донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2011 р. справа №32/5009/294/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Москальової І.В.
Суддів: Алєєвої І.В., М"ясищева А.М.
при секретарі Кислициній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довір. б/н від 11.01.11
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 р. по справі № 32/5009/294/11 (суддя Колодій Н.А.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет», м. Запоріжжя
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, -
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 р. по справі № 32/5009/294/11 частково задоволено позовні вимоги та визнано право власності за Публічним акціонерним товариством «Запорізький Втормет»на навіси літ. «Р», «С», «Т», що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 14а. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене судове рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що, згідно ст. 1 ГПК України, позивач не мав права на звернення до суду з даним позовом, оскільки регіональне відділення жодним чином не заперечувало проти права власності на спірні об'єкти, а відповідно і не порушувало прав та інтересів позивача. Крім того, скаржник зазначив, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань судом призначається судова експертиза, однак у даному випадку судом використано висновки експертизи, яка була проведена на підставі замовлення позивача, тому вони не можуть бути для суду визначальними при винесенні рішення.
Представник позивача просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 р. без змін, а апеляцій скаргу без задоволення.
Відповідач представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Акціонерне товариство «Запорізький Втормет», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Запорізький Втормет»створене внаслідок приватизації Запорізького обласного державного підприємства «Вторчормет»на підставі Наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області № 72 від 25.06.1993 р.
06.05.1994 року між РВ ФДМУ по Запорізькій області та АТ «Запорізький Втормет»було укладеного договір купівлі-продажу державного майна, згідно з п. 1.1 якого АТ «Запорізький Втормет»придбав державне майно цілісного майнового комплексу АТ «Запорізький Втормет». (а.с.36-47)
05.05.2005 року за АТ «Запорізький Втормет»було зареєстроване право власності на комплекс будівель та споруд по вул. Халтуріна, 14а. в м. Бердянськ, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7168616 від 05.05.2005 р. (а.с.15)
В рішенні суд першої інстанції визначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зауважив, що з усних пояснень працівників бюро технічної інвентаризації слідує, що спірні об'єкти нерухомості не зареєстровані внаслідок, того, що вони не містяться в переліку об'єктів нерухомого майна, що були передані під час приватизації 14.11.2000р. З огляду на висновок експерта - ТОВ «Настрой», який наданий позивачем в обґрунтування позову, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав за позивачем право власності на спірні об'єкти. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що не ґрунтується на приписах закону та не доведений матеріалами справи.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатись юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.
Матеріали справи не містять будь-яких письмових доказів на час пред'явлення позову , які б підтверджували факт оспорювання чи не визнання права власності на спірні об'єкти відповідачем у справі - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя. Матеріали справи не містять і письмових доказів, що підтверджували факт відсутності реєстрації спірних об'єктів в БТІ, на що посилається суд першої інстанції.
Обов'язок доказування і подання доказів за умовами статті 33 ГПК України покладений на сторін процесу. Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Місцевий господарський суд вказані обставини не врахував, приписи ст.392 ЦК України, ст.ст.1,32-34 ГПК України не дослідив, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі про визнання права власності. При цьому, як вбачається судом першої інстанції при задоволенні позову взято як доказ висновок експертизи, яка не була призначена безпосередньо судом у цій справі з попередженням експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, а була надана позивачем, на користь якого і прийнято оскаржуване рішення , що є порушенням ст.ст. 41-43, 4-2, 4-3 ГПК України
Враховуючи, наявну в матеріалах справи письмову заяву позивача про відмову від позову в частині визнання права власності на сторожку літ. «Л»по вул. Халтуріна, 14а. в м. Бердянськ, та з огляду на приписи ст.78, п.4 ст.80 ГПК України припинення провадження в цій частині судом першої інстанції є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах процесуального закону.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги судові витрати з пред»явлення апеляційної скарги підлягають покладення на позивача у відповідності до умов ч.4 ст.49, ст.99, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.2 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 р. по справі № 32/5009/294/11 скасувати в частині задоволення позову.
Прийняти нове рішення у справі.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет», м. Запоріжжя до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання права власності на навіси літ. «Р», «С», «Т», що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 14а. відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 р. по справі № 32/5009/294/11 щодо припинення провадження у справі залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет», м. Запоріжжя в дохід Державного бюджету України судові витрати в розмірі 134,50 грн. з державного мита за пред'явлення апеляційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя І.В. Москальова
Суддя І.В. Алєєва
Суддя А.М. М'ясищев
Надруковано 5 прим.:
2 -сторонам
1 -у справу
1- ДАГС
1 -ГСЗО