Іменем України
12 травня 2011 року
Справа № 5002-9/173-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "СП Альфа-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 24 березня 2011 року у справі № 5002-9/173-2011
за позовом приватного підприємства "СП Альфа-Крим" (вул. Хромих, 27, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500; проспект Кірова, 29/1, Сімферополь, 95000)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)
про визнання права користуванням майном на умовах договору оренди
Приватне підприємство "СП Альфа-Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання за позивачем права користування орендованим майном на умовах договору оренди нерухомого майна від 10.03.2006.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на договір оренди укладений між сторонами 10.03.2006 та додаткової угоди до нього від 26.02.2007, відповідно до пункту 4 якої, сторони передбачили, пункт 10.6 договору викласти у наступній редакції: "Якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором". Так, позивач вважає, що у зв'язку з погодженням обох сторін, та за відсутності заперечень від орендодавця, договір продовжувався спочатку до 08.03.2008, а пізніше й до 04.03.2009. Після 04.03.2009 на адресу орендаря будь яких листів чи заперечень з приводу припинення договору та повернення майна не надходило. Таким чином договір оренди від 10.03.2006 вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах.
В процесі розгляду справи, позивачем було надано уточнення позовних вимог, з яких вбачається що при написанні позовної заяви було вказано невірну назву позивача. Таким чином згідно внесених змін до установчих документів від 08.09.2005 замість назви Спільне Українсько-Російське підприємство "Альфа-Крим" підприємство позивача стало називатися приватне підприємство "СП Альфа-Крим".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Н.С. Пєтухова) від 24 березня 2011 року, в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, приватне підприємство "СП Альфа-Крим" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано ті обставини, що відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У зв'язку з відсутністю заперечень зі сторони орендодавця договір продовжувався спочатку до 08.03.2008, а пізніше й до 04.03.2009. Після 04.03.2009 на адресу орендаря будь яких листів чи заперечень з приводу припинення договору та повернення майна не надходило. Отже, на думку заявника договір оренди від 10.03.2006 вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах.
В судове засідання апеляційної інстанції, призначене до розгляду на 12 травня 2011 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від приватного підприємства "СП Альфа-Крим" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні яке відбудеться в окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим.
Розглянувши клопотання позивача, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки чинний Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло представників юридичних осіб, які мають право представляти їх інтереси в господарському процесі. Крім того, позивачем не надано судовій колегії доказів того, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-лідер" є водночас і представником приватного підприємства "СП Альфа-Крим".
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим закінчити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Встановлено, що 10.03.2006 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) і спільним українсько-російським підприємством "Альфа-Крим" правонаступником якого є приватне підприємство "СП Альфа-Крим" (орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна - вбудованого нежитлового приміщення (11) площею 1,2кв.м і частини вбудованого нежитлового приміщення (9) площею 2,8кв.м, розташованих на першому поверсі будівлі вузла зв'язку (літ.А) за адресою: місто Алушта, вул. Леніна, 15, що знаходяться на балансі Ялтинського центру поштового зв'язку №3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", з метою розміщення пункту обміну валют.
Згідно пункту 1.1. договору, орендодавець на підставі наказу від 21.02.2006 №109 передає орендарю нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення площею 1,2кв.м. та площею 2,8кв.м., розташованих на першому поверсі будівлі вузла зв'язку за адресою: місто Алушта, вул. Леніна, 15, що знаходиться на балансі Ялтинського центру поштового зв'язку №3, а орендар приймає його у строкове платне користування за актом прийому-передачі.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що орендодавець доручає балансоутримувачу підписати акт прийому-передачі майна, зазначеного в пункті 1.1. договору.
Строк дії договору було встановлено в пункті 10.1. договору з 10.03.2006 до 08.03.2007.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна.
10.03.2006, визначене вказаним договором майно було передано балансоутримувачем відповідачу у справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі державного майна, який був підписаний представниками балансоутримувача та відповідача, завірений відповідними печатками та погоджений з Фондом майна Автономної Республіки Крим (а.с.11).
Відповідно до пункту 5.9 вказаного договору у разі припинення дії або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендоване майно балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. У разі погіршення стану чи втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря компенсувати балансоутримувачу заподіяні збитки. У разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує до Державного бюджету або Балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна згідно з актом прийому-передачі, який повинен бути направлений у 10-ти денний термін до орендодавця після підписання.
Відповідно до пункту 10.6 вказаного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії про припинення дії або зміну умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Судовою колегією встановлено, що між сторонами у справі була укладена додаткова угода №1 від 26.02.2007 до вказаного договору, відповідно до якої сторони зокрема, пункт 10.6 договору оренди виклали у наступній редакції: "Якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутністю заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором".
При цьому, суду не було надано доказів наявності після 08.03.2007 заяв сторін про припинення дії вказаного договору або заперечень орендодавця, у зв'язку з чим він вважався продовженим відповідно до 06.03.2008.
Крім того, оскільки після 06.03.2008 також заяв сторін про припинення дії вказаного договору або заперечень орендодавця не було, вищевказаний договір вважався продовженим відповідно до 04.03.2009.
13.03.2009 Фондом майна Автономної Республіки Крим було направлено відповідачеві лист вих.№03/655 від 13.03.2009, відповідно до якого повідомив позивача про те, що, враховуючи, що строк дії договору оренди сплинув, вказаний договір вважається припинившим дію з 04.03.2009. На підставі вказаного, орендареві було запропоновано надати до Фонду в строк до 03.04.2009 підписаний з балансоутримувачем акт прийому-передачі орендованого майна.(а.с.42).
Позивач посилається на те, що він продовжує займати нежитлові приміщення, надані йому за договором оренди від 10.03.2006, при цьому, посилається на те, що Ялтинським центром поштового зв'язку №3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" продовжується виставлення рахунків на оплату позивачеві, у зв'язку з чим він просить визнати за позивачем право користування орендованим майном на умовах договору оренди нерухомого майна від 10.03.2006.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем, обґрунтувати правомірність обраного способу захисту.
Втім, позивачем не доведена обґрунтованість та правомірність обраного способу захисту щодо визнання за позивачем права користування орендованим майном на умовах договору оренди нерухомого майна від 10.03.2006, дія якого закінчилась.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2010 у справі №5002-24/4587-2010 (а.с.50-52) встановлено, що договір оренди №10/12 від 10.03.2006 визнано таким, що припинив свою дію з 04.03.2009.
При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "СП Альфа-Крим" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2011 року у справі № 5002-9/173-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.В. Волков
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Приватне підприємство "СП Альфа-Крим" (вул. Хромих, 27,Алушта, Автономна Республіка Крим,98500; проспект Кірова, 29/1, Сімферополь, 95000)
2. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)