Рішення від 24.05.2011 по справі 4/5025/659/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"24" травня 2011 р.Справа № 4/5025/659/11

за позовом приватного підприємства "Славутич Поділля" м.Хмельницький

до приватного підприємства "Кармен Плюс" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 1088,48 грн. боргу

Суддя Баула Л.П.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1- представник за довіреністю від 04.05.2011 року №155

відповідач: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 1088,48 грн. заборгованості за договором поставки №1686 від 30.07.2010р. В обґрунтування вимог посилався на положення договору та ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530 ЦК України.

У судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач не направив представника для участі у судовому засіданні, запропоновані судом докази не надав, причини не направлення і не подання суду не повідомив. При цьому адреса останнього та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, яка також зазначена у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвала суду надіслана відповідачу, що підтверджується штампом господарського суду та Реєстром відправленої кореспонденції. Однак остання повернута поштою із відміткою "за закінченням терміну зберігання". При цьому Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Згідно п.4.1 вказаних нормативів у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009 р. N 1267 встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Згідно п.4.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження відповідача, останнім мала бути отримана ухвала суду протягом зазначеного терміну (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. по справі №22/1829-10). Правова позиція Вищого господарсьокого суду України щодо того, що штамп (відмітка про відправку ухвали) вважається належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового засідання викладена у п.32 листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” № 01-08/530 від 29.09.2009.

Також судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких обставин спір вирішується з врахуванням ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами укладений договір поставки №1686 від 30.07.2010р., за умовами якого (п.1.1.) постачальник (надалі позивач) зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця (надалі відповідач) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1088,48 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.10.2010р. за №№АТ-0050657 на суму 924,28 грн., АТ-0050658 на суму 164,20 грн.

Згідно п. 4,1 та 4,6 договору, розрахунки за даним договором здійснюються у гривнях. Платежі за пиво, придбане за цим договором, мають бути здійсненні в готівковій чи безготівковій формі протягом 5 днів.

Відповідачем сплата коштів за поставлений товар проведена не була, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість у розмірі 1088,48 грн.

Позивачем направлялась відповідачу претензія від 24.11.2010р. за № 89. Однак відповіді відповідача на претензію не було.

У зв'язку з наявністю заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1088,48 грн.

На момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем повністю не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано та не доведено.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Приписами статей 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно із п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки №1686 від 30.07.2010р. виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на суму 1088,48 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.10.2010р. за №№АТ-0050657 на суму 924,28 грн., АТ-0050658 на суму 164,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань належним чином згідно даного договору поставки не виконав, за отриманий товар не провів повного розрахунку, внаслідок чого станом на момент подання позову до суду утворилась заборгованість в сумі 1088,48 грн.

На момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем суду доказів не надано та не доведено.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення боргу у сумі 1088,48 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову та доведення спору до вирішення суду за вини останнього.

На підставі ч.1 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” позивачу належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 102,00грн. згідно платіжного доручення № 384 від 31.03.2011р.

При цьому згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. згідно платіжного доручення №385 від 31.03.2011р.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 69, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Славутич Поділля" м.Хмельницький до приватного підприємства "Кармен Плюс" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 1088,48 грн. боргу задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Кармен Плюс" м. Кам'янець-Подільський (вул. Водоп'янова, 12, код 32522616) на користь приватного підприємства "Славутич Поділля" м.Хмельницький (вул.Шевченка, 70, код 35805578) 1088,48 грн. (одну тисячу вісімдесят вісім гривень 48 коп.) - боргу за поставлений товар, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України приватному підприємству "Славутич Поділля" м.Хмельницький (вул. Шевченка, 70, код 35805578) 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) зайво сплаченого держмита згідно платіжного доручення № 384 від 31.03.2011р.

Видати довідку.

Повернути з Державного бюджету України приватному підприємству "Славутич Поділля" м.Хмельницький (вул. Шевченка, 70, код 35805578) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) згідно платіжного доручення №385 від 31.03.2011р.

Видати довідку.

Суддя Л.П. Баула

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи, 2- позивачу, 3 - відповідачу

Попередній документ
15869179
Наступний документ
15869182
Інформація про рішення:
№ рішення: 15869181
№ справи: 4/5025/659/11
Дата рішення: 24.05.2011
Дата публікації: 02.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги