донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2011 р. справа №1/571
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:ОСОБА_1-за дов.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Ровенькиантрацит" м. Ровеньки Луганської області
на рішення господарського судуЛуганської області
від01.03.2011 року
у справі№1/571 (суддя Зюганова Н.М.)
за позовомДержавного підприємства “Ровенькиантрацит" м. Ровеньки Луганської області
до
про Державного підприємства ”Донбасантрацит” м. Красний Луч Луганської області
стягнення 3214085 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.03.2011 року у справі №1/571 у задоволенні позовних вимог державного підприємства “Ровенькиантрацит" м. Ровеньки Луганської області (далі - ДП “Ровенькиантрацит") до державного підприємства ”Донбасантрацит” м. Красний Луч Луганської області (далі -ДП ”Донбасантрацит”) про стягнення 3214085 грн. 00 коп. боргу за договором про уступку права вимоги від 26.10.04 № 297/13/2-286гп -відмовлено.
Вищевказане рішення мотивоване необґрунтованістю заявлених до стягнення позовних вимог.
Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог, позивач посилається на те, що суд першої інстанції в порушення приписів ст.77 ГПК України не відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою представника позивача, а також безпідставно відхилив клопотання позивача про залучення до участі у справі третю особу - ВАТ «Дніпроенерго», чим порушив норми процесуального права.
Також апелянт зазначає, що господарський суд дійшов невірного висновку про те, що позивач, уступивши відповідачу права вимоги, не може вимагати повернення цього права та стягнення суми такої вимоги, оскільки позивач передав на користь відповідача дійсне право вимоги, що є підставою для проведення розрахунків між сторонами по договору відступлення.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі повноважного представника в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в запереченнях на апеляційну скаргу та під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену, а також не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача. Тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ДП "Ровенькиантрацит" (первісний кредитор) та ДП "Донбасантрацит" (новий кредитор) - 26.10.04р. було укладено договір про відступлення вимоги № 297/13/2-286гп, за умовами п. 1.1 якого первісний кредитор уступив новому кредитору право вимоги боргу за договором від 29.12.01р. № 115/2039-ДПО/24 на суму 3214085 грн. 00 коп. за відвантажене у 2002р. вугілля.
Відповідно до п.2.1 договору, первісний кредитор повинен передати новому кредитору документи, які посвідчують право вимоги, вказане в п.1 договору. Про факт відступлення вимоги складається двосторонній акт приймання-передачі права вимоги.
Згідно п.2.2 договору, первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора та оформити належним чином всі пов'язані з цим документи впродовж п'яти днів з моменту підписання цього договору.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що в результаті передачі права вимоги по даному договору зобов'язання первісного кредитору перед новим кредитором за договором від 26.10.04р. № 291/13/1-1145гп за відвантажене вугілля на суму 3214085 грн. 00 коп. вважаються погашеними.
Відповідно до п.5.2 договору, останній вступає в дію з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов вищевказаного договору, між ДП "Ровенькиантрацит" та ДП "Донбасантрацит" 26.10.2004 року складено відповідний акт приймання-передачі заборгованості (а.с.8) та повідомлено боржника ВАТ «Дніпроенерго»про відступлення права вимоги на користь ДП "Донбасантрацит" (а.с.12).
З позовної заяви вбачається, що в результаті звірки взаєморозрахунків між позивачем та ВАТ «Дніпроенерго» встановлено, що з боку останнього повідомлення про відступлення права вимоги було акцептоване та прийняте до обліку та його заборгованість перед позивачем зменшена на суму 3214085 грн. 00 коп.
Позивачем на адресу відповідача 23.05.2006 року направлено вимогу про сплату суми 3214085 грн. 00 коп. (а.с.9), факт направлення якої підтверджується відповідними доказами (а.с.7).
Відповідач на вищевказану вимогу відповіді не надав та борг не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області з вимогою до відповідача про стягнення 3214085 грн. 00 коп. боргу за договором про уступку права вимоги від 26.10.04 № 297/13/2-286гп.
В подальшому, позивач 22.12.06р. звернувся з заявою про зміну предмету позову від 21.12.06р. (а.с.26), в якій просив суд визнати договір відступлення права вимоги від 26.10.04 № 521/2-285гп недійсним та примусити відповідача відшкодувати позивачеві вартість відступленого права вимоги у сумі 285915 грн. 00 коп. грошима.
Господарський суд Луганської області вищевказану заяву про зміну предмету позову відхилив з огляду на те, що одночасна зміна предмету та підстав позову неможлива в силу процесуального закону, та рішенням від 01.03.2011 року у справі №1/571 відмовив в задоволенні первісно заявлених позовних вимог за безпідставністю останніх.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в процесі розгляду справи, провадження по якій було порушено 16.11.2006р., ухвалою від 09.02.07р. провадження по справі було призупинено на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України в зв'язку з направленням її до прокуратури Луганської області. Однак, судова колегія звертає увагу на те, що господарський суд Луганської області в порушення приписів господарсько-процесуального законодавства щодо строків розгляду справи, до 2009 року не направляв до відповідного органу, якому була відправлена справа, запитів з витребуванням інформації про стан її розгляду, оскільки в матеріалах справи наявні запити лише від 28.05.09р. та 20.10.09 року, що призвело до затягування судового процесу.
Крім того, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, подавши заяву від 21.12.06р. (а.с.26), змінив не лише підставу, а й предмет позову.
Пунктом 4 ст. 22 ГПК України (в редакції, що діяла на момент подання заяви про зміну предмету позову від 21.12.06р.) встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 22 ГПК України (в редакції, що діяла на той момент), одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.
Тому суд першої інстанції правомірно не прийняв вищевказану заяву позивача до розгляду, розглянувши первісні позовні вимоги.
Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України (далі -ЦК України), зокрема, ст. 512 цього Кодексу, яка визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Відповідно до вищевказаної статті, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд попередньої інстанції керувався тим, що позивач, відступивши відповідачу право вимоги за договором відступлення вимоги від 26.10.04р. № 297/13/2-286гп, в силу норм закону не може вимагати повернення цього права та стягнення через позов суми в розмірі 3214085 грн. 00 коп.
Колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду щодо відмови в задоволенні позову, однак з інших підстав, ніж викладені в оскарженому рішенні.
Так, відповідно до п. 2.5 договору від 26.10.04р. № 297/13/2-286гп про відступлення вимоги, в результаті передачі права вимоги по даному договору зобов'язання первісного кредитору перед новим кредитором за договором від 26.10.04р. № 291/13/1-1145гп за відвантажене вугілля на суму 3214085 грн. 00 коп. вважаються погашеними.
Тобто, приписи цього пункту та умови спірного договору в цілому не передбачають можливості передання грошових коштів позивачу, а тільки взаємозалік вимог, що спростовує доводи скаржника в цій частині.
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції порушено положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, відповідно до якого на суд покладено обов'язок відкласти розгляд справи, якщо сторони не з'явились у судове засідання, до уваги апеляційного суду не приймається, оскільки питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, незважаючи на належне повідомлення їх про час та місце судового засідання, то суд, не відкладаючи розгляду справи, за наявності у справі достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, може вирішити спір по суті. До того ж, за приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника щодо неправомірного відхилення судом першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі третьої особи -ВАТ «Дніпроенерго», оскільки рішення у справі не впливає на права та обов'язки останнього.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 01.03.2011 року у справі №1/571 скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Луганської області від 01.03.2011 року у справі №1/571 - залишити без змін по мотивам, викладеним в мотивувальній частині постанови.
Апеляційну скаргу державного підприємства “Ровенькиантрацит" м. Ровеньки Луганської області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 5 прим.:
1. позивачу;2. відповідачу;3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЛО.