Рішення від 24.03.2011 по справі 2-660/11

Справа№2-660/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.

при секретарі - Жабенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у сумі 24472 грн., мотивуючи позовні вимоги, тим, що 15.05.2010 року вона позичила ОСОБА_2 гроші у сумі 3000 доларів США, що еквівалентно 23760 грн., строком до 24.06.2010 року, про що ОСОБА_2 особисто була складена розписка. У зв'язку з тим, що відповідач до теперішнього часу зазначену суму не повернув, позивач просить стягнути на її користь суму заборгованості у розмірі 24472 грн., з урахуванням 3% річних за користування грошима у сумі 712 грн., а також просила стягнути з відповідача судові витрати у сумі 364,72 грн.

У судове засідання позивач та її представник - адвокат ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, адвокат позивача надала до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги, у разі нез'явлення відповідача у судове засідання просила ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню по наступних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15.05.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 3000 доларів США, що еквівалентно 23760 грн, терміном до 24 червня 2010 року, про що ним особисто була складена розписка (а.с. 31).

Однак, зобов'язання по поверненню боргу відповідач у встановлений договором строк не виконав.

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданої до матеріалів справи розписки, вбачається, що договором позики є сума, яку сторони за спільною згодою визначили не в національній валюті (гривнях), а саме в іноземній валюті - доларах США, що не суперечить частині 2 статті 524 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (а.с.31).

Згідно з ч.ч.1,2 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у розмірі 23760 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 712 грн., а всього 24472 грн.

Також, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 244,72 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі ст.ст.524, 533, 525, 625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215, 224-226,294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 23760 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 712 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 244,72 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 24836,72 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: