Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2-17/10152-2004
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №1893 від 10.06.2010, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз";
відповідача - ОСОБА_2, довіреність №04 від 04.01.2011, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя";
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 05 квітня 2011 року у справі №2-17/10152-2004
за заявами Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а,Сімферополь,95001)
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17, Сімферополь, 95000)
про стягнення 4837,20 грн.;
за зустрічним позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"
про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт, ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року у справі №2-17/10152-2004 у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі № 2-17/10152-2004 про стягнення з Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополь на користь Відкритого акціонерного товариства „Кримгаз” 4837,20 грн. заборгованості та судових витрат відмовлено повністю: у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” про видачу дублікату наказу від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 також відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної республіки Крим від 05 квітня 2011 року у справі №2-17/10152-2004, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дубліката наказу від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні відповідної ухвали суд першої інстанції не врахував те, що в.о. начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим підписав та засвідчив печаткою 01 листопада 2010 року акт звірки виконавчих проваджень, чим підтвердив знаходження наказу на виконанні.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надало, в судовому засіданні представник підтримав свої заперечення щодо заяв відповідача.
У судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги у повному обсязі.
При повторному розгляді заяв про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дубліката наказу судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
У липні 2004 року позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя", про стягнення 4837,20 грн.
У жовтні 2004 року Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" звернулось із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2004 року у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним акт приймання виконаних підрядних робіт № 22 за червень 2003 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2005 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2004 року по справі №2-17/10152-2004 скасовано, первісний позов задоволено, з Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" стягнуто 4837,20 грн. заборгованості, 51,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
29 березня 2005 року в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України виданий наказ господарського суду Автономної Республіки Крим на примусове виконання рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 09 листопада 2005 року касаційну скаргу Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2005 року залишено без змін.
24 січня 2011 року на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” надійшли заяви в порядку статей 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просив поновити пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 до виконання та видати дублікату наказу.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що причина, на яку посилався заявник, не може вважатись поважною в розумінні статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Стосовно заяви про видачу дубліката наказу суд зазначив, що заявником не надано документів, передбачених частиною третьою статті 120 Господарського кодексу України, та доказів пред'явлення стягувачем наказу господарського суду Автономної республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 до виконання протягом трьох років.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Оскільки спірні відносини виникли 29 березня 2005 року, тобто в момент видачі наказу на примусове виконання рішення суду, вони регулюються нормами Закону України „Про виконавче провадження” та Господарського процесуального кодексу України станом на 29 березня 2005 року.
Відповідно до статті 21 Закону України „Про виконавче провадження”, статті 118 Господарського процесуального кодексу України виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
З наведеної норми випливає, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк за умови, що причина, з якої він був пропущений, є поважною.
Матеріалами справи підтверджено, що наказ на примусове виконання рішення виданий 29 березня 2005 року №2-17/10152-2004 (а.с.121).
У наказі про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року у справі №2-17/10152-2004 зазначено, що він може бути пред'явлений до виконання в терміни, які передбачені чинним законодавством, тобто позивач відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України мав право пред'явити наказ до виконання не пізніше 29 березня 2008 року.
У січні 2011 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” звернулось до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред'явлення вищевказаного наказу до виконання, посилаючись на те, що він своєчасно пред'явив його до виконання, але він був втрачений відділом Державної виконавчої служби при виконанні, та надав суду докази надсилання наказу та запитів стосовно його виконання.
Листом Головного управляння юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 02 лютого 2011 року за вих.№492/11/118 підтверджується, що наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року №2-17/10152-2004 на примусове виконання не надходив та на теперішній час на виконанні не знаходиться. Крім того, перевіркою журналів вхідної кореспонденції за період з 29 вересня 2006 року по теперішній час встановлено, що запити Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” за вих.№3344 від 29 вересня 2006 року та №4550 від 01 жовтня 2009 року до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим для розгляду не надходили.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії супровідного листа, наказ від 29 березня 2005 року спрямовувався на адресу: вул. Воровського 16, м. Сімферополь, де знаходився суд Київського району міста Сімферополя, та будь-яких доказів щодо його пред'явлення до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (адресою якого на той час згідно наданої довідки було: м. Сімферополь, бульвар Франко, 25) протягом встановленого строку стягувачем не надано.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що в.о. начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим підписав та засвідчив печаткою 01 листопада 2010 року акт звірки виконавчих проваджень, чим підтвердив знаходження наказу на виконанні.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія апеляційної інстанції даний довід не приймає як належний у зв'язку з тим, що Законом України „Про виконавче провадження” акт звірки виконавчих проваджень не є належним та допустимим доказом знаходження наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 на виконанні в Київському відділі Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.
Таким чином, наведені заявником доводи, що зазначений наказ був втрачений органом примусового виконання судових рішень, не підтверджується матеріалами справи. Докази надсилання наказу позивачем за належною адресою до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим в матеріалах справи відсутні.
Отже, у позивача відсутні докази звернення до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим із наказом на примусове виконання рішення суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Позивачем не зазначено, з яких причин ним пропущений процесуальний строк на звернення до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та не надані докази наявності поважних причин, які спричинили пропуск строку для звернення до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим для примусового виконання рішення суду.
У зв'язку з викладеним, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання судова колегія перевірила та визнала обґрунтованими.
Стосовно заяви про видачу дублікату наказу судова колегія зазначає наступне.
Процесуальний порядок видачі дубліката наказу на примусове виконання судового рішення встановлений статтею 120 Господарського кодексу України. Однією із умов видачі дубліката наказу є умова щодо видачі дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Згідно частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодекс у України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Документи, які мають бути додані до заяви про видачу дубліката наказу, заявником надані не в повному обсязі, з наданих доказів не вбачається, коли саме та ким наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 було втрачено.
Крім того, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, що є безумовною підставою для відмови у заяві про видачу дубліката наказу, оскільки він видається лише до закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Оскільки заявник вважає, що орган Державної виконавчої служби втратив наказ на примусове виконання рішення суду, однак позивач не скористався правом оскаржити дії чи бездіяльність органу ДВС в порядку, передбаченому статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України, тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати даний факт встановленим.
Таким чином, судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про видачу дубліката наказу.
На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом ухвала про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2005 року по справі №2-17/10152-2004 до виконання та про видачу дубліката наказу розглянута з дотриманням норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи, права та обов'язки сторін.
Таким чином, судова колегія визнає оскаржувану ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року законною та обґрунтованою, та зазначає, що підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 103-105, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року у справі №2-17/10152-2004 залишити без змін.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді Ю.М. Гоголь
В.А. Лисенко