29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" травня 2011 р.Справа № 6/5025/582/11
За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі
1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
2. Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення на користь держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” 9427,40 грн. боргу з якої 8769,49 грн. - основний борг, 342,59 грн. -інфляційні, 91,58 грн. -3% річних; 223,74 грн. - пеня
Суддя Танасюк О. Є.
За участю представників:
позивача 1: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 02-15-555 від 14.04.2011 р.
позивача 2: ОСОБА_3 -представник за довіреністю №39/09 від 04.01.2011р.
відповідача: не з'явився
від прокуратури: Олійник І.О. -помічник прокурора м. Хмельницького
Суть спору: Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі: Хмельницької міської ради та Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивачів 9427,40 грн. боргу, з яких: 8769,49 грн. - основний борг, 342,59 грн. -інфляційні, 91,58 грн. -3% річних; 223,74 грн. -пеня.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що згідно договору на постачання теплової енергії № 1745/965 від 05.11.2007 р., укладеного між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” та ПП ОСОБА_1, відповідач зобов'язувався щомісяця, не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим, відповідно одержаних рахунків здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію.
Однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, на підставі чого станом на 01.02.2010 р. заборгованість ПП ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 р. по 01.02.2011 р. становить 8769,49 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Також заступник прокурора м. Хмельницького за прострочення виконання грошового зобов'язання просить стягнути: 342,59 грн. інфляційних, 91,58 грн. - 3% річних та 223,74 грн. пені.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак його представник в судовому засіданні 17.05.2010р. в усній формі проти позовних вимог заперечував та зазначив, що надані послуги постачання теплової енергії МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” були неякісні, температурний режим в приміщеннях відповідача був в середньому 11 градусів по Цельсію вище нуля, що не відповідає Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень. Представник відповідача зазначив, що про низьку температуру в приміщеннях відповідач повідомляв позивача та попереджав про припинення дії укладеного між сторонами договору. Крім того зазначив, що термін дії укладеного між сторонами договору № 1745/965 від 05.11.2007р. закінчився 05.11.2008р.
Представник позивача-1 звернула увагу суду, що відповідно до п. 10.4 даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Враховуючи те, що відповідачем письмової заяви про припинення договору не було подано, даний договір є дійсним.
Представник позивача-2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на те, що вони підтверджені наявними в справі доказами. Також у додатковому поясненні до позовної заяви, поданому в засіданні суду повідомила, що відповідно до Додатку №1 до Договору від 05.11.2007 року №1745/965 було внесено дані про займану опалювальну площу приміщення відповідача у яке постачається теплова енергія та вказано суму тарифу за 1 кв. м загальної площі в місяць. Зазначені показники були внесені на момент укладення Договору.
Зазначила, що за весь період існування договірних відносин між сторонами тарифи змінювались відповідними Рішеннями Хмельницької міської Ради, про що відповідно до. 4.2.2 договору, повідомлялось відповідача.
Крім того, звернула увагу суду, що відповідно до „Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” передбачено неможливість відключення окремо приміщення яке займає Відповідач від централізованого опалення. Можливість відключення є лише будинку в цілому за рішення загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Оскільки приміщення Відповідача розміщене на першому поверсі житлового будинку, тому воно є цілісною спорудою всього житлового комплексу і всі комунікації проектувались та розраховувались разом для усього будинку.
Відповідач вимог суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 06.03.1995р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області № 328262 від 26.10.2009р.
ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа-підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 16.02.1999р., згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 02-03-453 від 07.04.2011р.
05.11.2007р. відповідач звернувся з заявою до позивача -МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” з проханням зареєструвати ОСОБА_1 абонентом на послуги теплопостачання.
05.11.2007р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (енергопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1745/965, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п.2.1. Договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.2. Договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 договору).
В розділі 6 договору встановлено, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з 05.11.2007р. та діє до 05.11.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.
Заяв про припинення дії договору від 05.11.2007р. або зміни його умов сторонами не подано. Між сторонами було підписано додаток 1 до договору № 1745/965 від 05.11.2007р., яким сторони погодили загальну площу опалення -1 Гкал/міс 110,1 м 2 та тариф -4,43 грн.
Сторонами також було підписано додаток 3 до даного договору, яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.
Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради відкориговано тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води. Зокрема, відповідно до додатку до рішення виконавчого комітету від 11.12.2008 року №1417 внесено зміни тарифів, а саме 6,78 грн. за 1кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал. (як зазначив позивач, про дані зміни було оголошено в газеті „Проскурів” № 101-102 від 18.12.2008 року); рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 11.02.2009 року №144 вартість 1 Гкал складає 519,67 грн. (при наявності лічильника) - 8,18 грн. за 1кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал. (про дані зміни відповідачу було надіслано відповідне повідомлення у лютому 2009 року разом з виставленим рахунком за спожиту теплої енергію.)
Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема виставлено рахунки: № 965 від 07.04.2010р. на суму 900,62грн., від 12.05.2010р. на суму 900,62грн., від 04.06.2010р. на суму 663,91грн., від 05.07.2010р. на суму 900,62грн., від 05.08.2010р. на суму 900,62грн., від 03.09.2010р. на суму 900,62грн., від 06.10.2010р. на суму 900,62грн., від 08.11.2010р. на суму 900,62грн., від 07.12.2010р. на суму 900,62грн. та від 11.01.2011р. на суму 900,62грн. Всього на загальну суму 8769,49 грн.
Станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2010р. по 01.02.2011р. становить 8769,49грн., яку позивач просить стягнути .
Крім того, за період прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, згідно п.7.2.3. договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 223,74 грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних в сумі 91,58грн. та 342,59грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, прокурор просить суд стягнути з відповідача суму 9427,40грн. на користь позивача в примусовому порядку.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору на постачання теплової енергії № 1745/695 від 05.11.2007р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії № 1745/965, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за одержану теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.02.2011р. виникла заборгованість у сумі 8769,49грн. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №1745/965 від 05.11.2007р. позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується виставленими до оплати останньому рахунками.
З приводу доводів відповідача щодо відсутності договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з 05.11.2007р. та діє до 05.11.2008р. Пунктом 10.4. встановлено, що договір вважаться пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Тобто, вказаним пунктом договору сторони встановили, що за місяць до закінчення строку дії договору сторона, яка не зацікавлена в пролонгації договору, повинна письмово повідомити іншу сторону договору про його припинення. Однак, відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, зокрема не надано доказів звернення в установлений договором термін з заявою про припинення його дії. При цьому прийнято до уваги, що відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому випадку не допускається.
Згідно п. 2 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
Відповідно до ч.1 п. 29 вказаних Правил споживач має право на: зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.
Згідно п. 33-38 даних Правил у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.
Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.
У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.
За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.
У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Посилання відповідача на той факт, що останнім заблоковано систему теплопостачання, а таким чином приватний підприємець не отримує необхідні обсяги теплової енергії, не є належним доказом на підтвердження надання позивачем послуг неналежної якості.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про неналежну якість послуг та складення відповідного акта, згідно з умовами договору та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 25 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Пунктом 26 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
У відповідності до п.2.5 „Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.05 №4 (із змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.07р. № 169), відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Однак, як слідує із технічного паспорта на приміщення, виготовлене Хмельницьким БТІ 13.140.2006р., приміщення Відповідача розміщене на першому поверсі житлового будинку (гуртожитку), тому воно є цілісною спорудою цього житлового комплексу і всі комунікації в тому числі і теплопостачальні проектувались та розраховувались разом для усього будинку. Відповідно, переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньо будинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу.
Зважаючи на вимоги Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, також є свідченням необгрунтованості доводів відповідача щодо неотримання необхідних обсягів теплової енергії.
Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 8769,49 грн. за спожиту електричну енергію, яка відповідає нормам чинного законодавства, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Договором, а саме, п.п. 7.2.3 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобов'язання щодо оплати послуг теплопостачання із врахуванням умов, викладених у договорі, тому позивачем правомірно нараховано пеню у сумі 2323,74 грн. (розраховану за період прострочення з 10.08.2010р. по 01.02.2011р. на суму 66,55грн., з 10.09.2010р. по 01.02.2011р. на суму 54,69грн., з 10.10.2010р. по 01.02.2011р. на суму 43,22грн., з 10.11.2010р. по 01.02.2011р. на суму 31,36грн., з 10.12.2010р. по 01.02.2011р. на суму 19,89грн., з 10.01.2011р. по 01.02.2011рю. на суму 8,03грн.) згідно поданого в матеріали справи розрахунку.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 91,58грн. 3% річних 342,59грн. втрат від індексу інфляції (за період прострочення з травня 2010р. по січень 2011р). згідно поданого розрахунку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 9427,40 грн., з якої 8769,49грн. основної заборгованості, 223,74 грн. пені, 342,59 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 91,58 грн. 3% річних, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача обов'язки по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.
Відповідно до п.3 ст.49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Враховуючи те, що позов подавався прокурором в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, та відповідно до п.30 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р. державне мито не сплачувалось, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -
Позов Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення на користь держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” 9427,40 грн. боргу задоволити .
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (р/рах.26004600015051 в Хмельницькій філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 315858, код ЄДРПОУ 03356571) 8769,49грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 49 коп.) основного боргу, 223,74 грн.(двісті двадцять три гривні 74 коп.) пені, 342,59 грн. (триста сорок дві гривні 59 коп.) інфляційних витрат та 91,58 грн. (дев'яносто одна гривня 58 коп.) 3% річних.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійки) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
Видати накази.
Суддя О.Є. Танасюк
Повний текст підписано: 24.05.2011р.