79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.05.11 Справа № 3/180
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від позивача -ОСОБА_2
від відповідача -Павликівська Г.М.
Розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Львів, б/н від 14.04.2011 року
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року (суддя Фрич М.М.), якою припинено провадження
по справі № 3/180
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Медобори», м.Івано-Франківськ
про стягнення 99681,91 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року припинено провадження у справі №3/180 на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору -припинення зобов'язання відповідача щодо повернення позики позивачу, із посиланням на ст.204 ГК України та наявність підписаного між сторонами акту приймання-передачі товарів, згідно якого ПП ОСОБА_2 прийняв від ТзОВ «Медобори»товари вартістю 150250 грн. на виконання умов договору №3-08/06 від 11.08.2006 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2010 року про припинення провадження у справі, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги позивача та стягнути з ТзОВ «Медобори»на користь ПП ОСОБА_2 -99681,91 грн. Зокрема, звертає увагу на те, що господарським судом безпідставно взято до уваги акт приймання-передачі товарів, на підставі якого ТзОВ «Медобори»передало ПП ОСОБА_2 товари вартістю 150250 грн. на виконання умов договору позики №3-08/06 від 11.08.2006 року, зазначивши при цьому, що відповідно до ст.204 ГК України господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання. Проте, жодної згоди сторін про заміну одного зобов'язання іншим не було, вказаний акт без зазначення дати, на який посилався відповідач як на виконання договору грошової позики та який прийнятий в якості доказу згоди між сторонами, був умовою при якій скаржник (позивач) погоджувався підписати мирову угоду, однак така підписана не була. Крім того, апелянт вказує на п.5.2 договору №3-08/06 від 11.08.2006 року, яким передбачено порядок повернення грошової суми -шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця (позивача) або готівковими коштами з оформленням прихідних документів у встановленому порядку. Одночасно, ПП ОСОБА_2 посилаючись на звіт від 31.12.2010 року про оцінку вартості запчастин до агрегату ГПА-Ц-6,3, які перебувають на зберіганні у ПП ОСОБА_2, зазначає, що ТзОВ «Медобори»значно завищено вартість товарів переданих по договору №3-08/06, чим фактично введено суд в оману, наслідком чого стало прийняття оскаржуваної ухвали.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі. Крім того, представив суду акт приймання передачі товарів без дати та договір №01-01/10 від 30.01.2010 року, укладений між сторонами, згідно якого позичальник (ТзОВ «Медобори») передає позикодавцю (СПД-фізичній особі ОСОБА_2 в якості матеріальної застави товар - запасні частини, перелік яких подається в додатку №1 до даного договору, і який є невід'ємною частиною договору №3-08-06 від 11.08.2006 року та.
Оригінали договору №01-01/10 від 30.01.2010 року, додатку №1 до нього та акту приймання-передачі товарів оглянуті в судовому засіданні, копії вказаних документів долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи про правомірність припинення провадження у даній справі.
Поряд з цим, колегією суддів відзначено, що позивач (скаржник) у прохальній частині апеляційної скарги помилково просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2010 року, проте із тексту апеляційної скарги вбачається, що оскаржується саме ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року про припинення провадження у справі №3/180, про що також зазначає позивач у судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП ОСОБА_2 (в тексті договору -позикодавець) та ТзОВ «Медобори»(в тексті договору -позичальник) укладено договір №3-08/06 від 11.08.2006 року, згідно п.1.1. якого позикодавець зобов'язувався передати у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язувався повернути їх позикодавцю. Відповідно до п.5.2., 7.3 договору сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця, або готівковими коштами з оформленням прихідних документів у встановленому порядку. Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням договору і не врегульовані ним, регулюються нормами чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року припинено провадження у справі №3/180 на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору -припинення зобов'язання відповідача щодо повернення позики позивачу, із посиланням на ст.204 ГК України та наявність підписаного між сторонами акту приймання-передачі товарів, згідно якого ПП ОСОБА_2 прийняв від ТзОВ «Медобори»товари вартістю 150250 грн. на виконання умов договору №3-08/06 від 11.08.2006 року.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі товарів (арк. справи 28) без зазначення дати його складення, в якому зазначено, що цим актом ТзОВ «Медобори»в особі Вацеба О.М. передає, а ПП ОСОБА_2 приймає наступні товари: електромеханізм МПК-17 -1шт. за ціною 45000 грн.; привід суфлера -1шт. за ціною 21000 грн.; розпилювач робочої форсунки -6 шт. за ціною 1250 грн.; термоколектор -1шт. за ціною 13000 грн.; обмежувач обертів ОГ-12 -1шт. за ціною -70000 грн.
Слід зазначити, що після переліку товарів які приймає позивач від відповідача, у вказаному акті вдруковано «Дані товари передані на виконання договору 3-08-06 від 11.08.2006 року.». Проте, в акті приймання-передачі товарів, який надано позивачем, відсутній вказаний напис, що ставить під сумнів наявність такого (напису) при підписанні сторонами акту приймання-передачі товарів.
Поряд з цим, судом відзначено, що вказаний напис не може свідчити про виконання відповідачем зобов'язань згідно договору №3-08/06 від 11.08.2006 року, оскільки відповідно до умов вказаного договору позивачем надавалась відповідачу позика і вказаний договір не є договором купівлі-продажу.
Крім того, як зазначає позивач, вказаний акт без зазначення дати був умовою при якій скаржник (позивач) погоджувався підписати мирову угоду, однак така не була підписана зі сторони ТзОВ «Медобори»(арк. справи 34 -35) та господарським судом у відповідності до положень ст.78 ГПК України не затверджувалась.
Одночасно, позивачем долучено до матеріалів справи договір №01-01/10 від 30.01.2010 року, укладений між сторонами, згідно якого позичальник (ТзОВ «Медобори») передає позикодавцю (СПД-фізичній особі ОСОБА_2 в якості матеріальної застави товар - запасні частини, перелік яких подається в додатку №1 до даного договору, і який є невід'ємною частиною договору №3-08-06 від 11.08.2006 року. Позичальник (відповідач) зобов'язується реалізувати (продати) даний товар на протязі 90 днів, і вирученими коштами розрахуватись із позикодавцем (позивачем). Позикодавець, на вимогу позичальника, передає товар покупцю запчастин, визначеним позичальником для їх реалізації. У разі не проведення реалізації товару у вказаний термін -90 днів, позикодавець повертає вказану матеріальну заставу.
У специфікації запчастин до агрегату ГПА-Ц-6,3 (додаток №1 до договору №01-01/10 від 30.01.2010 року) наведено перелік запчастин, зокрема: привід суфлера -1шт. за ціною 21000 грн.; електромеханізм МПК-17 -1шт. за ціною 45000 грн.; обмежувач обертів ОГ-12 -1шт. за ціною -70000 грн.; розпилювач робочої форсунки -6 шт. за ціною 1250 грн.; термоколектор -1шт. за ціною 13000 грн.
Таким чином, перелік запчастин, їх вартість та кількість зазначений у додатку №1 до договору №01-01/10 від 30.01.2010 року є аналогічним зазначеному у акті приймання-передачі товарів б/д, який суду першої інстанції був наданий відповідачем без долучення договору №01-01/10 від 3.01.2010 року.
Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі, беручи до уваги наявність вказаного вище акту приймання-передачі товарів, посилаючись на ст.204 ГК України якою передбачено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання, помилково зазначає про припинення зобов'язання відповідача щодо повернення позички позивачу.
Частина 1 ст.204 ГК України визначає випадки припинення господарського зобов'язання за згодою сторін. У юридичній науці виділяють три види припинення господарських зобов'язань з зазначених підстав, серед яких: угода про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж сторонами (новація), прощення боргу і відступне.
Господарське зобов'язання припиняється угодою сторін про заміну первинного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими ж сторонами, яке передбачає інший предмет або спосіб виконання (ст. 604 ЦК України). На відміну від інших угод сторін, що також призводять до припинення зобов'язання, новація не припиняє правової пов'язаності сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, ними здійснюється нове зобов'язання, що замінює колишнє. Новацію характеризують наступні ознаки: - наявність згоди сторін, тобто відсутність суперечки щодо припинення дії колишнього зобов'язання і щодо умов нового зобов'язання; - припинення колишнього зобов'язання; - припинення всіх додаткових зобов'язань, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не домовилися при укладенні нової угоди про інше; - виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, що містить умову про інший предмет або про інший спосіб виконання.
Проте, вказана стаття містить одне обмеження в застосуванні новації: якщо така заміна зобов'язання суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання. Зі змісту вказаної норми слідує, що її дія поширюється тільки на ті господарські зобов'язання, які виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акта управління господарською діяльністю (адміністративного акта).
Відповідно до частини 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що раніше діяло і заміну його новим зобов'язанням.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про згоду сторін щодо заміни одного зобов'язання іншим, а акт приймання-передачі товарів (арк. справи 28) без зазначення дати його складення не може розцінюватись судом як такий доказ.
Положенням п.1-1 ст.80 ГПК України передбачено, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що між сторонами у справі відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках: - припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; - спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що судом першої інстанції безпідставно припинено провадження у справі з підстав відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Позивач у апеляційній скарзі просить про скасування ухвали про припинення провадження у справі та прийняття нового рішення про задоволення позову, проте, нормами ст.106 ГПК України передбачено, що у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року, якою припинено провадження у справі №3/180 слід скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року по справі №3/180 скасувати.
Справу №3/180 передати в місцевий господарський суд для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.