Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 5002-12/574-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, ОСОБА_2;
відповідача: не з'явився, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів";
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 03 березня 2011 року у справі №5002-12/574-2011
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Петрівка, Красногвардійський р-н, 97012)
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та поновлення статусу учасників товариства
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до господарського суду з позовними вимогами до відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів”, про визнання недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” від 20 грудня 2005 року. Також позивач просила суд відновити її статус як учасника цього товариства.
Позовні вимоги, з посиланнями на приписи 148 Цивільного кодексу України мотивовані відмовою у відповідача у реалізації корпоративних прав ОСОБА_2 щодо виплаті вартості її майнового паю як члена сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року у справі № 5002-12/574-2011 (суддя М.М. Іллічов) позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" від 20 лютого 2005 року, оформлене протоколом № 9, в частині видачі ОСОБА_2 в натуральній формі майна згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання своєї долі зі статутного фонду товариства при виході засновника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів". В решті частини позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на невірне тлумачення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам у справі та порушення норм процесуального права.
Зокрема, заявник скарги вказував, на повноважність зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", проведених 20 лютого 2005 року , оскільки для участі у них було зареєстровано учасників, які у сукупності володіють 61 % голосів від розміру статутного капіталу товариства.
Також сторона стверджувала, що рішення цих зборів, оформлене протоколом № 9, прийнято по всіх питаннях порядку денного та жодних порушень порядку проведення зборів учасників позивачем не доведено.
Крім того, відповідач звертав увагу, що вирішуючи спір, суд першої інстанції припустився суттєвого порушення норм процесуального права, що виразилось у виході поза межі заявлених позовних вимог .
В судове засідання 10 травня 2011 року сторони та їх представники не з'явились, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін, які не з'явились.
При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була учасником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», та відповідно до свідоцтва про право власності на частку у статутному фонді серії ДН5-399/2 № 15 від 11 квітня 2003 року, розмір частки, що їй належить складав 6859.89 грн., в процентному відношенні - 0,005%. (а.с. 19)
11 лютого 2005 року позивачка звернулася до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»з заявою про вихід зі складу учасників товариства (а.с.53).
Цією ж заявою вона просила виплатити в грошовій формі вартість частки майна товариства, що відповідає її частці у статутному фонді товариства, яка становить 6859,89 грн.
Зазначена заява нотаріально завірена та зареєстрована в реєстрі під № 267.
04 червня 2005 року ОСОБА_2 звернулася до генерального директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» з заявою про видачу копії вищезазначеної заяви про вихід із учасників товариства, а також просила повідомити про дату проведення чергових зборів учасників товариства (а.с. 9).
Листом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» від 06 червня 2005 року за вих. № 799 (а.с.10) позивача повідомлено, що дата проведення зборів учасників товариства не визначена.
В подальшому, 20 грудня 2005 року відбулися збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», про що складений протокол № 9, за результатами яких ухвалено рішення виключити зі складу товариства згідно з поданими нотаріально посвідченими заявами 5 осіб, у тому числі і ОСОБА_2
Також, на цих зборах ухвалено видати ОСОБА_2 в натуральній формі майна згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання долі із статутного фонду товариства її частку, що дорівнює 6589.89 грн. (а.с. 14).
14 листопада 2006 року ОСОБА_2 знов звернулася до генерального директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» з заявою про виплату належній їй частки статутного фонду в грошовому еквіваленті (а.с. 18).
З листування між позивачкою та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»(а.с. 12,13) вбачається, що останній запропонував їй отримати належну частку статутного фонду в натуральній формі, згідно з затвердженого переліку майна на першочергове отримання частки із статутного фонду товариства.
Відмова відповідача у реалізації права позивача на отримання грошової компенсації частки майна, пропорційної належній їй частці у статутному фонді товариства, з'явилась підставою для звернення позивача до господарського суду із цим позовом.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Підставою виникнення цього спору стало вирішення питання щодо порядку здійснення розрахунку між Товариством та його учасником при виході останнього зі складу Товариства.
Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про господарські товариства”.
Відповідно до частини 1 статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону „Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 11 лютого 2005 року позивачка звернулася до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»з нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників товариства (а.с.53).
Відповідно до пункту 15.1. Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»при виході з товариства учасники повинні подати письмову заяву з проханням про це на ім'я Голови Зборів товариства.
Отже, місцевиим судом з врахуванням наведених обставин підставно зроблений висновок, що з поданням відповідної заяви в позивача виникло право на вихід з товариства та реалізацію пов'язаних із цим прав.
Як наведено у пункті 15.1. Статуту відповідача, питання про вихід учасника з товариства вирішуються на зборах учасників товариства.
Вбачається, що заява ОСОБА_2 про виключення з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»вирішена та задоволена рішенням загальних зборів цього товариства від 20 грудня 2005 року, яке оформлено протоколом № 9 (а.с.14).
Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Аналогічні положення містяться у статті 148 Цивільного кодексу України та Статуті сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів».
Так, пунктом 8.5.3 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" встановлено, що вкладами учасників можуть бути грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, інші матеріальні цінності, цінні папери, права інтелектуальної власності, інші майнові та немайнові права, що визначені і оцінені у грошовому вираженні.
Майнові права передаються учасниками товариству шляхом надання відповідного документу в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 8.5.7.) Пункт 8.5.10 Статуту передбачає, що настання відповідних майнових наслідків у зв'язку з виключенням учасника з товариства відбувається на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством і цим статутом.
Також, пунктом 15.2 врегульовано, що при виході учасника з товариства йому видається майно в натуральній формі за вартістю рівною його частці у статутному фонді товариства. Виплата (видача) здійснюється після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, у строк 12 місяців з дня виходу. За бажанням учасника і за згодою більшості інших учасників, та наявності вільних грошових коштів учаснику може бути виплачена вартість його частки у статутному фонді грошовими коштами. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, отримана товариством у даному році до моменту його виходу.
Зі змісту протоколу зборів відповідача № 9 впливає, що одночасно з виключенням позивача з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»вирішено видати позивачеві в натуральній формі її частку майна згідно затвердженого переліку на першочергове отримання частки із статутного фонду товариству, що дорівнює 6589,89 грн. (а.с.14)
Однак, аналіз викладених вище правових норм та положень статутних документів відповідача надає підстав для висновку, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується саме вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. При цьому виплата частки учасника товариства в натуральній формі проводиться лише за наявності його згоди.
Доказів досягнення відповідної згоди між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»
У відповідність до пункту 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 " Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
Розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» 0,005 %, що дорівнює 6859,89 грн. та підтверджено свідоцтвом на частку у статутному фонді серії ДН5-399/2 № 15 (а.с. 19).
Спору щодо повного внеску ОСОБА_2 свого вкладу до статутного капіталу товариства не виникає. Доказів зменшення товариством свого статутного капіталу та реєстрації відповідних змін до статуту у встановленому законом порядку суду не представлено.
Таким чином, вважаючи доведеним факт виходу ОСОБА_2 зі складу товариства, заявлені позивачем вимоги щодо отримання вартості частини майна товариства, пропорційно її частці у статутному фонді товариства судова колегія визнає обгрунтованими.
Звертаючись із цим позовом, позивач наполягала на визнанні недійсним рішення зборів учасників відповідача від 20 грудня 2005 року в цілому.
У пунктах 18-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” наведено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Всупереч приписів статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, доказів порушення процедури під час проведення цих зборів або існування інших обставин, які б надавали підстав для визнання недійсними решти пунктів спірного рішення позивач суду не надала.
Більш того, зі змісту позовної заяви впливає, що підставою для пред'явлення наведених вимог стала незгода ОСОБА_2 саме з порядком проведення розрахунків під час її виходу з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів».
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині вимог, визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" від 20 лютого 2005 року, оформлене протоколом № 9, в частині видачі ОСОБА_2 в натуральній формі майна згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання своєї долі зі статутного фонду товариства при виході засновника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів".
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо виходу місцевого суду за межі позовних вимог, судова колегія звертає увагу на те, що в силу вимог статті 82 Господарського процесуального кодексу України господарський суд наділений правом часткового задоволення позовних вимог.
Окрім того, враховуючи, що заява про вихід з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»позивачем не відкликалась і це не заперечувалось нею під час вирішення спору у суді першої інстанції, крім того положення чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, не надають підстав відновлення у членстві товариства з наведених у позові підстав, судова колегія вважає правомірною відмову місцевого суду в задоволенні вимог позову про відновлення статусу позивача як члена сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів”.
Отже, на підставі встановлених фактичних обставин справи, місцевим господарським судом правильно з'ясовано права і обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримані норми процесуального права, а тому підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення судова колегія не вбачає.
Повний текст постанови складений 13 травня 2011 року.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року у справі № 5002-12/574-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.Є. Дмитрієв
В.М. Плут
Розсилка:
1. ОСОБА_2 (вул. Соняшна, 9,Петрівка,Красногвардійський район,,97012)
2. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Петрівка, Красногвардійський р-н, 97012)