79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.05.11 Справа № 27/136 (12/3)
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Скрипчук О.С.
Суддів Гнатюк Г.М.
Мельник Г.І.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 б/н від 10.03.2011 року;
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року;
у справі № 27/136;
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Червоноград
до відповідача Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», с.Перетоки Львівської області
про стягнення 190 640,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4 -довіреність від 28.10.2009 року;
від відповідача: ОСОБА_5 -довіреність б/н від 01.03.2010 року;
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Львіської області з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс»про стягнення 190 640,00 грн. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2010р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. в задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2010р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. у справі № 12/3 скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року у справі № 27/136 (суддя Н.Судова-Хомюк) в позові Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» про стягнення 190 640,00 грн., відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу б/н від 10.03.2011 року, якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що згідно з бухгалтерського обліку у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 190 640,00 грн., однак, суд не дослідив та не надав належної правової оцінки даному факту.
Відповідачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 було змінено склад колегії суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2005 року між Спільним українсько-німецьким підприємством «Скомекс»(покупець) та ПП ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір (а.с. 6, т.1). Згідно умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити продукцію -масло на суму, що вказані в накладній продавця на умовах визначених договором.
Згідно до п. 6.1 договору продавець зобов'язався передати продукцію в кількості та асортименті вказаних в накладних. Датою передачі вважається дата оформлення товарної накладної відповідачем (покупцем).
Згідно накладних №3 від 02.01.2006р., №2 від 01.02.2006р., №6 від 01.03.2006 р. позивач поставив відповідачу масло на суму 316440,00 грн.
При зверненні до суду першої інстанції позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання по договору належним чином в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 190 640,00 грн.
Також, позивач стверджує, що ним направлялись на адресу відповідача претензії від 01.12.2006р., 31.12.2007р., 01.10.2008р. з вимогою розрахуватися за отримане масло по результатах розгляду яких між сторонами було підписано акт звірки за період з 01.01.2008 р. по 01.11.2008р.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:
В постанові Вищого господарського суду 16.09.2010 року у даній справі зазначено, що здійснюючи судовий розгляд справи, судам першої та апеляційної інстанції необхідно було, насамперед надати оцінку підставі виникнення спірних правовідносин за спірним договором та обставинам щодо визначення початку перебігу строку позовної давності, за приписами діючого законодавства, а також умовам для переривання перебігу строку позовної давності за приписами ст.264 ЦК України.
23.03.2010 року відповідачем було подано до суду заяву б/н від 22.03.2010 року (а.с. 67,т.1) про застосування строку позовної давності у даній справі.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі є підставою для відмови в позові.
Так, відповідно до п. 5.1 договору оплата за отриману продукцію здійснюється покупцем згідно накладних шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів, з моменту одержання продукції або готівкою безпосередньо з каси підприємства.
Отже, відповідач зобов'язаний був розрахуватись за отриманий товар згідно накладних №3 від 02.01.2006р., №2 від 01.02.2006р., №6 від 01.03.2006 р. протягом трьох банківських днів.
Судом встановлено, що позов про стягнення спірної суми заявлений у січні 2010 році, борг виник у березні 2006 року. Отже, вимога про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.02.2005 року заявлена поза межами строку позовної давності.
Посилання апелянта на те, що відповідачем частково погашалась заборгованість в період з 18.04.2008 року по 30.11.2008 року, як на доказ переривання перебігу позовної давності не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до положень частини 1 та 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Отже, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням зобов'язаною особою дій, які підтверджують визнання боргу або другого обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював оплату за отриманий товар протягом 2004 року та серпня-жовтня 2005 року, що підтверджується квитанціями до прибуткового ордеру № 327 від 08.07.2004 року, № 343 від 20.04.2004 року, № 373 від 03.08.2004 року, № 269 від 01.06.2004 року, № 282 від 10.03.2004 року, № 346 від 21.07.2004 року, № 272 від 03.06.2004 року, № 392 від 11.08.2004 року, № 272 від 04.09.2004 року, № 282 від 10.06.2004 року, № 269 від 01.06.2004 року, № 645 від 08.06.2005 року, № 640 від 06.09.2005 року, № 638 від 05.09.2005 року, № 667 від 14.09.2005 року, № 652 від 10.09.2005 року, № 647 від 09.09.2005 року № 681 від 19.09.2005 року, № 677 від 17.09.2005 року, № 672 від 15.09.2005 року, № 700 від 24.09.2005 року, № 693 від 22.09.2005 року, № 692 від 21.09.2005 року, № 706 від 27.09.2005 року, № 697 від 23.09.2005 року, № 555 від 05.08.2005 року, № 549 від 03.08.2005 року, № 548 від02.08.2005 року, № 583 від 12.08.2005 року, № 576 від 11.08.2005 року, № 562 від 08.08.2005 року, № 601 від 19.08.2005 року, № 17.08.2005 року, № 594 від 16.08.2005 року, № 620 від 29.08.2005 року, № 612 від 23.08.2005 року, № 608 від 22.08.2005 року, № 624 від 30.08.2005 року, № 627 від 31.08.2005 року, № 773 від 19.10.2005 року, № 770 від 18.10.2005 року, № 720 від 03.10.2005 року.
Дані квитанції не містять посилання на договір від 01.02.2005 року.
Твердження апелянта про те, що акти звірки за період з 01.01.2008 року по 01.11.2008 року та за період з 31.11.2008 року по 15.02.2010 року як на визнання відповідачем боргу і як на факт переривання перебігу позовної давності не заслуговують на увагу. Адже, з зазначених актів звірки вбачається, що на підприємстві у попередні періоди існували господарські відносини з підприємцем ОСОБА_2, але результат вказаних відносин немає відношення до договору, який є предметом даного спору.
Крім того, вони не мають відношення до предмету спору оскільки, як видно з позовної заяви підставою позову були накладні, які датовані 02.01.2006р., 01.02.2006р. та 01.03.2006 р.
В матеріалах справи відсутні обставини з якими закон пов'язує переривання строку позовної давності.
Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року у даній справі залишити без змін.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Гнатюк Г.М.
суддя Мельник Г.І.
Постанова підписана 30.05.2011 року