23.05.11 Справа № 5021/713/2011.
за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України», с. Сад, Сумський район, Сумська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сіннівська», с. Сінне, Краснопільський район, Сумська область
про стягнення 38 974 грн. 57 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 16.02.2011р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 38 974 грн. 57 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., а саме: 34 916 грн. 00 коп. основного боргу, 3 217 грн. 53 коп. пені, 622 грн. 75 коп. - 3% річних та 218 грн. 29 коп. інфляційних витрат.
В судове засідання 28.04.2011р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він зазначив, що враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав умови договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р. та не поставив фуражне зерно в зазначені строки у позивача пропав інтерес до даного товару, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість в грошовому виразі. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., а саме: 34 916 грн. 00 коп. основного боргу, 3 217 грн. 53 коп. пені, 622 грн. 75 коп. - 3% річних та 218 грн. 29 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог було прийнято судом до розгляду.
В дане судове засідання на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2011р. представник позивача подав для долучення до матеріалів справи банківські виписки, платіжні доручення, копію накладної та фіскальний чек, як доказ надсилання відповідачеві заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач в дане судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позв не подав, надіслав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з його хворобою.
Позивач усно в судовому засіданні пояснив, що наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки мирним шляхом між сторонами спір вирішений не був.
Також представник позивача категорично заперечує проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на те, що задоволення вказаного клопотання призведе до затягування розгляду справи. На його думку, в матеріалах справи містяться всі необхідні докази для вирішення справи по суті.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з огляду на категоричне заперечення позивача, а також враховуючи наступне:
- згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;
- клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем заявляється вдруге, при цьому у відповідача було достатньо часу для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву, але відзив на позовну заяву ним в дане судове засідання поданий не був.
Тобто, задоволення клопотання призведе до затягування розгляду справи та порушення вимог Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином всім учасникам судового процесу було надана можливість в установлений законом термін обґрунтувати свою позицію, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
13.04.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №72, за умовами п. 1.1. якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю), належне продавцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно й оплатити його.
Відповідно до п. 2.1 ціна договору складає дев'яносто вісім тисяч грн.
Згідно п. 3.1 договору оплата за цим договором провадиться шляхом поставки фуражного зерна в кількості 100% від отриманого посівного матеріалу шляхом поставки половини фуражного зерна в термін до 30 квітня 2010р., остачу фуражного зерна із нового врожаю - до 20 серпня 2010р.
Зазначене в п. 1.2 договору майно повинно бути передано покупцю до 30.04.2010р. (п. 4.1 договору).
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., видатковими накладними №55 та №58 від 13.04.2011р., на якій міститься підпис повноважної особи відповідача, а також довіреностями на отримання товару №23 та 26 від 13.04.2010р. на ім'я Мельник І.Ю. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.
Але, як зазначив позивач, відповідач за поставлений товар не розрахувався, перед позивачем у відповідача залишилася заборгованість за поставлений відповідачу товар у розмірі 34 916 грн. 00 коп.
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, 23.02.2011 року позивач направив відповідачу претензію №126 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 34 916 грн. 00 коп. (як доказ направлення відповідачу претензії позивачем подано копію поштової квитанції №3596 від 24.02.2011р.).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Так, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 34 916 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.
В судове засідання 28.04.2011р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він зазначив, що враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав умови договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р. та не поставив фуражне зерно в зазначені строки у позивача пропав інтерес до даного товару, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість в грошовому виразі. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., а саме: 34 916 грн. 00 коп. основного боргу, 3 217 грн. 53 коп. пені, 622 грн. 75 коп. - 3% річних та 218 грн. 29 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог було прийнято судом до розгляду.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому згідно заяви про уточнення позовних вимог, щодо стягнення 34 916 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Також, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 3 217 грн. 53 коп. за період з 10.08.2010р. по 14.03.2011р.
Згідно п. 6.3 договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., за несвоєчасну або неповну оплату майна покупець виплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки в ринкових цінах на вказану сільськогосподарську продукцію.
Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, пеня повинна бути нарахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 232 Господарського кодексу України, а саме за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011р.
Тому, вказана вимога про стягнення 3 217 грн. 53 коп. пені підлягає задоволенню частково, а саме: сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. ст. 549-552 ЦК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, становить 2 743 грн. 06 коп. за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011р. В стягненні 474 грн. 47 коп. пені відмовляється як в сумі пені нарахованої надмірно.
Також, згідно заяви про уточнення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача 622 грн. 75 коп. - 3% річних та 218 грн. 29 коп. інфляційних витрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.
Тобто, позивач заявив уточнені позовні вимоги на підставі ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов'язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов'язання.
Між тим правовідносини, що існують між сторонами, не з порушення грошового зобов'язання, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних витрат та 3% річних.
Тому, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №72 від 13.04.2010р. не грошового зобов'язання, суд вирішив відмовити в задоволення стягнення з відповідача 622 грн. 75 коп. - 3% річних та 218 грн. 29 коп. інфляційних витрат.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сіннівська» (40000, Сумська область, м. Краснопільський район, с. Сінне, вул. Сабліна, 1, код 31494295) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Паркова, 3, код 32367570) 34 916 грн. 00 коп. основного боргу, 2 743 грн. 06 коп. пені, 376 грн. 59 коп. держмита, 228 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «Сіннівська» про відкладення розгляду справи - відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
Повне рішення складено 30.05.2011р.