донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.05.2011 р. справа №17/105пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікової Р.Г.
суддівВолкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1 за дов.№9 від 28.02.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2за дов.№01/13-910 від 13.03.2010р.
від третьої особи:ОСОБА_2 за дов.№01/13-909 від 13.03.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргуВиконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від05 квітня 2011р.
(повний текст підписаний 11.04.2011р.)
по справі№17/105пд (суддя Ушенко Л.В.)
за позовомПриватного підприємства «Торговельний дім «Восток»м.Донецьк
доВиконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруДонецької міської ради м.Донецьк
провизнання договору оренди земельної ділянки №5657 „Ю-21172/2003” недійсним
Приватне підприємство «Торговельний дім «Восток»м. Донецьк звернулось до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки за №5657 „Ю-21172/2003”, з залученням третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Донецьку міську раду.
21.05.2010р. позивач заявою змінив предмет позову та просив визнати договір оренди земельної ділянки за №5657 «Ю-21172/2003»недійсним.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. у справі №17/105пд , залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2010р., в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 19.01.2011р. по справі 17/105пд рішення Господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2010р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Під час судового провадження представник відповідача та третьої особи надав письмові пояснення від 17.03.2011р., в яких зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України.
В заяві від 05.04.2011р. позивач клопотав про відновлення строку позовної давності для звернення до суду за наявності поважності причини пропуску цього строку.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. (повний текст підписаний 11.04.2011р.) у справі №17/105пд строк позовної давності було поновлено, позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняти нове -про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на відсутність підстав для відновлення пропущеного строку позовної давності, та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні від 23.05.2011р. представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача та третьої особи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Між Донецьким державним технікумом економіки і хімічних технологій та ПП «Торгівельний дім «Восток»був укладений договір оренди від 01.04.2003р. Позивачем прийнято в строкове платне користування індивідуально визначене майно -приміщення, розміщене у навчальному корпусі у підвальному приміщенні, площею 89,1м2, за адресою: 83114, м.Донецьк, вул. Щорса, 97, яке знаходиться на балансі Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій. Зазначене приміщення передано орендарю за актом передачі приміщення від 01.04.2003 року.
В подальшому, Виконавчим комітетом Донецької міської ради (далі -орендодавець) та Приватним підприємством «Торгівельний дім «Восток»(далі -орендар) був підписаний договір оренди земельної ділянки №5657 “Ю-21172/2003” від 19.01.2003р., згідно якого орендар прийняв в строкове платне користування без виділення в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 171,34м2, що знаходиться на території Київського району м. Донецька по вул. Щорса, 97 із прибудинкової території будівлі для сплати до місцевого бюджету орендної плати за землю.
В пункті 2.1 договору сторони визначили, що цей договір укладений на термін оренди або перебування у власності орендаря нежилого приміщення, що знаходиться на земельній ділянці за зазначеною вище адресою. Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата вноситься орендарем з 01.04.2003 в розмірі 2258,55грн. на рік. Зазначений договір зареєстровано 06.04.2004р. у Донецькій міській раді у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
У 2006році між Фондом державного майна України по Донецькій області (далі -орендодавець) та ПП «Торгівельний дім «Восток»(далі -орендар) був укладений договір оренди №3005/2006 від 30.11.2006р., згідно якого позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно -нежитлове вбудоване підвальне приміщення, площею 89,1м2, за адресою: 83114, м.Донецьк, вул. Щорса, 97, що знаходиться на балансі Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій. Зазначене приміщення передано орендарю за актом передачі приміщення від 30.11.2006року.
Як встановлено господарським судом, позивач неодноразово, починаючи з грудня 2006р., звертався до відповідача проханнями розірвати договір оренди землі, оскільки земля не підлягає виділенню в натурі під вбудованим приміщенням, що знаходиться в оренді. Крім того, позивач зазначив, що він повинен сплачувати земельний податок, а не орендну плату за землю, на якій розміщена будівля, яка перебуває у спільній власності громадян та юридичних осіб.
Листом від 09.02.2010р. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради повідомило позивача про відсутність підстав для розірвання договору земельної ділянки.
Згідно частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, яка визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»встановлені істотні умови договору оренди землі, серед яких: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є:
- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
До оспорюваного договору не додано план або схему земельної ділянки, яка передавалася в оренду, кадастрового плану земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проекту відведення земельної ділянки. Також договір не містить кадастрового номеру земельної ділянки. До договору не додано плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а з вихідної земельно-кадастрової інформації вбачається, що земельна ділянка містить зовсім інший кадастровий номер.
Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про наявність правових підстав недійсності оспорюваного договору оренди землі.
Господарським судом було встановлено, що строк позовної давності був пропущений позивачем.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення. Згідно п.4,5 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові, тільки якщо суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності. Оскільки даний договір не відповідає вимогам закону, порушує права позивача, з метою захисту порушеного права господарський суд підставно задовольнив клопотання позивача щодо поновлення строку позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України і задовольнив позовні вимоги.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. (повний текст підписаний 11.04.2011р.) у справі №17/105пд колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. (повний текст підписаний 11.04.2011р.) у справі №17/105пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. (повний текст підписаний 11.04.2011р.) у справі №17/105пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -третій особі; 1 -до справи; 1 -господарському суду; 1 - ДАГС