"23" травня 2011 р.Справа № 8/22/5022-422/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М. розглянув справу:
за позовом Селянського фермерського господарства "ОСОБА_3", с. Ушня, Золочівський район, Львівська область
до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область ,47343
про стягнення заборгованості на загальну суму 160 644 грн., з яких: 113 076, 00 грн. -основного боргу, 37 833 грн. -інфляційних нарахувань та 9 375 грн. -3 % річних (з врахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог від 14.04.2011 р.)
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1 - представника, довіреність б/н від 28.09.2010 р.; ОСОБА_3-директора
відповідача: не прибув
В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Селянське фермерське господарство "ОСОБА_3", с. Ушня, Золочівський район, Львівська область, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, надалі -відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 160 644 грн., з яких: 113 076, 00 грн. -основного боргу, 37 833 грн. -інфляційних нарахувань та 9 375 грн. -3 % річних (з врахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог від 14.04.2011 р.).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі продажу № 77 від 15.10.2008 р., зокрема, в частині здійснення своєчасної оплати вартості отриманого товару (пшениці) на суму 113 076 грн., на яку у відповідності до умов договору та чинного законодавства України нараховано 37 833, 00 грн. -інфляційних нарахувань та 9 375, 00 грн. -3 % річних за період з грудня 2008 р. по березень 2011 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 160 644 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.
В підтвердження викладеного надано: договір № 77 від 15.10.2008 р.; додаток № 1 від 15.10.2008 р. до договору № 77 від 15.10.2008 р.; товарні накладні № 8 від 15.10.2008 р., № 9 від 15.10.2008 р., № 9а від 15.10.2008 р., № 12 від 17.10.2008 р., № 13 від 17.10.2008 р., № 14 від 18.10.2008 р., № 15 від 18.10.2008 р., № 19 від 22.10.2008 р. та № 20 від 22.10.2008 р.; акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2010 р. від 29.12.2010 р., посвідчений позивачем; заяву від 30.12.2010р., претензію б/н від 30.12.2010 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 15:00 год. 18.04.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:40 год. 04.05.2011 року та, відповідно, до 15:10 год. 23.05.2011 року з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце їх проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштових відправлень -ухвал суду знаходяться в матеріалах справи). Разом з тим, 11.05.2011р. на адресу суду направив клопотання № 60 від 10.05.2011р., згідно якого просить провадження у даній справі припинити. Зазначає, що ухвалою господарського суду від 09 листопада 2009 р. порушено провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", у зв'язку з чим в газеті "Голос України" за № 246 (4746) від 25.12.2009 р. опубліковано оголошення про порушення провадження по справі № 11/Б-1203. Зазначає, що СФГ "ОСОБА_3" було вправі в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Зарубинський спиртовий завод" заявити свої кредиторські вимоги. Однак, цього позивачем не було здійснено, що підтверджується ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі № 11/Б-1203 від 09 березня 2010 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, відомості про СФГ "ОСОБА_3" в якій відсутні. Відтак, вимоги позивача до ДП "Зарубинський спиртовий завод" вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення та просить суд припинити провадження у даній справі у відповідності до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
В судове засідання 23.05.2011 р. повноважні представники позивача прибули, заявлені вимоги підтримали повністю. На виконання ухвали суду від 04.05.2011 р. надали суду докази направлення відповідачу заяви про уточнення позовних вимог від 14.04.2011р., а також довідку управління статистики у Золочівському районі ГУС у Львівській області про включення позивача до ЄДРПОУ. Доводи відповідача, наведені у клопотанні № 60 від 10.05.2011 р. не спростували та зазначили, що про опублікування 25.12.2009 р. оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Зарубинський спиртовий завод" в газеті "Голос України" не знали через постійну фізичну завантаженість керівника та працівників підприємства. Разом з тим, усіх документів, витребовуваних в ухвалі від 04.05.2011 р. суду, не представили.
Таким чином, беручи до уваги розглянуте в судовому засіданні клопотання відповідача та те, що явка представника останнього не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та обґрунтування представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства , установи, організації, інші юридичні особи( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності
15 жовтня 2008 року між Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод" (Покупцем), з однієї сторони, та Селянським фермерським господарством «ОСОБА_3»(Продавцем), з іншої сторони, був укладений Договір купівлі -продажу № 77 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, предметом договору є купівля -продаж пшениці (надалі - Товару).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору, кількість Товару, яка продається вказується в додатку -специфікації, а його якість визначається лабораторією Покупця на кожну поставлену партію за погодженням з Продавцем.
П.10.1 Договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до остаточного розрахунку сторонами по даному договору.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як підтверджується матеріалами справи, та, по суті, не заперечується самим відповідачем, на виконання умов договору купівлі - продажу № 77 від 15.10.2008 р. СФГ "Джала В. П.", згідно видаткових накладних:
№ 8 від 15.10.2008 р. на суму 12 204, 00 грн.,
№ 9 від 15.10.2008 р. на суму 10 800, 00 грн.
№ 9а від 15.10.2008 р. на суму 12 915, 00 грн.,
№ 12 від 17.10.2008 р. на суму 12 690, 00 грн.,
№ 13 від 17.10.2008 р. на суму 14 499, 00 грн.,
№ 14 від 18.10.2008 р. на суму 11 610, 00 грн.,
№ 15 від 18.10.2008 р. на суму 13 842, 00 грн.,
№ 19 від 22.10.2008 р. на суму 13 212, 00 грн.,
№ 20 від 22.10.2008 р. на суму 11 309, 00грн.,
передало, а ДП "Зарубинський спиртовий завод", через свого представника -ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності серії ЯОИ № 755993 від 15.10.2008 р. прийняло товар (зерно - пшеницю) на загальну суму 113 076, 00 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреності на отримання Товару знаходяться в матеріалах справи).
П.п. 4.1.-.4.3 Договору сторони передбачили, що Покупець проводить оплату вартості поставленого Товару на протязі 20 днів з моменту поставки продукції на склад Покупця. Товар, поставлений за Договором, оплачується за ціною, вказаною в додатку специфікації, яка може змінюватись за погодженням сторін згідно додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною Договору.
15.10.2008 року сторони підписали Додаток №1 до Договору № 77 від 15.10.2008 р. (Специфікація № 1), яким, відповідно, визначили назву товару, кількість, ціну, терміни поставки та оплати товару.
Зокрема, як вбачається із змісту вказаного вище Додатку сторонами встановлено, що Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару на протязі 20 днів з моменту поставки продукції на склад Покупця (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару виконав неналежним чином, за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість станом на час розгляду справи в суді становить 113 076, 00 грн., яку позивач і просить стягнути.
Факт отримання товару (пшениці) на суму 113 076, грн. згідно договору № 77 від 15.10.2008р. відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача, в порядку ст. 6 ГПК України, 30.12.2010р. направлено претензію від 30.12.2010р. з вимогою провести оплату вартості отриманої згідно умов договору № 77 від 15.10.2008р. пшениці в кількості 125.64т на загальну суму 113 081 грн., яка, згідно пояснень представників позивача, залишена без належного реагування та задоволення (повідомлення про вручення в матеріалах справи).
Окрім цього, повноважні представники позивача в судовому засіданні пояснили, що поставка пшениці на загальну суму 113 076 грн. згідно вищевказаних видаткових накладних відбувалась саме на підставі Договору № 77 від 15.10.2008 р.; інших договірних чи позадоговірних поставок між сторонами по справі не було. Зазначають, що підприємство являється сільськогосподарським виробником; керівник та працівники підприємства постійно фізично завантажені, що і стало причиною пропуску визначеного Законом тридцятиденного строку для звернення з відповідною заявою до суду.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
На підставі даної статті, позивачем нараховано суму інфляції в розмірі 37 833, 00 грн. та 3% річних в сумі 9 735, 00 грн., за період з грудня 2008 р. по березень 2011 року (включно).
Проте, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду від 09 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375065.
Ухвалою суду від 03 грудня 2009 року у даній справі введено процедуру розпорядження майном боржника - державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00375065) ( тобто відповідача у справі ), в рамках якої заборонено боржнику вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому майна; призначено арбітражним керуючим (розпорядником майна) боржника Суслова Р. В., жителя АДРЕСА_1, ліцензія серії НОМЕР_1 від 18.12.2006 року та з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, було зобов'язано боржника - ДП "Зарубинський спиртовий завод" у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційних друкованих органів Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр", м. Київ) оголошення про порушення справи № 11/Б-1203 про банкрутство: державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375065, вказавши в ньому повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 03 грудня 2009 року в газеті “ Голос України“ 25 грудня 2009 року № 246 було опубліковано оголошення про порушення справи № 11/Б-1203 про банкрутство державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00375065).
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону (ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено обов'язок конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 14 вищезазначеного Закону України з дня опублікування оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", м. Київ закінчився 25 січня 2010 року.
Таким чином, суд вважає, що кредитори державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00375065), в тому числі і Селянське фермерське господарство "ОСОБА_3", с. Ушня, Золочівський район, Львівська область, у передбачений Законом спосіб були своєчасно повідомлені про порушення справи про банкрутство № 11/Б-1203 і зобов'язані були заявити свої вимоги відповідно до встановлених законом процедур.
Правові наслідки не виконання такого обов'язку передбачені ч. 2 вказаної статті, згідно імперативних приписів якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою господарського суду від 09 березня 2010 року затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 11/Б-1203 відносно державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00375065) .
Пунктом 6 резолютивної частини даної ухвали зазначено, що вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання або не заявлені взагалі.
Позивач по справі - Селянське фермерське господарство "ОСОБА_3", с. Ушня, Золочівський район, Львівська область не зверталвся до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог відносно боржника в межах провадження справи № 11/Б-1203 про банкрутство державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375065 (відомості щодо СФГ -позивача у даній справі в ухвалі суді від 09.03.2010р. у справі № 11/Б-1203 - відсутні), чим порушив вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 1 Закону визначено, що погашеними вимогами кредиторів є, зокрема, вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Отже, закінчення встановленого строку для заявлення грошових вимог до боржника тягне за собою автоматичне погашення (припинення) грошових зобов'язань боржника перед конкурсними кредиторами на підставі Закону.
У зв'язку тим, що грошові вимоги позивача - Селянського фермерського господарства "ОСОБА_3", с. Ушня, Золочівський район, Львівська область виникли до порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00375065) та не заявлені в установлений строк у справі про банкрутство, вони є погашеними в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Слід відзначити, що не можуть бути прийняті судом, як належні докази звернення СФГ (позивача) з грошовими вимогами відносно боржника - ДП "Зарубинський спиртовий завод" його заява від 30.12.2010р., надіслана на адресу ДП "Зарубинський спиртовий завод" 30.12.2010р. та отримана останнім 11.01.2011р. (повідомлення про вручення та заява від 30.12.2010р. в матеріалах справи) та заява від 27.04.2011р., надіслана позивачем на адресу господарського суду Тернопільської області в межах даної справи (позовного провадження), оскільки заявлені позивачем всупереч визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.
Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 160 644 грн., з яких: 113 076, 00 грн. -основного боргу, 37 833 грн. -інфляційних нарахувань та 9 375 грн. - 3 % річних такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно п.4.2 абз.2 Роз'яснень ВАС України №02-5/78 від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України", з наступними змінами та доповненнями, "якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається."
Таким чином, витрати по сплаті державного мита в сумі 1765,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно вимог статей 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 “Про державне мито “ покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44-49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд,-
1. В позові відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -30.05.2011р.), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила