донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2011 р. справа №37/266
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Чернота Л.Ф.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:
Мірянов М.М. -за протоколом №4 від 07.04.2011р.
від відповідача:
не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
09.03.2011 року
у справі
№37/266 (суддя Попков Д.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк
про
стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №L2048-03/08 від 18.02.2009р. в розмірі 231 121,13грн.
У 2010 році Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №L2048-03/08 від 18.02.2009р. в розмірі 231 121,13грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ задоволені частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк заборгованість за договором фінансового лізингу №L2048-03/08 від 18.02.2009р в розмірі 228 285,53грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 09.03.11 р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк до судового засідання апеляційної інстанції, яке неодноразово за клопотанням відповідача відкладалося, не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2048-03/08, відповідно до умов п. 1.1. якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язувався набути в свою власність спеціальну техніку у відповідності з встановленою лізингоодержувачем специфікацією Продавця: автомобіль IVECO STRALIS AT440S43T/P-RR, 2007 року випуску, 1 одинця та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у строкове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти його на умовах цього договору та сплачувати лізингові платежів.
Пунктом 1.2. договору визначено, що строк лізингу складається з періодів, зазначених в графіку платежів (додаток№1 -арк.с.9), та не може бути менше одного року.
Згідно умов п. 4.1, 4.2 договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Лізингодавця,а розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначений в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.
Відповідно до п. 4.9 договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрано валюту -Долари США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лiзингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (Додаток 1 до цього договору).
Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Договір набирає чинність з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов»язків за цим договором ( п. 8.1 договору).
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємствю
Крім того, 21.04.2008р. між сторонами укладена угода про внесення змін до п. 3.1 договору фінансового лізингу та п. 2 Графіку платежів.
18.02.2009р. укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L2048-03/08 від 06.03.2008р., яка передбачає укладання договору фінансового лізингу в новій редакції. Нова редакція договору зберегла всі вищевикладені умови, але до неї були підписані нові додатки №№1,2 та 4, у тому числі -і графік платежів від 18.02.2009р.
Так, на виконання умов договору фінансового лізингу позивачем майно, що є предметом лізингу, яке придбане за договором купівлі-продажу (поставки), було передано в користування відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 20.05.2008р.
Позивачем надані докази направлення на адресу відповідача рахунків-фактур за період з липня 2009р. по грудень 2009р. на суму 228 285,53грн. та рахунок-фактуру на суму 2 835,60грн. з відшкодування додаткових витрат ( компенсації витрат за виконавчий напис нотаріуса), які не оплачені відповідачем, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 231 121,13грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).
Згідно ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору фінансового лізингу відповідачу був переданий предмет лізингу відповідно до наданих відповідачем замовлень, а відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату лізингових платежів за період з липня 2009р. по грудень 2009р.
Між тим, із розрахунку позивача вбачається, що до загальної суми боргу включена компенсація витрат за виконавчий напис нотаріуса на суму 2835,60грн. згідно рахунку-фактури №L2048-03/08/Дод1 від 29.12.2009р., обов»язок по відшкодуванню яких не покладений за умовами договору фінансового лізингу, в т.ч. графіком платежів, на відповідача. Крім того, умовами договору не встановлений порядок їх оплати.
Враховуючи, що відшкодування даних витрат за умовами договору фінансового лізингу №L2048-03/08 від 06.03.2008р. ( в редакції від 18.02.2009р.) сторонами не узгоджено, тому правові підстави для стягнення понесених позивачем витрат за виконавчий напис нотаріуса на суму 2835,60грн., відсутні.
В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати лізингових платежів, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно частково стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 228 285,53грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією не приймаються доводи скаржника щодо необхідності об»єднання справ №37/266 та 40/331, оскільки сумісний розгляд справ перешкоджатиме з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору. Крім того, норма статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише право судді щодо об»єднання однорідних справ.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №37/266 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №37/266 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №37/266 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:1 -у справу;2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Дон. обл.