Іменем України
16 травня 2011 року Справа № 5002-25/5871-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Рибіної С.А.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк")
відповідача: не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_1)
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 17 лютого 2011 року у справі № 5002-25/5871-2010
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченко, 12, місто Київ 1, 01001)
в особі філії “Кримське центральне відділення публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”(вул. Севастопольська, 10, місто Сімферополь, 95011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 353874,18 грн.
03 грудня 2010 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Кримське центральне відділення публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 353874,18 грн., з яких: 220800,00 грн. -заборгованість по кредиту, 15551,60 грн. -індекс інфляції за прострочений кредит, 33591,10 грн. -пеня за прострочення повернення кредиту, 72049,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 11881,79 грн. -пеня за несплачені відсотки (а.с. 2).
Позов мотивований неналежним виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 41 від 02 серпня 2007 року щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту.
20 січня 2011 року позивач надав суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути 353874,18 грн. шляхом звернення стягнення на залогове майно, відповідно до договору залога № 41-з від 02 серпня 2007 року, а саме: вантажний автомобіль IVEKO модель 440 Е 43 (тягач), 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_2, залогова вартість 218700,00 грн., а також напівпричіп CHEREAU модель CD381J, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4, залогова ціна 235100,00 грн. -для продажу з публічних торгів (а.с. 66).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2011 року у справі № 5002-25/5871-2010 позов задоволено (а.с. 97-102).
Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, які підтвердженні належними доказами.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим залишити позов без розгляду (а.с. 108-111).
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення були порушенні норми матеріального та процесуального права, а саме:
- позивач в позовній заяві жодним доказом не підтвердив факт отримання відповідачем кредиту, та як наслідок виникнення взаємних прав та обов'язків;
- суд не звернув увагу, що позивачем по даній справі виступає публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", однак кредитний договір, на підставі якого ставиться питання про стягнення заборгованості, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритого акціонерного товариства) та відповідачем по справі;
- порушення процесуального права також виявилось в ігноруванні судом факту погашення 16 лютого 2011 року заборгованості за кредитом у розмірі 3000,00 грн.
В судове засідання, яке призначене на 16 травня 2011 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим закінчити розгляд справи без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
02 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладений кредитний договір № 41 (далі -Кредитний договір) (а.с. 6-10).
Згідно з умовами Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 400000,00 грн. на умовах, передбачених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором (пункт 2.1 Кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту -не пізніше 30 липня 2010 року.
Пунктом 2.3 Кредитного договору встановлено, що кредит надається з наступним цільовим призначенням: на придбання транспортного засобу вантажного IVEKO модель 440 Е 43 (сідловий тягач), напівпричіп CHEREAU модель CD381J (рефрижератор).
Згідно з пунктом 3.2 Кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником виходячи зі встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних.
Відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору нарахування Банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.
Пунктом 3.5 Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником встановленого пунктом 2.2 договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 30% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно пунктом 3.3, 3.4 договору.
Пунктом 3.6 Кредитного договору встановлено, що у випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання сплачується Позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування пені, на рахунок, номер якого негайно повідомляється Банком Позичальнику після його відкриття.
Згідно з пунктом 3.10 Кредитного договору зобов'язання Банку з надання кредиту виникає після оформлення договору забезпечення на суму 453,8 тис. грн.
02 серпня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 41 та на виконання його умов, між Банком (Заставодержатель) та Позичальником (Заставодавець) укладений договір застави № 41-з (далі -Договір застави) (а.с. 44-46).
Згідно з пунктом 1.1 Договору застави, за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця за кредитним договором №41 від 02 серпня 2007 року.
Відповідно до пункту 1.4 Договору застави сторони договору оцінюють заставлено майно у 453800,00 грн.
Згідно з додатком № 1 до Договору застави предметом застави є вантажний автомобіль IVEKO модель 440 Е 43 (тягач), 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_2, залогова вартість 218700,00 грн., а також напівпричіп CHEREAU модель CD381J, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4, залогова ціна 235100,00 грн. (а.с. 47).
Відповідно до пункту 5.1 Договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію якщо у момент настання стоку виконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до пункту 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та/або про несплаті частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом, сум комісійної винагороди за управління кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.
На виконання умов Кредитного договору Банк на вимогу Позичальника перерахував грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. на рахунок а-3096 за транспортний засіб, про що свідчить архівна виписка від 03 серпня 2007 року (а.с. 31). Тобто Банк виконав свої зобов'язання по Кредитному договору у повному обсязі.
Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредиту у повному обсязі і у строк не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 220800,00 грн.
У зв'язку з цим позивачем нарахований індекс інфляції за прострочений кредит у сумі 15551,60 грн., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом у сумі - 72049,69 грн.
Крім того, на підставі пункту 5.3 Кредитного договору, позивачем відповідачу були нараховані штрафні санкції - пеня, у наступних розмірах: сума пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 33591,10 грн., сума пені за прострочення оплати нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 11881,79 грн.
Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, станом на 30 листопада 2010 року за відповідачем сформувалась заборгованість у сумі 353874,18 грн. грн., а саме: сума кредиту - 220800,00 грн., індексу інфляції за прострочений кредит в розмірі 15551,60 грн., пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 33591,10 грн., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом в розмірі 72049,69 грн., пені по несплаченим процентам в розмірі 11881,79 грн., що стало підставою для звернення до суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні виходячи з наступного.
Згідно з нормами статті 509 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначалось вище, відповідачу був наданий кредит з кінцевим терміном повернення - не пізніше 30 липня 2010 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки щодо надання кредиту.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 220800,00 грн.
Вказана заборгованість не заперечується відповідачем, про що свідчить наявна в матеріалах справи мирова угода, яку останній надав для врегулювання даного спору (а.с. 87).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту в розмірі 220800,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом складає 72049,69 грн. Вказаний факт не заперечується відповідачем, про що зазначено у мировій угоді (а.с. 87).
У зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення відсотків в розмірі 72049,69 грн. також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Аналогічні норми містять статті 610 та 611 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначалось вище умовами Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника (відповідача) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нарахований індекс інфляції за прострочений кредит у сумі 15551,60 грн., пеня за прострочення повернення кредиту у розмірі 33591,10 грн., пеня за прострочення оплати нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 11881,79 грн.
Судовою колегією встановлено, що наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та пені є правильним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині їх стягнення підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Як зазначалось вище, між сторонами 02 серпня 2007 року, з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору, укладений договір застави № 41-з, предметом якого є вантажний автомобіль IVEKO модель 440 Е 43 (тягач), 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_2, залогова вартість 218700,00 грн., а також напівпричіп CHEREAU модель CD381J, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4, залогова ціна 235100,00 грн.
Позивач просить звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу з публічних торгів.
Згідно з нормами статті 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 353874,18 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави для продажу з публічних торгів.
Доводи апеляційної скарги про те що позивач не надав жодних доказів про отримання відповідачем кредиту є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи є банківські виписки, які свідчать про отримання кредиту та часткового виконання відповідачем свого обов'язку щодо його погашення. Також, це підтверджується мировою угодою, якою відповідач визнав суму боргу за Кредитним договором.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд не звернув увагу, що позивачем по даній справі виступає публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", однак кредитний договір, на підставі якого ставиться питання про стягнення заборгованості, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритого акціонерного товариства) та відповідачем по справі, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), а тому, позивач є Позикодавцем за кредитним договором № 41 від 02 серпня 2007 року та Заставодержателем за договором застави № 41-з від 02 серпня 2007 року, у зв'язку з чим зазначені доводи є безпідставними.
Доводи щодо ігноруванні судом факту погашення 16 лютого 2011 року заборгованості за кредитом у розмірі 3000,00 грн. є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції надав цьому факту правову оцінку та зазначив, що надана позивачем платіжне доручення не є належним доказом сплати заборгованості за кредитним договором, оскільки, як свідчать матеріали справи, кредитний договір № 41 укладався між сторонами 02 серпня 2007 року, тоді коли в світлокопії платіжного доручення № 24 в графі про призначенні платежу, зазначено - погашення тіла кредиту, відповідно договору № 41 від 02 травня 2008 року. З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
Між тим судова колегія не погоджується з рішенням суду, оскільки судом першої інстанції не надано належну правову оцінку позовним вимогам щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, індексу інфляції та пені. Також, у резолютивній частині судом не зазначено, яка сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2011 року у справі № 5002-25/5871-2010 змінити.
3. Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_5, р/р НОМЕР_6 в філії «КЦВ ПАТ Промінвестбанк», МФО 324430) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Кримське центральне відділення публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (вул. Севастопольська, 10, місто Сімферополь, 95011; ЄДРПОУ 09324431, р/р 290939131, МФО 324430) заборгованість в розмірі 353874,18 грн., з яких: 220800,00 грн. -заборгованість по кредиту, 15551,60 грн. - індекс інфляції за прострочений кредит, 33591,10 грн. -пеня за прострочення повернення кредиту, 72049,69 грн. -заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 11881,79 грн. -пеня за несплачені відсотки -шляхом звернення стягнення на предмет застави, відповідно до договору застави № 41-з від 02 серпня 2007 року, а саме: вантажний автомобіль IVEKO модель 440 Е 43 (тягач), 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_2, залогова вартість 218700,00 грн., а також напівпричіп CHEREAU модель CD381J, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4, залогова ціна 235100,00 грн. -для продажу з публічних торгів.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_5, р/р НОМЕР_6 в філії «КЦВ ПАТ Промінвестбанк», МФО 324430) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Кримське центральне відділення публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (вул. Севастопольська, 10, місто Сімферополь, 95011; ЄДРПОУ 09324431, р/р 290939131, МФО 324430) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3538,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді С.А. Рибіна
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченко, 12, місто Київ 1, 01001)
2. Філії «Кримське центральне відділення публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(вул. Севастопольська, 10, місто Сімферополь, 95011)
3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
4. до господарського суду Автономної Республіки Крим.