Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 5002-15/4631-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Волкова К.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 28 лютого 2011 року у справі №5002-15/4631-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" (вул. Хромих, 27, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
про стягнення 45640,32 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Йорі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути 45640,32 грн., з яких: 39245,47 грн. індекс інфляції, 6394,85 грн. 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в період з 02.11.2007 року по 31.12.2009 року, також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що у зв'язку з самовільним зайняттям та непереданням відповідачем на законну вимогу товариства з обмеженою відповідальності "Йорі" - власника нежилих приміщень загальною площею 43,1 в.м., розташованих на першому поверсі двоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, останнє не передало зазначені нежилі приміщення відповідно до умов договору оренди від 06.04.2007 року фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2, внаслідок чого сплатило ОСОБА_2 фінансові санкції та пеню, недоотримало прибуток в виді орендної плати. Через зазначені дії відповідача позивачеві було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 108906,00 грн., яка була стягнута на його користь рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 року по справі № 2-30/5160-2009.
Відповідач зазначену суму досі не сплатив, тому позивач вважає, що окрім сум, зазначених у первісному позові, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України відповідач повинен також сплатити йому за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений індекс інфляції за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 37,3% від суми 90305,00 грн., що дорівнює 33683,77 грн.; за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 29,9% від суми 18601,00 грн., що дорівнює 5561,70 грн., а також 3% річних від суми 90305 грн. за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 6%, що складає 5418,30 грн., від суми 18601,00 грн. -за період з 01.04.2008 року
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 року (суддя І.А.Іщенко) у справі № 5002-15/4631-2010 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45640,32 грн. задоволено частково, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" стягнуто 992,08 грн. індексу інфляції, 190,26 грн. 3% річних, 11,82 грн. державного мита та 6,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в інший частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що згідно частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України обов'язок сплатити товариству з обмеженою відповідальності "Йорі" грошову суму в розмірі 110231,06 грн. виник у відповідача з моменту вступу в силу рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 року -11.12.2009 року, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню тільки за період з 11.12.2009 року по 29.12.2009 року шляхом стягнення з відповідача 992,09 грн. індексу інфляції та 190,26 грн. 3% річних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Йорі" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції від 28.02.2011 року у справі № 5002-15/4631-2010 змінити, задовольнивши позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45640,32 грн. у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні справи не застосував норми матеріального права, зокрема, статтей 222, 224, 226 Господарського кодексу України, що призвело до помилки. Апелянт вказує, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди виник у відповідача не з моменту вступу рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 року у справі №2-30/5160-2009 в законну силу з 11.12.2009 року, а з моменту її заподіяння: 19.12.2007 року -щодо зобов'язання відшкодувати недоотриманий прибуток у виді орендної плати у розмірі 80000,00 грн.; 02.11.2007 року -щодо зобов'язання відшкодувати майнову шкоду у вигляді штрафу, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 10305,00 грн.; 14.02.2008 року -щодо зобов'язання відшкодувати майнову шкоду у вигляді пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 186021,00 грн. але не пізніше кінцевого строку розгляду претензії від 01.03.2008 року.
Апеляційну скаргу прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя -Балюкова К.Г, судді -Видашенко Т.С. та Волков К.В.
Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 року змінено склад судової колегії, суддю Видашенко Т.С. змінено на суддю Дмитрієва В.Є.
Ухвалою від 12.04.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладався на 12.05.2011 року.
Письмовими клопотаннями від 12 квітня та 12 травня 2011 року представниками відповідача в порядку частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України були долучені до матеріалів справи копії постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року по справі № 5002-5/3793.2-2010 та ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2011 року по справі № 5002-34/987.1-2011.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належно.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явка представників сторін не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції у відсутность представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
В матеріалах справи знаходиться копія рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-5/6967-2007 від 26.07.2007 року, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю "Йорі" права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями площею 38,5 кв.м. та 4,6 кв.м., загальною площею 34,1 кв.м. (за даними технічного паспорту будівлі позначені підпунктами 1,2 пункту 8 журналу підрахунку площі жилого будинку з нежилими (вбудованими) приміщеннями, аркуш 7 технічного паспорту), які розташовані на першому поверху будівлі АДРЕСА_3 (приміщення колишнього магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"), шляхом демонтажу металевої вхідної двері, а також звільнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначеного приміщення, у тому числі від особистих речей фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.9-10).
Також в матеріалах справи знаходиться рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 року по справі № 2-21/6917-2007, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Йорі" зобов'язано передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 нежитлове приміщення загальною площею 43,1 кв.м., яке розташоване на першому поверсі двоповерхової будівлі АДРЕСА_3, для його використання у відповідності з умовами договору оренди від 06.04.2007 року, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 штраф в розмірі 10000,00 грн., 102,00 грн. державного мита, 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу (а.с.11-12).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2007 року у справі № 2-3/15063-2007 з товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 стягнуто 18300 грн. пені, витрати по держмиту в розмірі 183 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 року у справі 2-30/5160-2009 з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" стягнуто 108906,00 грн. майнової шкоди, 1089,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.16-18).
Позивач стверджував, що відповідач знав про існування договору оренди від 06.04.2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальності "Йорі" та ОСОБА_2, знав про його умови, тому що цей договір був предметом розгляду суду у зазначених вище справах, знав про заподіяння товариству з обмеженою відповідальності "Йорі" своїми незаконними діями майнової шкоди, але в порушення вимог частини 1 статті 222 Господарського кодексу України порушені права товариства досі не поновив, суму заподіяних збитків не сплатив, тому, окрім сум, зазначених у первісному позові, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України відповідач повинен також сплатити за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений індекс інфляції за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 37,3% від суми 90305,00 грн. (80000,00 грн. + 10305,00 грн.), що дорівнює 33683,77 грн., за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 29,9% від суми 18601,00 грн., що дорівнює 5561,70 грн., а також 3% річних від суми 90305 грн. за період з 01.1.2008 року по 31.12.2099 року у розмірі 6%, що складає 5418,30 грн., від суми 18601,00 грн. -за період з 01.04.2008 року, згідно наданого ним розрахунку цих сум (а.с.47).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 року у справі №5002-15/4631-2010 таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.
Згідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З матеріалів справи та обґрунтування позовних вимог вбачається, що як на підтвердження своїх вимог позивач посилається на перелічені вище рішення господарського суду Автономної Республіки Крим: від 26.07.2007 року у справі № 2-5/6967-2007; від 16.08.2007 року у справі № 2-21/6917-2007; від 22.11.2007року у справі № 2-3/15063-2007 та від 01.12.2009 року у справі № 2-30/5160-2009, вказуючи на преюдиціальне значення фактів, встановлених в цих рішеннях для вирішення заявлених ним вимог у даній справі.
Як слідує з позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" та його письмових правових обґрунтувань позовних вимог (а.с.76-81), позовні вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 45640,32 грн. індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання є похідними від позовних вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 108906,00 грн., яки були задоволені господарським судом Автономної Республіки Крим у справі № 2-30/5160-2009 рішенням від 01 грудня 2009 року (а.с.16-18).
З мотивувальної частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року у справі № 2-30/5160-2009 в свою чергу вбачається, що стягуючи з відповідача 108906,00 грн. матеріальної шкоди та судові витрати, суд виходив з того, що протиправна поведінка відповідача по неповерненню позивачу нежитлового приміщення, що завдало позивачеві збитків на загальну суму 108906,00 грн., була досліджена та доведена під час розгляду справи № 2-5/6967-2007, рішення в якій набрало законної сили.
Таким чином, виходячи з похідного характеру заявлених позовних вимог у даній справі від вимог, що були предметом її розгляду у справі № 2-30/5160, судова колегія вважає, що заснованість рішення у справі № 2-30/5160 від 01.12.2009 року на преюдиції фактів протиправності поведінки відповідача із посиланням на рішення у справі № 2-5/6967-2007 від 26.07.2007 року вказує на преюдиціальне значення останнього при вирішенні також й даної справи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-5/6967-2007 від 26.07.2007 року, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю "Йорі" права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями площею 38,5 кв.м. та 4,6 кв.м., загальною площею 34,1 кв.м. (за даними технічного паспорту будівлі позначені підпунктами 1,2 пункту 8 журналу підрахунку площі жилого будинку з нежилими (вбудованими) приміщеннями, аркуш 7 технічного паспорту), які розташовані на першому поверху будівлі АДРЕСА_3 (приміщення колишнього магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"), шляхом демонтажу металевої вхідної двері, а також звільнення фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 зазначеного приміщення, у тому числі від особистих речей фізичної особі-підприємця ОСОБА_1
Задовольняючи вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" у справі № 2-5/6967-2007, суд керувався положеннями статей 219,387 Цивільного кодексу України, що унормовують захист прав власника майна, в даному випадку нежитлових приміщень загальною площею 34,1 кв.м., які розташовані на першому поверху будівлі АДРЕСА_3 (приміщення колишнього магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"), від незаконних дій інших осіб.
Отже, позивач стверджує, що спірні правовідносини з відповідачем у даній справі, як й у справі № 2-30/5160-2009 ґрунтуються на порушеннях з боку останнього прав товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" як власника зазначеного вище об'єкту нерухомості.
Однак, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року у справі № 5002-5/3793.2-2010 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2007 року у справі № 2-5/6967-2007 скасовано за нововиявленими обставинами (а.с.121-125).
Нововиявленими обставинами, яки потягли скасування рішення від 26.07.2007 року судом апеляційної інстанції у постанові від 14.03.2011 року визнано, згідно пункту 5 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2006 року у справі № 2-6/10210-2006, яким було визнано право власності позивача на спірні нежитлові приміщення та на підставі якого в наступному право власності позивача було зареєстровано Сімферопольським МРБТІ.
Крім того, з ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2011 року у справі № 5002-34/987.1-2011 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Йорі" відмовилось від своїх зустрічних позовних вимог до комунального підприємства "Готельне господарство" про визнання права на вбудовані нежилі приміщення колишнього готелю: підвал площею 346,7 кв.м., вбудовані нежилі приміщеня першого поверху площею 38,5 кв.м. та площею 4,6 кв.м. (за даними технічного паспорту будівлі позначені підпунктами 1,2 пункту 8 журналу підрахунку площі жилого будинку з нежилими (вбудованими приміщеннями аркуш 7 технічного паспорту), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3) та відмова була прийнята судом, у зв'язку з чим провадження у справі за зустрічним позовом припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного судова колегія доходить висновку, що право власності позивача на вищезазначені приміщення на час розгляду даної справи апеляційною інстанцією вже відсутнє, а тому вимоги позивача до відповідача, засновані на порушенні цього права є безпідставними.
З положень діючого цивільного та господарського законодавства України вбачається, що для покладення такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності); шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника.
Оскільки факт протиправності поведінки відповідача, яка слугувала підставою для задоволення його позовних вимог у справі № 2-30/5160-2009 про відшкодування 108906,00 грн. майнової шкоди на цей час не є доведеним, склад цивільного правопорушення в діях відповідача відсутній, отже похідні від цього вимоги про стягнення збільшення суми невиконаного зобов'язання на встановлений індекс інфляції та суми трьох процентів річних згідно частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України не мають підстав, оскільки преюдиція, взята за підставу господарським судом першої інстанції в рішенні суду по даній справі від 28.02.2011 року, також відсутня.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Дотримуючись меж перегляду справи в апеляційній інстанції, визначених частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу, судова колегія вбачає підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 року.
Водночас, оскільки доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" зводилися до незгоди з рішенням суду від 28.022011 року в частині періоду нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тоді як судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі через їх безпідставність, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у справі №5002-15/4631-2010 скасувати.
3. Прийняти у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" в повному обсязі.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді К.В. Волков
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Йорі" (вул. Хромих, 27,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
2. Фізична особа-підприємець Черні Дмитро Валерійович (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)