донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.05.2011 р. справа №12/209
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача 1 - без участі представника
від позивача 2 - ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю
ОСОБА_3за довіреністю
від третьої особи -не з'явився
від прокуратури -Пономарьов А.О. за посвідченням № 3897
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМаріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Маріуполь в інтересах держави в особі Володарської районної ради Донецької області та Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області
На рішення господарського суду Донецької області
Від01.02.2011р. (підписано 03.02.2011р.)
у справі№ 12/209 ( Головуючий суддя -Склярук О.І., судді Донець О.Є., Татенко В.М.)
за позовомМаріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Маріуполь Донецької області в інтересах держави в особі
1. Володарської районної ради Донецької області,
2. Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області
до
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива», с. Новокраснівка Володарського району Донецької області
Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування у сумі 511 572 грн.
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор м. Маріуполь в інтересах держави в особі Володарської районної ради Донецької області, Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Нива”с. Новокраснівка та просив суд зобов”язати відповідача відшкодувати шкоду завдану державі внаслідок порушення умов водокористування у сумі 511 572,00 грн. перерахувавши кошти до вищевказаних місцевих бюджетів .
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на акт № 168 від 26.11.2009р., складений за результатами перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України, згідно з яким, встановлено, що ТОВ «Нова Нива»не отримано спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами; ст.ст. 16,19,21,24 Кодексу України “Про надра”, ст.ст. 49,110, 111 Водного кодексу України.
Заявою від 10.11.2010р. Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор просив зобов'язати ТОВ «Нова Нива»відшкодувати шкоду завдану державі внаслідок порушення умов водокористування у сумі 511 572,00 грн., перерахувавши кошти на відповідний рахунок Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області.
Позивачами було заявлено про непідтримання позову прокурора та відмову від позову. Оскільки прокурор наполягав на розгляді справи по суті, судом розгляд справи продовжений.
Ухвалою від 17.01.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державну екологічну інспекцію в Донецькій області.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписано 03.02.2011р.) відмовлено у задоволенні позову. Рішення мотивоване недотриманням порядку розрахунку шкоди, що вимагається до відшкодування, та не доведенням суду розміру шкоди, що була заподіяна державі.
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом були порушені норми процесуального та матеріального права, а рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Судом, під час розгляду справи, не було встановлено, що вода, яка використовувалася відповідачем з порушенням дозволу на спецводокористування (за відсутності дозволу на користування надрами) належить до прісних вод. Апелянт посилається, що усі матеріали справи засвідчують, що вказані води не є прісними, що також не враховано судом. Прокурор наполягає, що місцевим господарським судом під час розгляду даної справи були порушені, а також неправильно застосовані норми законодавства, а саме: ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 4, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009р. № 389, зареєстрованим в Мін'юсті 14.08.2009р. за № 767/16783.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Нива», у відзиві № 178 від 11.05.2011р. на апеляційну скаргу, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним. До відзиву надав протокол № 47 від 05.05.2011р. Володарської санітарно-гігієнічної лабораторії, згідно якому вода, що подається на господарсько-питні потреби жителям м. Маріуполя, містить сухий залишок 1433,75 мг/куб. дм., а загальна жорсткість -12.71 мг.екв/куб.дм. Вважає, що вода видобута з свердловин №№433 «а», 183 «а», прісна і використовувалася, перш за все, для питного водопостачання тварин.
Від Володарської районної ради надійшли пояснення № 115-01/08 від 26.04.2011р., в яких пояснено, що 24 січня 2011р. Радою прийнято рішення № 6/4-41 від 24.01.2011р. про відмову, як позивача по справі № 12/209, від позову Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора. Просить розглядати апеляційну скаргу без участі у судовому засіданні представника районної ради.
Новокраснівською сільською радою Володарського району Донецької області надіслано рішення № VI/05-44 від 26.01.2001р. Новокраснівської сільської ради Володарського району про відмову від позову Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, а також рішення № VI/01-19 від 23.11.2010р. Новокраснівської сільської ради Володарського району з клопотанням, як позивача по справі, перед Господарським судом Донецької області про не притягнення до відповідальності ТОВ «Нова Нива»в частині відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування у сумі 511572грн. Представник у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Прокурор в судовому засіданні 24.05.2011р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, позов задовольнити.
Третя особа, не скористалася правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами ( ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
26.11.2009 року відбулася перевірка додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України на ТОВ "Нова Нива", результати якої оформлені актом № 168 від 26.11.2009р.
Перевіркою встановлено, що ТОВ “Нова Нива” є первинним водокористувачем. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області 05.03.2009 р. видано підприємству дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3830 терміном дії до 01.04.2012 р. Згідно зазначеного дозволу джерелами водопостачання є дві свердловини. Свердловина № 183 «а» має глибину 30 м., потужність 15,0 м3 /годину. За висновком Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія»(лист №03/4-15 від 03.03.09.) підземна вода даної свердловини не відповідає показникам ДСТУ «Вода питна», а саме: вміст сухого залишку складає 4000мг/дм3. За даними статистичної форми ПОД-11 зі свердловини № 183 «а»ТОВ «Нова Нива»використано: у період з 05.03.09р. по 23.08.09р. -40024 м3 підземної води; у період з 24.08.09р. по 25.11.09р. -21880 м3 підземної води. Свердловина № 433 «а»має глибину 80 м., потужність 10,0 м3 /годину. За висновком Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія»(лист №03/4-15 від 03.03.09.), підземна вода даної свердловини також не відповідає показникам ДСТУ «Вода питна», а саме: вміст сухого залишку складає 2960 мг/дм3. За даними статистичної форми ПОД-11 зі свердловини № 433 «а»ТОВ «Нова Нива»використано: у період з 05.03.09. по 23.08.09 - 10020 м3 підземної води; у період з 24.08.09. по 25.11.09. - 4820 м3 підземної води.
Підземна вода використовується ТОВ «Нова Нива»для потреб сільського господарства та для господарсько-побутових потреб населення с. Кальчинівка та с. Новокраснівка. Дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3830 від 05.03.2009р. передбачає низку умов, однією з яких є виконання висновку Державного регіонального геологічного підприємства"Донецькгеологія" (лист № 03/4-15 від 03.03.2009р.) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.
На момент перевірки підприємством (відповідачем) не отримано дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16,19,24 Кодексу України “Про надра”.
За результатами перевірки відповідачу було видано припис 26.11.2009р. № 168 на усунення встановлених порушень. Приписано, зокрема отримати у встановленому порядку спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземної води). Термін виконання зазначено - 2010рік.
На підставі вищевказаного акту перевірки та відповідно до п.9.1 розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 р. за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, було розраховано розмір збитку, заподіяного державі ТОВ "Нова Нива" внаслідок порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування за період з 24.08.2009р. по 25.11.2009р. Розмір збитків визначений в сумі 511572 ,00 грн.
За даним фактом 28.12.2009р. Маріупольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням водного законодавства порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 3 ст. 356 КК України. Постановою Володарського районного суду Донецької області припинено провадження по кримінальній справі.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також, відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію, тощо.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів ( ст. 48 Водного кодексу України).
Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Як вбачається з акту № 168 від 26.11.2009р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області 05.03.2009 р. видано підприємству дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3830 терміном дії до 01.04.2012 р.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. за № 827 “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”питні підземні води для централізованого та нецентралізованого водопостачання відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. До корисних копалин загальнодержавного значення, згідно Постанови, також відносяться промислові та технічні підземні води.
Статтею 21 Кодексу України “Про надра” встановлено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров”я України на місцях.
Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Як вбачається з наданого до справи розрахунку розміру збитку, заподіяного державі ТОВ "Нова Нива" внаслідок порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування за період з 24.08.2009р. по 25.11.2009р., він складений відповідно до п.9.1 розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 р. за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783.
Порядок розрахування розмірів збитків, обумовлених самовільним водокористуванням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування визначено у розділі 1Х Методики.
Пункт 9.1. розділу 1Х Методики, на який посилається прокурор в обґрунтування позову, передбачає, що розрахунок розміру відшкодування збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування ( крім прісних підземних вод глибиною більш 20 м) грн., здійснюється за формулою З сам. = 100 х W х Тар, де
W - об”єм води, що використана з порушенням умов водокористування., встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Норматив збору за спеціальне водокористування визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 р. № 836 ( п.9.2 Методики).
Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначена вище формула використовується при розрахунку розміру відшкодування збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі ( крім прісних підземних вод глибиною більш 20 м).
Крім того, суд апеляційної інстанції критично відноситься до правомірності застосування до розрахунку збитків, що є предметом позову у цій справі, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 р. за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, з огляду на п.1.2 вказаної Методики, відповідно до якого ця методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об"єктів та обумовлені, зокрема, забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування.
Матеріалами перевірки не підтверджено факту забруднення водного об"єкту в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що є обов"язковою умовою для застосування вказаної Методики. В матеріалах судової справи такі докази також відсутні.
Крім того, відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта (неправомірною може вважатися будь-яка поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.
Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за ст.111 Водного кодексу України, також як і за ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є доведенння факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків) природному навколишньому середовищу та/або водним об'єктам.
Матеріалами справи не підтверджується факту заподіяння відповідачем шкоди ( збитків) в розмірі 511 572,00грн., отже вірним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про зобов”язати відповідача відшкодувати шкоду завдану державі внаслідок порушення умов водокористування у сумі 511 572,00 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується і з посиланнями скаржника на ДСТУ 2761-84, який розповсюджується на джерела централізованого водопостачання, в тому числі на джерела з солонуватою та соленою водою, для новопроектуємих та рекоструйованих систем господарсько-питного водопостачання та систем водопостачання, що подають воду одночасно для господарських та виробничих цілей, та встановлює гігієнічні та технічні вимоги до джерел водопостачання та правила їх вибору в інтересах здоров"я населення.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписано 03.02.2011р.) у справі № 12/209 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Результати апеляційного провадження у справі № 12/209 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписано 03.02.2011р.) у справі № 12/209 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписано 03.02.2011р.) у справі № 12/209 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.Д.Запорощенко
Р.Г.Новікова
Надруковано 9 пр.: 2-позивачу, 2-.прок., 1-відповідачу, 1-тр.ос., 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО