Рішення від 24.05.2011 по справі 5021/821/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.11 Справа № 5021/821/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання С.Ю.Чижик, розглянув матеріали справи № 5021/821/2011

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ромни Сумської області

до відповідачів :

1) Фермерського господарства “Колімб - А”, с. Іваниця Недригайлівського району Сумської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ - Автотранс”, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділ Державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції, смт. Недригайлів, Сумської області

про визнання рішення установчих зборів частково недійсним

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1;

від першого відповідача- не з'явився ;

від другого відповідача - ОСОБА_2, дов. від 04.01.2011р. б/н ;

від третьої особи - ОСОБА_3, дор. від 06.05.2011р. б/н.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 29.03.2011р. просить суд визнати недійсним рішення установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Автотранс» від 4 травня 2010 року в частині передачі Фермерським господарством «Колімб - А» в рахунок формування статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Автотранс» майна:

1.Приміщення вагової вартістю 800,00 грн.;

2. Ваг РШ 30-02 вартістю 1800,00 грн.;

3.Будівлі кладової (склад) вартістю 1600,00 грн.;

4.Будівлі критого зерносховища вартістю 7800,00 грн.;

5.Майданчика з твердим покриттям вартістю 4300,00 грн.;

6.Сіносховища вартістю 2600,00 грн.;

7.Цегляної будівлі корівника (4-х рядна) вартістю 12700,00 грн.;

8.Культиватора КПШ-9 вартістю 1200,00 грн.;

9.Бочки СТК-4 вартістю 1200,00 грн.;

10.Автомашини ЗИЛ-130 (41-47 СІА) вартістю 10200,00 грн.;

11.Грейдера дорожнього ДЗ-40 вартістю 800,00 грн.;

12.Жатки зернозбиральної Fendt вартістю 56306,60 грн.;

13.Комбайну зернозбирального Fendt вартістю 266756,56 грн.;

14.Плугу ПЛН-3-35 вартістю 1711,22 грн.;

15.Принтера вартістю 297,24 грн.;

16.Прицепа «Нефаз» 8560-12-02 вартістю 12921,34 грн.;

17.Прицепа 2 ПТС 4-5 вартістю 8350,83 грн.;

18. Самоскида «Камаз» 55102 12-15 вартістю 43847,17 грн.;

19.Теліжки Fendt вартістю 3771,18 грн.;

20.Трактора МТЗ 82.1.26 вартістю 30980,05 грн.;

21.Сварки вартістю 800,00 грн.;

22.Зерноочисної машини ОВС-25 вартістю 30423,27 грн.;

23.Машини зерноочисної комбіновочної Пектус-523 вартістю 24494,42 грн.;

24.Оприскувача ОП-2000 вартістю 10595,08 грн.;

25.Шкафу вартістю 1319,00 грн.;

26.Шнеку завантажувального навісу 200 мм. 3,0 м. вартістю 5094,99 грн.;

27.Обігрівача вартістю 280,00 грн.;

28. Сейфу офісного вартістю 3771,18 грн.

Позивач вважає, що правочин першого відповідача про передачу майна в рахунок формування статутного фонду другого відповідача суперечить Цивільному кодексу України, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, внаслідок чого порушені права та охоронювані законом інтереси позивача. На все рухоме та нерухоме майно першого відповідача накладено арешт державним виконавцем по зведеному виконавчому провадженні, у якому, зокрема, має бути стягнута за наказом господарського суду заборгованість з першого відповідача на користь позивача.

Позивач наполягає, що правочин першого відповідача про передачу майна в рахунок формування статутного фонду другого відповідача вчинений з порушенням ст. 321 Цивільного кодексу України та ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання цього правочину недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Третя особа повністю погоджується з правовою позицією позивача і вважає, що його порушене право підлягає захисту судом.

Перший відповідач відзиву на позов суду не подав.

Другий відповідач у своєму відзиві на позов не погоджується з позовними вимогами позивача, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Другий відповідач вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і господарський суд має припинити провадження у даній справі.

На думку другого відповідача, в позовній заяві не вказано на яких обставинах ґрунтується позовна вимога про визнання недійсним рішення установчих зборів учасників ТОВ «БМ - Автотранс», а тому відсутній сам предмет спору. В межах заявленого позову відсутній також предмет корпоративного спору. Оскільки між позивачем та відповідачами не існує корпоративних відносин, а спори про визнання недійсними актів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання непідвідомчі господарським судам.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

У Відділі державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження зі стягнення з боржника - фермерського господарства "Колімб - А" (першого відповідача у даній справі) боргу на суму 118229,52 грн., у тому числі за наказом Господарського суду Сумської області № 10/9-10 від 17.05.2010р. про стягнення з першого відповідача на користь позивача суми 22111,79 грн.

У зведеному виконавчому провадженні постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №520492 від 10 липня 2009 року накладено арешт на все майно, що належить першому відповідачеві та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить першому відповідачеві.

Згідно Витягу № 26817416 від 14.04.2010року про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про арешт всього нерухомого майна першого відповідача на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №520492 від 10.07.2009року ВДВС Недригайлівського РУЮ.

Згідно витягу № 26817423 від 14.04.2010року про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційних запис про арешт всього рухомого майна першого відповідача на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №520492 від 10.07.2009року ВДВС Недригайлівського РУЮ.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Частиною 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином, у повній відповідності з чинним законодавством України перший відповідач був обмежений і на даний час є обмеженим у здійсненні права власності щодо всього свого рухомого та нерухомого майна.

Будучи обмеженим у здійсненні права власності щодо всього свого рухомого та нерухомого майна, перший відповідач прийняв рішення, викладене у протоколі № 1 установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року, про створення другого відповідача та про передачу в рахунок формування його статутного фонду свого рухомого та нерухомого майна на загальну суму 544598,95 грн., яке знаходиться під арештом та щодо якого оголошено заборону ена відчуження, а саме: 1) приміщення вагової вартістю 800,00 грн.;2) ваги РШ 30-02 вартістю 1800,00 грн.; 3) будівля кладової (склад) вартістю 1600,00 грн.; 4) будівля критого зерносховища вартістю 7800,00 грн.; 5) майданчик з твердим покриттям вартістю 4300,00 грн.; 6) сіносховище вартістю 2600,00 грн.; 7) цегляна будівля корівника (4-х рядна) вартістю 12700,00 грн.; 8) культиватор КПШ-9 вартістю 1200,00 грн.; 9) бочка СТК-4 вартістю 1200,00 грн.; 10) автомашина ЗИЛ-130 (41-47 СІА) вартістю 10200,00 грн.; 11) грейдер дорожній ДЗ-40 вартістю 800,00 грн.; 12) жатка зернозбиральну Fendt вартістю 56306,60 грн.; 13) комбайн зернозбиральний Fendt вартістю 266756,56 грн.; 14) плуг ПЛН-3-35 вартістю 1711,22 грн.; 15) принтер вартістю 297,24 грн.; 16) прицеп «Нефаз» 8560-12-02 вартістю 12921,34 грн.; 17) прицеп 2 ПТС 4-5 вартістю 8350,83 грн.; 18) самоскид «Камаз» 55102 12-15 вартістю 43847,17 грн.; 19) теліжка Fendt вартістю 3771,18 грн.; 20) трактор МТЗ 82.1.26 вартістю 30980,05 грн.; 21) сварка вартістю 800,00 грн.; 22) зерноочисна машина ОВС-25 вартістю 30423,27 грн.; 23) машина зерноочисна комбіновочна Пектус-523 вартістю 24494,42 грн.; 24) оприскувач ОП-2000 вартістю 10595,08 грн.; 25) шкаф вартістю 1319,00 грн.; 26) шнек завантажувальний навіс 200 мм. 3,0 м. вартістю 5094,99 грн.; 27) обігрівач вартістю 280,00 грн.; 28) сейф офісний вартістю 3771,18 грн.

Згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дія першого відповідача в особі його голови (керівника) ОСОБА_5 щодо передачі свого майна до статутного фонду другого відповідача, відображена в рішенні установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року (на цей день самого другого відповідача ще не існувало) та викладена у протоколі № 1 установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року, складеному одноосібно першим відповідачем в особі його голови (керівника) ОСОБА_5, є одностороннім правочином першого відповідача, вчиненим всупереч чинному законодавству України, а також моральним засадам суспільства, внаслідок чого порушені права інших осіб - стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, у тому числі і права позивача, який має отримати від першого відповідача суму 22 111,79 грн. на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2010року по справі № 10/9-10.

На момент вчинення правочину щодо передачі майна до статутного фонду другого відповідача, зафіксованого в протоколі № 1установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року, перший відповідач був обмежений у здійсненні права власності щодо майна, яке є об'єктом згаданого правочину. Перший відповідач не мав повноважень щодо розпорядження вказаним майном.

У відповідності з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин першого відповідача щодо передачі майна до статутного фонду другого відповідача суперечить статті 321 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".

Згаданий правочин спрямований на ухилення від виконання судових рішень, зокрема, рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2010року у справі № 10/9-10, за яким позивач має отримати від першого відповідача 22 111,79 грн.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в України, згідно ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.

Умисне невиконання службовою особою рішення суду, згідно ст. 382 Кримінального кодексу України, є злочином.

31.01.2011року прокурором Недригайлівського району Сумської області порушено кримінальну справу за фактом невиконання судових рішень (у тому числі і невиконання рішення Господарського суду Сумської області від 29.04.2010року у справі № 10/9-10) стосовно голови (керівника) першого відповідача ОСОБА_5 за ознаками в її діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України.

28.02.2011року слідчим Прокуратури Недригайлівського району Сумської області винесено постанову про визнання позивача потерпілим у кримінальній справі № 11630006, порушеної відносно голови (керівника) першого відповідача ОСОБА_5 за ознаками в її діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України.

09.03.2011року Господарським судом Сумської області порушено провадження у справі № 5021/502/2011 за позовом другого відповідача до ВДВС Недригайлівського РУЮ та до першого відповідача про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту. Керівником першого та другого відповідача є одна і та особа - ОСОБА_5 У позові у справі № 5021/502/2011 другий відповідач, посилаючись на правомірність правочину про передачу майна першим відповідачем до статутного фонду другого відповідача, просить суд визнати за ним право власності на певне майно та звільнити його з-під арешту.

На даний час провадження у справі № 5021/502/2011 зупинено до вирішення даної справи.

З огляду на все вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у даній справі є правомірними, обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Позиція представника другого відповідача щодо непідвідомчості даного спору господарським судам є помилковою.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини тощо.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Як уже зазначалося вище, вчинення першим відповідачем дій, спрямованих на передачу майна, на яке накладено арешт, є протизаконним правочином, який втілено у рішенні установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року, викладеному письмово в протоколі № 1 установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року.

Предметом спору у даній справі є не рішення установчих зборів товариства (другого відповідача) як таке, що стосується корпоративних прав першого відповідача як єдиного учасника створюваного ним товариства (другого відповідача), а дія першого відповідача, спрямована на відчуження (передачу до статутного фонду другого відповідача) майна, яке знаходиться під арештом, накладеним у відповідності з вимогами Закону для забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили і підлягають обов'язковому виконанню.

Така дія першого відповідача, зафіксована у протоколі № 1 від 04 травня 2010 року установчих зборів учасників другого відповідача, є правочином, згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України.

Відповідно, правомірним є в даному випадку звернення позивача до господарського суду з позовом, який по суті є позовом про визнання недійсним правочину, відображеного в частині рішення установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року та викладеного в протоколі № 1 установчих зборів учасників другого відповідача від 04 травня 2010 року.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Справи у таких спорах за участю юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підвідомчі господарським судам України (ст.ст. 1, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на першого відповідача покладаються судові витрати у даній справі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 87, 92, 96, 97, 202, 203, 215, 228, 321 Цивільного кодексу України, ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 1, 12, 21, 33, 34, 43, 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Автотранс», викладене у протоколі установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Автотранс» (40014, м. Суми, вул. Петропавлівська, 64, код 37052562) в частині передачі фермерським господарством "Колімб - А" (42120, Сумська область, Недригайлівський район, с. Іваниця, код 32807499) в рахунок формування статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Автотранс» майна: