донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.05.2011 р. справа №6/292
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Прожеріні О.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1-довір., Биченко Є.А. -паспорт.
від відповідача:не з'явився.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від08.02.2011р.
по справі№6/292 (суддя Подколзіна Л.Д.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рапід»м.Горлівка Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»м.Донецьк
простягнення 10 744 грн. 53 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід»м.Горлівка Донецької звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»м.Донецьк про стягнення 2 896 грн. 22 коп., з яких 2 726 грн. 40 коп. боргу, 128 грн. 14 коп. індексу інфляції, 41 грн. 68 коп. 3% річних.
Заявою №7 від 14.01.2011р. позивач змінив підставу позову та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 160 грн. 20 коп. за накладними №666 від 02.03.2008р., №669 від 14.03.2008р. №673 від 22.03.2008р. №274 від 22.03.2008р., індекс інфляції в розмірі 503 грн. 81 коп., 3% річних в розмірі 148 грн. 31 коп.
Заявою №008-ОБЖ/13 від 08.02.2011р. позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 10 744 грн. 53 коп., з яких заборгованість в розмірі 9 160 грн. 20 коп., індекс інфляції в розмірі 1 227 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 356 грн. 87 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. (суддя Подколзіна Л.Д.) позовні вимоги задоволені.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки, покладені в основу рішення від 08.02.2011р., не відповідають обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що наявність усної домовленості, як то зазначено судом у рішенні спростовується укладеним між сторонами договором №456 від 01.03.2007р., а відсутність в спірних накладних посилань на підставу поставки не суперечить приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідач у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.
Позивач через канцелярію суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін. У судовому засіданні представники позивача підтримали правову позицію, викладену в апеляційній скарзі та заявили клопотання про долучення до матеріалів справи в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №456 від 01.03.2007р.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає клопотання позивача таким, що підлягає задоволенню, оскільки посилання на договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №456 від 01.03.2007р. містяться як в поясненнях позивача, так і у відзиві відповідача, які були надані при розгляді справи господарським судом.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки відповідач був повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Позивачем було здійснено поставку товару відповідачу за накладними №666 від 02.03.2008р. на суму 1 424 грн. 40 коп., №669 від 14.03.2008р. на загальну суму 1 302 грн. 00 коп., №674 від 22.03.2008р. на загальну суму 4 723 грн. 80 коп., №673 від 22.03.2008р. на загальну суму 4 508 грн. 76 коп., всього на суму 11 958 грн. 96 коп., підписаних обома сторонами. Проти факту отримання товару відповідач не заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Із частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вбачається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з приписів ст. 205 Цивільного кодексу України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, між сторонами відбувся правочин, правовідносини за яким регулюється главою 54 Купівля-продаж Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений на момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача 29.09.2009р. була направлена вимога вих.№02/09/09 від 28.09.2009р. про сплату вартості отриманого товару за спірними накладними, яка отримана останнім 02.10.2009р.
Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 2 798 грн. 76 коп., у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 9 160 грн. 20 коп.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судова колегія не може погодитись з доводом відповідача, що поставка за спірними накладними відбулась на підставі договору №456 від 01.03.2007р. з огляду на наступне.
Дійсно, як зазначає відповідач, між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу на умовах оплати на реалізований товар №456 від 01.03.2007р.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) поставляє і передає у власність покупця (відповідач), а покупець приймає та сплачує товар на умовах і в порядку, визначеним цим договором, згідно заказу на поставку і товаросупровідної документації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1 «Бланк заказу на поставку»).
Дослідженням матеріалів справи, в тому числі змісту договору, вбачається, що визначений в договорі товар не є товаром, фактично поставленим за спірними накладними.
Таким чином суд дійшов вірного висновку, що спірні відносини мають позадоговірний характер, які склались здійсненням конклюдентних дій сторонами, шляхом поставки за накладними №666 від 02.03.2008р., №669 від 14.03.2008р., №674 від 22.03.2008р., №673 від 22.03.2008р.
При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо обґрунтованості стягнення заборгованості в розмірі 9 160 грн. 20 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1 227 грн. 46 коп. за період з жовтня 2009р. по січень 2011р. та 3% річних в сумі 356 грн. 87 коп. за період з 10.10.2009р. по 31.01.2011р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними та обґрунтованими висновки господарського суду щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 1 227 грн. 46 коп. та 3% річних в розмірі 356 грн. 87 коп.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. у справі №6/292 підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. у справі №6/292 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. у справі №6/292 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано 8 прим.:
1-2. Позивачу (2 адр.);
3-5. Відповідачу (3 адр.);
6. У справу;
7. ДАГС;
8. ГСДО