донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №25/10/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1-за довіреністю №7 від 31.12.2010р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області
від25.03.2011 року
у справі№25/10/2011 (суддя Іноземцева Л.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Катрін», м.Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ
простягнення заборгованості в розмірі 77 000грн., 3% річних в розмірі 494,47грн., пені в розмірі 2 554,74грн.
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрін», м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ про стягнення суми в розмірі 62 000грн., 3% річних в розмірі 720,25грн., інфляційних в розмірі 4 218грн., пені в розмірі 272,63грн. ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.03.11р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтехтранс», м.Луганськ суму у розмірі 62000грн., пеню в сумі 272,63грн., 3% річних в сумі 720,25грн., інфляційні нарахування в сумі 2963,90грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 1255,10грн. було відмовлено.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будтехтранс», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права, неповним з”ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 25.03.11 р. змінити та позов задовольнити частково, стягнувши заборгованість у розмірі 62000,00грн. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрін», м.Київ надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ до судового засідання апеляційної інстанції не з”явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 26.04.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катрін», м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будтехтранс», м.Луганськ був укладений договір купівлі-продажу №26/10/10/1 ( далі по тексту -договір), відповідно до п. 1.1, 1.2, 3.5 якого продавець зобов»язувався поставити та передати у власність покупця трактор ХТЗ-2511-09 (з комунальним обладнанням) в кількості 1шт. та вартістю 107 000грн. у строк 5 робочих днів з моменту внесення 100% оплати на розрахунковий рахунок продавця, а покупець зобов»язувався прийняти товар та оплатити його на умовах данного договору.
Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2 договору, перерахування загальної суми договору здійснюється покупцем двома платежами: 1 частина оплати 12 000грн. оплачується протягом 2 днів з моменту підписання договору купівлі-продажу та виставлення рахунку-фактури; друга частина оплати в розмірі 95 000грн. перераховується до 06.11.2010р.
Згідно п.3.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP.
За умовами п.3.9 договору товар вважається поставленим належним чином з моменту виконання покупцем умов оплати п. 2.1, оформлення акту приймання-передачі , видаткової накладної, передачі товару.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань по данному договору. (п.8.1 договору) та підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
Відповідно до умов договору відповідачем був виставлений рахунок-фактуру №261010/1 від 26.10.2010р. на оплату поставки трактора ХТЗ-2511-09 (з комунальним обладанням) за ціною 107 000,00грн., який був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням №732 від 27.10.2010р., №35 від 04.11.2010р.
Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ, зобов»язання з поставки трактору не виконані, тому позивачем на його адресу направлено вимогу №04/11 від 17.11.2010р. про повернення суми у розмірі 107 000,00грн., факт отримання якої підтверджується відповідачем та яка виконана ним частково.
Відповідачем у листопаді 2010р.-лютому 2011р. повернуто 45 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми в розмірі 62 000грн., 3% річних в розмірі 720,25грн., інфляційних в розмірі 4 218грн., пені в розмірі 272,63грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ч. 2,3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов»язання за договором, а відповідачем не надані належні та допустимі докази поставки трактору згідно умов п. 3.5 договору.
Враховуючи, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо поставки трактору або повернення суми передплати в розмірі 62 000грн. згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ суму в розмірі 62 000грн.
Позивачем нарахована пеня в розмірі 272,63грн. за період з 12.11.2010р. по 17.11.2010р. згідно п. 3.11 договору, відповідно до якого у випадку прострочки строку поставки товару продавцем у строки встановлені п. 3.5 договору, продавець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочки.
Перевіривши розрахунок пені та враховуючи доведеність факту прострочки товару, судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ пеню в розмірі 272,63грн.
В зв”язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, позивачем нараховані інфляційні в розмірі 4 218грн. за період з листопада 2010р по лютий 2011р. включно 3% річних в розмірі 720,25грн. за період з 12.11.2010р. по 28.02.2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ 3% річних в розмірі 720,25грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок інфляційних та враховуючи, що позивачем невірно здійснено розрахунок, так як інфляційні розраховуються за місяць, а не за кожний день, то судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ інфляційні в розмірі 2 963,90грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією не приймаються доводи скаржника щодо необхідності зменшення судом розміру неустойки відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки в данному випадку відсутні виключні обставини для зменшення розміру неустойки. Крім того, зменшення розміру неустойки є правом, а не обов»язком суду.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2011 року у справі №25/10/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2011 року у справі №25/10/2011 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2011 року у справі №25/10/2011 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Луг. обл.