донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.05.2011 р. справа №11/199/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Клименко К.О.
від позивача:ОСОБА_4 -за дов. б/н від 03.04.10 р.,
ОСОБА_5 - голова
від відповідача:ОСОБА_6 -за дов. ВМХ 551923 від 12.07.10 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФермерського господарства "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від25.02.2011 року
у справі№ 11/199/10 (суддя Гончаренко С.А.)
за позовомФермерського господарства "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя
простягнення 483332 грн. 15 коп.
У 2010 році Фермерське господарство "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя про стягнення 483332 грн. 15 коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.10 р. провадження по справі було зупинено та призначено пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру ГУ УМВС України в Запорізькій області.
Висновком експерта № 25 від 18.11.10 р. встановлено, що на місці пожежі (що виникла 11.03.10р. в двоповерховій будівлі фермерського господарства “ОСОБА_5”, по АДРЕСА_1), ймовірніше за все, було одне місце займання пожежі, яке розташовувалось в основному виробничому приміщенні на другому поверсі будівлі. Визначити точне місце займання пожежі, з наданих матеріалів, не уявляється можливим. Встановити причинний зв'язок між допущеними порушеннями вимог Правил пожежної безпеки України та виникненням пожежі не уявляється можливим. У випадку, що розглядається (за наданими матеріалами) встановити причину пожежі не уявляється можливим.
У зв»язку з надходженням висновку експерта провадження по справі було поновлено ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.11 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.11 р. у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області було відмовлено повністю.
Позивач, Фермерське господарство "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 11/199/10 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.08 року між Фермерським господарством “ОСОБА_5” та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір оренди нерухомого майна № 3/8, згідно умов якого позивач (орендодавець) зобов'язався передати, а відповідач (орендар) прийняти в тимчасове користування частину приміщення, що знаходиться у будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 307,3 м2.
Згідно п. 4.1 договору, термін оренди було встановлено до 31.12.08р., але після закінчення цього строку в матеріалах справи є наявними акти здачі-прийняття виконаних робіт, підписані сторонами без заперечень та зауважень. Крім того, після закінчення строку дії договору об'єкт орендодавцю повернуто не було.
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Отже, виходячи з дій сторін, термін дії договору оренди сторонами фактично було продовжено.
Як зазначає позивач у позові, 11.03.10 року в будівлі, де знаходиться об'єкт оренди, сталася пожежа. Цей факт зафіксовано в довідці Сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Шевченківського районного відділу ГУ МНС України у Запорізькій області № 315 від 23.03.10р.
Позивач зазначив, що внаслідок пожежі майну фермерського господарства “ОСОБА_5” було завдано шкоду на суму у розмірі 483332 грн. 15 коп., що підтверджено звітом незалежної експертної оцінки від 15.04.10р.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача збитків у розмірі 483332 грн. 15 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні позивачу збитків.
З наданої позивачем довідки Сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Шевченківського районного відділу ГУ МНС України в Запорізькій області № 315 від 23.03.10р., вбачається, що ймовірна причина пожежі - коротке замикання електропроводів в орендованому приміщенні ПП ОСОБА_7
Висновком судової пожежно-технічної експертизи № 25 від 18.11.10р. було встановлено, що на місці пожежі (що виникла 11.03.2010р. в двоповерховій будівлі фермерського господарства “ОСОБА_5”, по АДРЕСА_1), ймовірніше за все, було одне місце займання пожежі, яке розташовувалось в основному виробничому приміщенні на другому поверсі будівлі. Визначити точне місце займання пожежі, з наданих матеріалів, не уявляється можливим. Встановити причинний зв'язок між допущеними порушеннями вимог Правил пожежної безпеки України та виникненням пожежі не уявляється можливим. У випадку, що розглядається (за наданими матеріалами) встановити причину пожежі не уявляється можливим.
Таким чином, господарський суд правомірно встановив, що з наявних матеріалів справи не можливо встановити вину відповідача, а саме: що причиною виникнення пожежі є неналежне виконання ним умов договору оренди в частині додержання пожежної безпеки, або утримання об'єкту оренди та його комунікаційних систем, в тому числі електричної проводки, в неналежному технічному стані. Крім того, власником об»єкту є позивач і ним не доведено суду, що саме відповідач порушив вимоги Правил пожежної безпеки у вигляді прокладення саме ним електропроводки по дерев»яним конструкціям на другому поверсі будівлі, яка йому була передана в оренду площею 307, 3 кв. м. при загальній площі 2032,8 кв.м.
Отже, позивачем не доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків,зокрема, факт скоєння саме відповідачем правопорушення, причинно-наслідковий зв»язок між діями відповідача та спричиненням збитків позивачу, тоді як відповідач довів відсутність його вини.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 483332 грн. 15 коп., що виникли внаслідок пожежі, яка сталася 11.03.10р. в двоповерховій будівлі Фермерського господарства “ОСОБА_5”, по АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2011 р. у справі № 11/199/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_5", с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2011 р. у справі № 11/199/10 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2011 р. у справі № 11/199/10 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Зап. обл.
ОСОБА_8