з відповідачем. Зазначений договір не був оскаржений у судовому порядку і не визнавався недійсним. Відтак, цей договір підлягає виконанню. У справі є докази, що відповідач звільнив орендовані приміщення тільки 29 серпня 2008 року (т.1,а.с.17). Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний вносити плату за користування майном. Від виконання цього обов'язку наймач звільняється за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Слід зазначити, що відносини між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Пневматика" виходять за межі предмета спору. Питання про права та обов'язки сторін цих відносин мають бути вирішені за згодою цих сторін, а в разі необхідності -судом. Це питання у будь-якій спосіб не зачіпляє прав та інтересів відповідача.
Та обставина, що між відкритим акціонерним товариством "Пневматика" та товариством з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" було укладено договір оренди №8 від 01 квітня 2006 року (т.2,а.с.89-92), об'єктом оренди якого були нежитлові приміщення, загальною площею 2 677,1 кв.м., які знаходяться в 2-му виробничому корпусі, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68., не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.11-13), оскільки зазначений договір не був оскаржений у судовому порядку і не визнавався недійсним. Договір оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року укладався раніше ніж договір оренди №8 від 01 квітня 2006 року. На час укладення договору оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року у позивача було документально підтверджене право розпоряджатися приміщеннями, зокрема, надавати її у оренду.
Також, слід зазначити, що об'єктом оренди за договором № 66 від 01 жовтня 2003 року, окрім частини другого виробничого корпусу, було обладнання залишковою вартістю 362 461, 83 грн. (т2,а.с.58). Тоді як об'єктом оренди №8 від 01 квітня 2006 року були лише нежитлові приміщення, загальною площею 2 677,1 кв.м., які знаходяться в 2-му виробничому корпусі (т.2,а.с.89-92).
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 12 квітня 2008 року по 29 серпня 2008 року у сумі 19 381, 35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 3.7 договору оренди № 66 від 01 жовтня 2003 року (т.1,а.с.11-13) плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства, з нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включно з днем оплати.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені (т.1,а.с.44-49) судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 406, 02 грн. пені за період з 12 квітня 2008 року по 12 серпня 2008 року, підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції до правовідносин, щодо виникнення у 2002 році права власності на нерухоме майно, застосував норми Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, якій ще не діяв на той час і немає зворотної сили, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Матеріалами справи підтверджується, що орендовані відповідачем приміщення перебували у фактичному володінні позивача, у якого був спір про право власності на зазначені приміщення з відкритим акціонерним товариством "Пневматика". Цій спір був вирішений тільки рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2008 року у справі № 2-7/2732-2008. Також, постановою Вищого господарського суду України від 22 жовтня 2008 року у справі № 2-7/2732-2008 (т.3,а.с.49-55) визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2087 від 28 жовтня 2005 року „Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення по вул. вул. Балаклавській, 68, на ім'я Автономної Республіки Крим в особі Верховної ради Автономної Республіки Крим” на підставі якого було видане свідоцтво про право комунальної власності Автономної Республіки Крим в особі Верховної ради Автономної Республіки Крим на нежитлові приміщення по вул. вул. Балаклавській, 68. Умови для оформлення відкритим акціонерним товариством "Пневматика" права власності на виробничий корпус №2, були створені лише з прийняттям зазначених судових рішень, тобто після прийняття та набрання чинності Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 10 січня 2011 року у справі №5002-11/3415-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.М. Плут
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "МашТехСервіс" (вул. Балаклавська, 68,Сімферополь,95048)
3. Відкрите акціонерне товариство "Пневматика" (вул. Балаклавська, 68,Сімферополь,95048)
4.