Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 5002-18/5580-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Проценко О.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 43 від 15.04.11, державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 13 від 01.01.11, закрите акціонерне товариство "Юніор Стар";
представник третьої особи, не з'явився, Міністерство транспорту та зв'язку України;
представник третьої особи, не з'явився, Севастопольська міська державна адміністрація;
представник третьої особи, не з'явився, Севастопольська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 27.01.2011 у справі № 5002-18/5580-2010
за позовом Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (майд. Нахімова, 5,Севастополь,99011)
до закритого акціонерного товариства "Юніор Стар" (вул. Гоголя, 24,Ялта,98635)
за участю 3-х осіб:
Міністерства транспорту та зв'язку України (пр.Перемоги,14, Київ, 01135)
Севастопольської міської державної адміністрації (вул.Леніна,2, Севастополь)
Севастопольської міської ради (вул.Леніна,3, Севастополь)
про визнання договору № 712/299 б та Додаткової угоди № 1 до договору № 712/299 б недійсними
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі № 5002-18/5580-2010 (суддя І.К. Осоченко) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” до закритого акціонерного товариства „Юніор Стар”.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний Договір № 712/299 б „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87” був узгоджений з Державним концерном „Укрморпорт”, про що свідчить відмітка на першому аркуші договору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано те, що спірний договір за своїм змістом є договором про сумісну діяльність, отже мав бути погодженим з Міністерством транспорту та зв'язку України.
Розпорядженням в.о. голови суду від 19 квітня 2011 року у зв'язку з відрядженням судді Остапової К.А. здійснена заміна судді Остапової К.А. на суддю Ткаченка М.І.
Розпорядженням в.о. голови суду від 04 травня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддів Воронцової Н.В. та Ткаченка М.І. здійснена заміна суддів Воронцової Н.В. та Ткаченка М.І. на суддів Антонову І.В. та Проценко О.І.
Строк розгляду справи був продовжений ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2011 року.
До участі у справі у якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2011 року залучено Міністерство транспорту та зв'язку України, Севастопольську міську державну адміністрацію та Севастопольську міську раду.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
12 грудня 2007 року між Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” та закритим акціонерним товариством „Юніор Стар” був укладений договір № 712/299 б „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87”.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору предметом договору є дольова участь у будівництві, реконструкції та подальшій експлуатації причалу № 87, а також будівництво та реконструкція приміщень відпочинку та обслуговування пасажирів маломірних суден і яхт, які у подальшому іменуються „Об'єкт”.
Згідно з пунктом 1.2 договору „Об'єкт” розташований за адресою: місто Севастополь, Павловський Мис.
Пунктом 1.3 договору закріплено, що „Об'єкт”, який знаходиться у користуванні Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” площею 525 кв.м., переданий йому згідно з Актом про надання у безстрокове користування ділянки для капітального будівництва та подальшої експлуатації, затвердженим Севастопольською міською радою депутатів працюючих 31 грудня 1954 року.
02 березня 2010 року між Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” та закритим акціонерним товариством „Юніор Стар” була підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 712/299 б „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87”.
Від Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” Договір № 712/299 б та Додаткову угоду № 1 до нього було підписано начальником порту Таракановим С.Г., від закритого акціонерного товариства „Юніор Стар” - виконавчим директором закритого акціонерного товариства „Юніор Стар” Урусовою І.Г.
У листопаді 2010 року Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” звернулося з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим та просило визнати недійсними договір № 712/299 б від 12 грудня 2007 року про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87 та Додаткову угоду № 1 від 02 березня 2010 року до вказаного Договору, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланнями на положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема:
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
З матеріалів справи вбачається, що підставою позову про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” зазначило ту обставину, що такий договір в порушення положень статей 1, 3, 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” начебто не був погоджений із органом управління державним майном - Міністерством транспорту та зв'язку України.
Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Статтею 4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” закріплено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, є міністерства та інші органи виконавчої влади.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів, погоджують підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.
З аналізу наведених положень норм чинного на час укладення спірного договору та додатку до нього законодавства можливо дійти висновку про те, що погодження має мати місце у разі вчинення правочинів, спрямованих на відчуження державного майна, та має бути надано уповноваженим органом управління.
Як вже вказувалось, 12 грудня 2007 року між Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” та закритим акціонерним товариством „Юніор Стар” був укладений договір № 712/299 б „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87”.
Укладаючи спірний договір, сторони не визначили його як „договір про спільну діяльність”, надавши йому назву „договір про часткову участь у реконструкції та експлуатації причалу”, не визначили статусу причалу № 87 як внеску Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” в спільну діяльність та не передбачали передання земельної ділянки, закріпивши лише надання Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” доступу закритому акціонерному товариству „Юніор Стар” до належній йому на праві постійного користування земельної ділянки.
У пункті 2.2 договору № 712/299 б сторони визначили, що фінансування всіх заходів по розробці проектно-кошторисної документації, отриманню необхідних для реконструкції „Об'єкта” документів та відповідних дозволів на початок таких робіт, а також інших необхідних та можливих витрат, які виникають у процесі діяльності щодо дольової участі у реконструкції „Об'єкту”, в повному обсязі виконується закритим акціонерним товариством „Юніор Стар”.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 12 грудня 2007 року Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” уповноважило закрите акціонерне товариство „Юніор Стар” виконувати функції замовника реконструкції та будівництва „Об'єкта”.
Відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 вказаного договору, а також додаткової угоди до нього від 02 березня 2010 року передбачено набуття права власності сторонами договору на майно після закінчення будівництва та реконструкції.
Беручи до уваги наведені пункті договору № 712/299 б від 12 грудня 2007 року, а також додаткової угоди до нього від 02 березня 2010 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний договір за своїм змістом є змішаним договором будівельного підряду з елементами договору про спільну діяльність.
Спірний договір та додаткова угода № 1 від 02 березня 2010 року не є договором оренди, не містить елементів договору застави, та будь-яких інших договорів, які б були фактично спрямовані на відчуження причалу № 87, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, Павловський Мис, або земельної ділянки, на якій такий причал № 87 розташований.
Відповідно до Статуту Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” є державним унітарним транспортним підприємством - морським портом і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.
Пунктом 4.4 Статуту Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” встановлено, що Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” має право відчужувати, надавати під заставу, в оренду, управління, спільну діяльність закріплене за ним майно відповідно до вимог законодавства та за погодженням із Уповноваженим органом управління.
Відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України „Про утворення державного концерну „Укрморпорт” від 30 листопада 2006 року № 594-р був утворений державний концерн „Укрморпорт” з включенням до його складу, зокрема, й Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт”.
З матеріалів справи вбачається, що, укладаючи договір „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87” № 712/299 б від 12 грудня 2007 року, зміст цього договору був погоджений з державним концерном „Укрморпорт”, що підтверджується підписом керівника та печаткою вказаного уповноваженого органу управління на першому аркуші спірного договору.
Враховуючи те, що договір „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87” № 712/299 б від 12 грудня 2007 року, який був укладений між Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” та закритим акціонерним товариством „Юніор Стар”, фактично є договором будівельного підряду, але з елементами договору про спільну діяльність, а також наявність погодження змісту договору уповноваженим на час укладення спірного договору органом управління, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що правові підстави для визнання договору № 712/299 б „Про дольову участь у реконструкції та експлуатації причалу № 87” від 12 грудня 2007 року та додаткової угоди № 1 від 02 березня 2010 року до вказаного договору недійсними відсутні.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі № 5002-18/5580-2010 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 у справі № 5002-18/5580-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді І.В. Антонова
О.І. Проценко
1. Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт"
(майд. Нахімова, 5,Севастополь,99011)
2. Закрите акціонерне товариство "Юніор Стар"
(вул. Гоголя, 24,Ялта,98635)
3.Міністерство транспорту та зв'язку України
(пр.Перемоги,14, Київ, 01135)
4. Севастопольська міська державна адміністрація
(вул.Леніна,2, Севастополь)
5.Севастопольська міська рада
(вул.Леніна,3, Севастополь)