Іменем України
12 травня 2011 року
Справа № 2-15/3229-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Волкова К.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 24 лютого 2011 року у справі №2-15/3229-2008
за позовом Прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, місто Сімферополь, 95000) в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17, місто Сімферополь, 95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95001)
про стягнення 61646,10 грн.
Прокурор міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" про стягнення 61646,10 грн. заборгованості, у тому числі: 4659,19 грн. -пені, 3045,09 грн. -3% річних (а.с. 2-4 том 1).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконував свої обов'язки за договором підряду №38/115/070 від 29.08.2002 року (додаткові угоди від 03.09.2003 року №1, від 05.11.2003 року №2, від 29.07.2004 року №3. від 06.12.2004 року №4, від 04.04.2005 року №5) на будівництво об'єкта "Газифікація, с. Василівка, м. Ялта", а також порушив норми чинного законодавства стосовно цільового призначення та використання бюджетних коштів у розмірі 38835,00 грн., що і стало приводом для звернення прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим з позовом до суду про стягнення суми грошових коштів в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.
19.06.2008 року на адресу суду першої інстанції прокурор міста Сімферополя надала письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 53205,76 грн. (а.с. 125 том 1).
17.01.2011 року заступник прокурора міста Сімферополя надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 51643,37 грн., у тому числі загальну заборгованість з врахуванням інфляційних витрат у розмірі 46996,91 грн., пеню у розмірі 1607,76 грн., 3 % річних у розмірі 3038,70 грн. (а.с. 61-62 том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2011 року (суддя І.А.Іщенко) у справі №2-15/3229-2008 у задоволенні позову прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" відмовлено (а.с. 76-80 том 2).
Рішення мотивовано тим, що позивач належними доказами не довів суду факт наявності заборгованості по договору №38/115/070 на будівництво об'єкта "Газифікація, с. Василівка, м. Ялта" від 29.08.2002 року.
Не погодившись з постановленим судовим актом, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального та процесуального права, прокурор міста Сімферополя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції від 24.02.2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповнотою з'ясування судом обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення із зазначенням, що судом першої інстанції не досліджувались обставини справи, а саме чи використав відповідач аванс на цілі передбачені пунктом 4.3 договору №Г-00000041 від 10.03.2006 року, що суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та договору.
До канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду 25.03.2010 року надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції по справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 100-106 том 2).
Апеляційну скаргу прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя -Балюкова К.Г, судді -Видашенко Т.С. та Волков К.В.
Розпорядженням керівництва суду від 12 квітня 2011 року у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-15/4631-2010 проведена заміна судді Видашенко Т.С. на суддю Дмитрієва В.Є.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладений на 12.05.2011 року на 14 год. 20 хв.
У судове засідання 12.05.2011 року представники сторін не з'явились, про час та місце справи повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 3 червня 2009 року №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
29.08.2002 року між Головним управлінням капітальною будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (підрядник) укладено договір підряду №38/115/070 (далі-Договір) на будівництво об'єкта "Газифікація, с. Василівка, м. Ялта" (а.с.16-19, том 1).
В подальшому, між сторонами Договору були укладені додаткові угоди до Договору №1 від 03.09.2003 року, №2 від 05.11.2003 року, №3 від 29.07.2004 року, №4 від 06.12.2004 року, №5 від 04.04.2005 року (а.с.99-104, том 1).
Згідно з пунктом 2.1 Договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе обов'язок на свій ризик, власними та залученими силами, з використання своїх матеріалів здійснити проектно-вишукувальні роботи та будівництво об'єкту "Газифікація, с. Василівка, м. Ялта", здати об'єкт в експлуатацію, у випадку необхідності своїми силами та за рахунок власних коштів усунути недоліки, які виникли в межах гарантійного строку.
Встановлені строки виконання робіт, відповідно до яких початок проектування - з моменту початку фінансування, закінчення проектування в 2-х місячний термін після отримання коштів (пункт 3.2 Договору зі змінами).
Згідно пункту 4.3 Договору оплата за договором здійснюється у вигляді авансових, проміжних та остаточних оплат в межах фактичного фінансування з урахуванням наказу Міністерства фінансів України від 06.04.1998року №83.
Платіжним дорученням № 306 від 20.04.2005 року позивачем була перерахована відповідачеві сума в розмірі 38835,00 грн.(а.с.67 том 1).
Листом від 03.02.2006 року №071-1/180 позивач звернувся до відповідача про погашення дебіторської заборгованості по об'єкту "Газифікація, с. Василівка, м. Ялта" на суму 38 844,00 грн. з проханням терміново виконати роботи (а. с. 11, том 1).
06.03.2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією №12/99 про погашення 38 844,34 грн. заборгованості та пені (а.с.13, том 1).
Звертаючись до суду в інтересах Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, прокурор м.Сімферополя посилався на допущені відповідачем порушення у вигляді відсутності звіту позивача у строк, що не перевищує 3 місця з моменту отримання та неповернення цих коштів до бюджету, вказуючи, що необхідні роботи останнім не були проведені, кошти в бюджет також не повернені, неодноразові звернення позивача з цього приводу залишились без відповіді, що є порушенням діючого законодавства -положень статей 526 Цивільного та 193 Господарського кодексів України, яки зобов'язують до належного виконання стороною за договором його умов. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів в розмірі 51643,37 грн., з яких загальна сума заборгованості 30569,70 грн., інфляційні втрати - 16427,21 грн., пеня -1607,76 грн., 3% річних -3038,70 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем при виконанні договірних відносин за Договором № 38/115/070 вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" згідно якої Підрядник зобов'язаний використати отриманий аванс на закупку та поставку необхідних для проведення робіт матеріалів, конструкцій, обладнання на протязі трьох місяці її після отримання авансу. Після закінчення трьох місячного терміну, не використані суми авансу повертаються замовнику.
При перевірці даних доводів відповідача підлягає розгляду питання правильності використання перерахованої позивачем суми в розмірі 38835,00 грн. платіжним дорученням № 306 від 20.04.2005 року (а.с.67).
Згідно даних реквізитів зазначеного платіжного доручення, призначенням платежу зазначено: "передплата на матеріал "Газифікація с. Василівка (3-я черга), м. Ялта згідно договору № 38/115/070 від 29.08.2002 року".
Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами у справі існували договірні відносини з приводу капітального будівництва, яки регулюються положеннями глави 33 Господарського кодексу України.
Згідно частини 1 статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Досліджуючи умови Договору сторін, судова колегія вбачає наступне.
Відповідно до умов Договору термін проектування та будівництва: початок -з момент у підписання договору; закінчення робіт залежить від перерахування коштів і визначається виконанням сторонами прийнятих на себе зобов'язань в натурі (п. 3.2 Договору).
Згідно пункту 4.1 Договору Замовник фінансує Підрядника шляхом перерахування грошових коштів в межах фактичного фінансування.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що оплата за ним проводиться у вигляді авансових, проміжних та остаточних платежів у межах фактичного фінансування з врахуванням наказу Міністерства Фінансів України від 06.04.98 г. № 83.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та листа Міністерства фінансів України від 18.06.2001 року №031-01, виходячи з технологічних особливостей виробництва та виконання будівельно-монтажних робіт па підставі письмово обґрунтування підрядником, допускається продовження терміну використання бюджетних коштів до 3-х місяців.
Підрядник зобов'язаний використати отриманий аванс на закупку та поставку необхідних для проведення робіт матеріалів, конструкцій, обладнання на протязі трьох місяці її після отримання авансу. Після закінчення трьох місячного терміну, не використані суми авансу повертаються замовнику.
У випадку не надання звіту та не повернення отриманих коштів у встановлені терміни, вони зараховуються підряднику, як пеня за обліковою ставкою Національного банку України за кожен день не використання коштів.
Пунктом 1 додаткової угоди №3 від 29.07.2004 року до Договору визначений об'єкт Договору - "Газифікація с. Василівка (2,3 черга), м. Ялта" (а.с.20 том 1).
Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 додаткової угоди №3 від 29.07.2004 року до Договору вартість робіт на 2004 рік складає 58000,84 грн. (а.с.21 том 1).
У додатковій угоді №4 від 06.12.2004 року до Договору зазначено, що підпункт 2.2 пункту 2 додаткової угоди №3 від 29.07.2004 року прийняти в наступній редакції: вартість робіт на 2004 рік становить 132 000,35грн. (а.с.23 том 1).
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №5 від 04.04.2005 року до договору на будівництво об'єкта "Газифікація с. Василівка, м. Ялта":
- об'єкт -"Газифікація с. Василівка (3,4 черга), м. Ялта" (а.с.65 том 1);
- доповнений підпункт 2.2. пункту 2 додаткової угоди №4 від 06.12.2004 року до Договору, згідно якого вартість робіт на 2005 рік становить 129,45 тис. грн.;
- в підпункті 4.3 пункту 4 Договору абзац "У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та листа Міністерства фінансів України від 18.06.2001 року №031-01, виходячи з технологічних особливостей виробництва та виконання будівельно-монтажних робіт па підставі письмово обґрунтування підрядником, допускається продовження терміну використання бюджетних коштів до 3-х місяців” прийнятий в наступній редакції:
"У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та листа Міністерства фінансів України від 18.06.2001 року №031-01, підрядник використовує отриманий аванс на придбання та поставку необхідних для ведення робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання. Використання авансу допускається на протязі 3-х місяців. При цьому, використання авансу в термін, що перевищує 1 місяць, розглядається як комерційний кредит. Після повернення тримісячного строк невикористані суми авансу повертаються замовнику".
Як вбачається з акту приймання виконаних робіт закінченого будівництвом об'єкту системи газозабезпечення "Газифікація с.Василівка (3-тя черга), м. Ялта" від 30.12.2004 року, підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (а.с.115-123 том 1), всі роботи з газифікації об'єкта "Газифікація с.Василівка (3-тя черга), м. Ялта" у тому числі й придбання матеріалів для здійснення робіт закінчені у 2004 році.
Викладене дає судові колегії підстави дійти висновку, що позивач, перераховуючи 20.04.2005 року відповідачеві як підрядникові 38835 грн. із при зазначенні призначення платежу як „передплата на матеріал "Газифікація с.Василівка (3-я черга), м. Ялта" згідно договору № 38/115/070 від 29.08.2002 року" фактично допустив помилку, оскільки вказаний етап роботи вже закінчився, отже такий платіж не можна вважати авансовим, виходячи зі стадії виконання робіт він є проміжним, отже положення пункту 4 Договору на цей платіж розповсюджуватися не можуть.
На правильність таких висновків вказує також й зміст позовної заяви згідно якої за зазначенням позивача "останній платіж, який був необхідний для повного закінчення робіт на об'єкті було здійснено 22.04.2005 року платіжним дорученням № 306 в сумі 38835,0 грн., але відповідач своєчасно не звітував про їх використання та не повернув до бюджету".
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені кошті були використані відповідачем наступним чином.
10.03.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ялтаземпроект" та товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" був укладений договір №00000041 на виконання проектно-вишукувальних робіт (а.с.27, том 1).
Актами прийому-здачі робіт №0000001 від 30.05.2006 року та №0000003 від 02.06.2006 року підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ялтаземпроект" здало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" прийняло роботи па загальну суму 10013,20грн. (а.с.29-29 а, том 1).
Платіжними дорученнями №2252 від 21.03.2006 року та №3909 від 15.06.2006 року підтверджено, що відповідач сплатив на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтаземпроект" 10 013,20 грн. (а.с.30-31. т.1).
21.05.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Службою "Укрінвестекепертизи" в Автономної Республіки Крим був укладений договір №707-08-2007 на виконання комплексної державної експертизи (а.с. 32-33 том 1). Відповідно до додатку №2 до договору №707-08-2007, ціна проведення експертизи становить 1 950,80 грн. (а.с.35, том 1).
Платіжним дорученням №10273 від 24.05.2007 року відповідач сплатив на користь Служби "Укрінвестекспертизи" в Автономної Республіки Крим 1959,80 грн. в оплату проведених робіт (а.с.36, том 1).
Відповідно до актів здачі-прийому науково-технічної продукції по договору №ЯНФ-2005-823 від 07.11.2005року, приватне підприємство "Начало" здало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" прийняло роботи на загальну суму 18 596,70 грн. (а.с.37-38, том 1).
Платіжними дорученням від 04.08.2006 року відповідач сплатив на користь приватного підприємства "Начало" 18596,70 грн. (а.с.39-40, том 1).
Отже, всього виконано робіт на суму 30569,7 грн.
Крім того, платіжним дорученням №2634 від 11.04.2008 року, відповідач повернув позивачу 8265,30 грн.(а.с.68, том 1).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На підставі досліджених матеріалів справи, судова колегія вбачає, що отримавши 20.04.2005 року платіж у сумі 38835,00 грн. підрядник вжив всіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язань враховуючи інтереси замовника та забезпечуючи загальногосподарський інтерес і приступив до виконання робіт обумовлених умовами договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання, тобто і замовник і підрядник мають належним чином виконувати свої обов'язки.
Згідно частини 2 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управленою стороною.
У висновку проведеної у справі будівельно - технічної експертизи від 30.09.2010 року за № 305є (а.с.13-32 том 2), експертом надані наступні відповіді :
- виконані відповідачем, як генпідрядником та субпідрядниками товариством з обмеженою відповідальністю "Ялтаземпроект" та приватним підприємством "Начало" проектно-вишукувальні роботи, відповідають договору № 38/11/070 від 29.08.2002 року ( з додатками), проекту і завданню на проектування;
- виконані відповідачем роботи відповідають фінансовому призначенню грошових коштів;
- роботи, виконані субпідрядниками згідно умов договору та прийняті генеральним підрядником відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва” згідно акту приймання -виконані своєчасно;
- фактичне виконання робіт згідно умов договору № 38/115/070 від 29.08.2002 року підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), актами здавання-приймання проектно-вишукальних робіт;
- перераховані Головним управлінням капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим платіжним дорученням № 306 від 20.04.2005 року грошові кошти у розмірі 38835,00 грн. були витрачені ТОВ "Професіонал" на наступне: проектно-вишукувальні роботи 28610,70 грн.; виконання комплексної державної експертизи -1959,80 грн.; 8265,30грн. -повернуті замовнику.
Висновок судової експертизи відповідає вимогам частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, а тому з врахуванням положень частини 2 статті 43 того ж Кодексу, оцінюючи всі досліджені судом докази у сукупності, судова колегія по результатам повторного розгляду справи доходить висновку про те, що факт відсутності порушень терміну виконання робіт та використання грошових коштів не за цільовим призначенням відповідачем є доведеним, тоді як факт наявності заборгованості останнього за Договором позивачем протягом розгляду справи свого підтвердження не знайшов.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що обґрунтування апеляційної скарги, викладені заявником апеляційної скарги в його тексті не знайшли свого підтвердження під час перевірки Севастопольським апеляційним господарських судом правильності застосування судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права при постановлені рішення господарським судом Автономної Республіки Крим від 24.02.2011 року у справі №2-15/3229-2008, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора міста Сімферополя судовою колегією не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу прокурора міста Сімферополя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі №2-15/3229-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді К.В. Волков
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Прокурор міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,м.Сімферополь,95000)
2. Головне управління капітального будівництва при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17,Сімферополь,95000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1,Сімферополь,95001)
4. Прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь,99011)