11 травня 2011 р. Справа № 18/513/11
колегія суддів у складі
головуючого судді Бондаренко В.П., судді Ільїна О.В., судді Камишевої Л.М.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1, дор. № 2 від 11.04.2011 р.
відповідача - ОСОБА_2, дор. № 16 від 11.05.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1519П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.03.2011 р. у справі № 18/513/11
за позовом ВАТ «Полтаваавтотранс», м. Полтава
до Малого підприємства «Експрес», м. Миргород
про зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.03.2011 р. по справі № 18/513/11 (суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Мале підприємство «Експрес»привести громадський туалет, розташований в м. Миргороді по вул. Воскресінській, 9, що належить ВАТ «Полтаваавтотранс», у стан, в якому він був одержаний орендарем, шляхом зносу другого поверху.
Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 03.03.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Полтавської області від 03 березня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Полтаваавтотранс»є власником громадського туалету в м. Миргороді по вул. Воскресінській, 9, що підтверджується Рішенням РВ ФДМ України по Полтавській області № 257 від 27.11.1997 р. та Наказом РВ ФДМ України по Полтавській області № 63 від 23.07.2010 р.
Відповідно до Свідоцтва на право власності, Технічного паспорту на громадський туалет в м. Миргороді по вул. Воскресінській, 9, це одноповерхова будівля площею 45,4 м2 (а.с. 11, 15-16).
01.01.2010 р. між ВАТ «Полтаваавтотранс»(орендодавець) та МП «Експрес»(орендар) було укладено договір оренди приміщення (майна) № 71, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах оренди майно орендодавця, що є його власністю і розташоване на території автостанції в м. Миргороді, вул. Воскресінська, 9, загальною площею 45,6 м2 для розміщення громадського туалету.
31.12.2010 р. вказаний договір припинив свою дію. Відповідач повернув майно орендарю, але не в тому стані, в якому воно було їм одержано. Відповідачем було самовільно, без згоди орендодавця здійснено надбудову другого поверху над туалетом. При здійсненні передачі орендованого майна власнику відповідач, відмовився від підпису Акта прийому-передачі орендованого майна з вказівкою на дану обставину та надав власний варіант Акту, в якому вказано, що будівля відповідає стану, в якому його було передано орендарю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Право наймача на відшкодування поліпшень майна, переданого у найм, пов'язується із згодою наймодавця на проведення таких поліпшень. Згода наймодавця може бути виражена в самому договорі або в окремому документі. Згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо такі дії не передбачені у самому договорі оренди. Будь-якої згоди на здійснення надбудови другого поверху над громадським туалетом позивач відповідачу не надавав.
Отже, у даній статті закріплюється право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі. Вартість поліпшень, зроблених без дозволу наймодавця (орендодавця) і невідділимих від майна, відшкодуванню не підлягає і ці поліпшення безоплатно переходить наймодавцю (орендодавцю).
Крім того, відповідно до ст. 332 ЦК України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. В даному випадку відповідачем проведено саме переробку, а особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, у відповідача є обов'язок повернути орендоване майно у стані, в якому воно було одержано, і який їм не виконаний.
З огляду на викладене є безпідставним посилання відповідача на те, що за на час укладення договору оренди вже існувала надбудова другого поверху громадського туалету по вул. Воскресінській, 9 в м. Миргороді, оскільки, той факт, що ця будівля є одноповерховою підтверджується свідоцтвом про право власності та технічним паспортом.
Крім того, відповідачем на час прийняття оскаржуваного рішення не подано відповідних документів, які б підтверджували відсутність його права власності на надбудову другого поверху громадської вбиральні. Відповідний лист ДКП «Миргородтехінвентаризація»№ 544 від 30.03.2011 р. наданий відповідачем лише при зверненні з апеляційною скаргою без жодних пояснень стосовно неможливості його подання під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 03 березня 2011 року у справі № 18/513/11 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 03.03.2011 року у справі № 18/513/11 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Ільїн О.В.
суддя Камишева Л.М.
повний текст постанови підписаний 16.05.2011 р.