донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.05.2011 р. справа №16/44
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі: Клименко К.О.
за участю представників сторін:
від позивача :
не з»явився
від відповідача:
не з»явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області
на рішення господарського суду
Луганської області
від
13.12.2010 р.
у справі
№ 16/44 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області
до відповідача
Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області
про
стягнення 2198625 грн. 83 коп.
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 2198625 грн. 83 коп.
Позивач до моменту прийняття рішення по справі надав до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, якою просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за виконані роботи в сумі 1713041 грн. 20 коп., 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 36985 грн. 63 коп., суму, нараховану у зв»язку з інфляційними втратами у розмірі 53423 грн. 86 коп., штраф у розмірі 7% від вартості робіт в сумі 119912 грн. 88 коп., пеню у розмірі 61526 грн. 38 коп., загальною сумою - 1984889 грн. 95 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.12.10 р. позов було задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області 1713041 грн. 20 коп. боргу, 53423 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 36985 грн. 63 коп. 3% річних., 30763 грн. 19 коп. пені та 59956 грн. 44 коп. штрафу. Розстрочено виконання рішення строком на 9 місяців, стягуючи рівними частинами суму, присуджену до стягнення даним рішенням, - щомісяця у розмірі 212692 грн. 47 коп. В решті вимог було відмовлено.
Відповідач, Державне підприємство "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2010р. та прийняти нове рішення, яким звільнити відповідача від відповідальності.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 01.04.11р. та 04.04.11 р. уповноваженим особам підприємств поштового відправлення - ухвали суду від 25.03.11р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 25.03.11р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 16/44.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткову відмову у задоволенні позовних вимог через невірні розрахунки, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Об'єднана вантажно-транспортна компанія'' та Державним підприємством "Ровенькиантрацит" за результатами тендерних торгів від 12.02.09 року було укладено договір підряду № 19-410гп від 06.04.09 р., згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з вивозу технологічної породи з території збагачувальної фабрики “Комендантська” в строки та за ціною, обумовлених у вказаному договорі та в технічному завданні, а замовник (відповідач) зобов'язався оплачувати виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт на підставі умов розділу 5 договору - протягом 30 календарних днів з дня підписання актів.
За твердженням позивача, за період з квітня 2009 року по 31.12.09 року він виконав роботи, а відповідач прийняв ці роботи без зауважень на загальну суму 2063775 грн. 60 коп., що підтверджено підписаними обома сторонами актами виконаних робіт за період з 30.04.09 р. по 31.12.09 р.
Позивач вважаючи, що, оскільки відповідач здійснив оплату виконаних робіт лише частково в сумі 350734 грн. 40 коп., звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 1713041 грн. 20 коп., 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 36985 грн. 63 коп., суми, нарахованої у зв»язку з інфляційними втратами у розмірі 53423 грн. 86 коп., штрафу у розмірі 7% від вартості робіт в сумі 119912 грн. 88 коп., пені у розмірі 61526 грн. 38 коп., загальною сумою -1984889 грн. 95 коп. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно п. 5.2 та 5.3 договору підряду № 19-410гп від 06.04.09 р., підрядник та замовник щомісячно складають та підписують двосторонній акт виконаних робіт, що є підставою для проведення розрахунків. Оплата здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Підрядника».
Позивачем за період з 30.04.09 року по 31.12.09 року були виконані роботи, а відповідачем були прийняті ці роботи без зауважень на загальну суму 2063775 грн. 60 коп., що підтверджено підписаними обома сторонами актами виконаних робіт:
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.04.09 р. на суму 216198 грн. 00 коп. Строк оплати сплинув 30.05.09 р.;
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 31.05.09 р. на суму 267054 грн. 00 грн. Строк оплати сплинув 30.06.09 р.;
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.06.09 р. на суму 271736 грн. 40 коп. Строк оплати сплинув 30.07.09 р.;
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 31.07.09 р. на суму 347835 грн. 60 коп. Строк оплати сплинув 01.09.09 р.;
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.08.09 р. на суму 188073 грн. 60 коп. Строк оплати сплинув 30.09.09 р.;
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.09.09 р. на суму 181266 грн. 00 коп. Строк оплати сплинув 30.10.09 р.
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 31.10.09 р. на суму 190560 грн. 00 коп. Строк оплати сплинув 30.11.09 р.
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.11.09 р. на суму 201656 грн. 40 коп. Строк оплати сплинув 30.12.09 р.
- Акт приймання виконаних підрядних робіт від 30.12.09 р. на суму 199395 грн. 60 коп. Строк оплати сплинув 30.01.10 р.
Позивач, звертаючись до суду, зазначає в позові, що відповідач частково оплатив виконані роботи в сумі 350734 грн. 40 коп., у зв»язку з чим позивач вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 1713041 грн. 20 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-які докази часткової оплати відповідачем виконаних робіт саме в сумі 350734 грн. 40 коп. в матеріалах справи відсутні, і, як наслідок, відсутні докази того, що за відповідачем існує борг саме у розмірі 1713041 грн. 20 коп. саме на підставі перелічених актів за спірним договором підряду, як було заявлено позивачем в позовній заяві.
Наданий позивачем до суду першої інстанції розрахунок ціни позову жодним чином не підтверджує наявність за відповідачем суми боргу у розмірі 1713041 грн. 20 коп. за період з 30.04.09 р. по 31.12.09 р. саме за підставою позову, визначеною позивачем.
В процесі розгляду справи, після надання сторонами численних доказів по справі, які свідчать про наявність між сторонами довгострокових взаємовідносин, позивач надав до господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу за виконані роботи у розмірі 1713041 грн. 20 коп., 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 36985 грн. 63 коп., суму, нараховану у зв»язку з інфляційними втратами, у розмірі 53423 грн. 86 коп., штраф у розмірі 7% від вартості робіт в сумі 119912 грн. 88 коп., пеню у розмірі 61526 грн. 38 коп., загальною сумою -1984889 грн. 95 коп., не надавши будь-яких доказів в підтвердження саме таких сум боргу, що нібито існують у відповідача перед позивачем та не надавши будь-якого розрахунку саме на таку суму боргу.
Наявний в матеріалах справи акт звірки розрахунків взагалі не підтверджує ані заявлену позивачем до стягнення суму боргу, зазначену у позові, ані суму боргу, зазначену у заяві про зменшення позовних вимог. Крім того, з акту звірки вбачається, що позивач та відповідач вказують зовсім різні суми боргу, які існують у бухгалтерському обліку підприємств за договором, що вказаний позивачем в якості підстави позову. Судова колегія вбачає, що між сторонами існують довгострокові тривалі господарські взаємовідносини, в тому числі і за спірним договором. Таким чином, судова колегія вважає, що сума позову, вказана позивачем, як борг відповідача саме за спірним договором, суду не доведена, враховуючи і те, що між сторонами провадилися розрахунки, в тому числі і за спірним договором, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, відповідач надав до суду апеляційної інстанції угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1010-18гп від 26.02.10 р., підписану обома сторонами без заперечень та зауважень, якою зазначено, що сторони провели залік у розмірі 3463625 грн. 04 коп., у тому числі і за договором № 19-410гп від 06.04.09 р. у розмірі 1664380 грн. 00 коп. Тому ствердження позивача про відсутність у нього даних щодо проведення такого зарахування спростовується матеріалами справи. Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на заяву відповідача про здійснення таких дій сторонами та неправомірно задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі, стягнувши з відповідача 1713041 грн. 20 коп. боргу, 53423 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 36985 грн. 63 коп. 3% річних., 30763 грн. 19 коп. пені та 59956 грн. 44 коп. штрафу (розрахунки штрафних санкцій та збільшення суми основного боргу зроблені позивачем, виходячи з суми боргу відповідача, яка нібито існувала на момент подання позову, що позивачем не доведено та за періоди прострочки, існування яких не відповідає матеріалам справи, зокрема, при наявності угоди № 1010-18гп від 26.02.10 р. позивачем зроблено розрахунки штрафних санкцій за період до 20.05.10 р. без врахування факту припинення частини суми боргу, і тому ці розрахунки, в тому числі і розрахунок штрафу не можна вважати обґрунтованим та доведеним позивачем).
Отже, суд першої інстанції помилково, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права України, що є підставою для скасування рішення відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем його позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 1664380 грн. 00 коп. боргу, 53423 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 36985 грн. 63 коп. 3% річних., 30763 грн. 19 коп. пені та 59956 грн. 44 коп. штрафу, в зв»язку з недоведеністю позивачем наявності у відповідача на момент подання позову до суду саме такої суми боргу перед позивачем за спірним договором. В той же час відповідач не надав докази погашення ним за умовами договору залишку боргу в розмірі 48661 грн. 20 коп., який і підлягає до задоволення та стягнення. Також до задоволення і стягнення підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 921 грн. 45 коп. за період з лютого 2010 р. по травень 2010 р., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, 3% річних у розмірі 331 грн. 96 коп. за період з 26.02.10 р. по 20.05.10 р., як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов»язання, пені у розмірі 2268 грн. 41 коп. за період прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов»язання з 26.02.10 р. по 20.05.10 р. через обмеження позивачем строку нарахування цих штрафних санкцій без наявності у суду повноважень виходити за межі позовних вимог, штрафу у розмірі 3406 грн. 28 коп., в зв»язку з простроченням виконання відповідачем його грошового договірного зобов»язання понад 30 календарних днів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2010 року у справі № 16/44 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткову відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1664380 грн. 00 коп. боргу, 53423 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 36985 грн. 63 коп. 3% річних., 30763 грн. 19 коп. пені та 59956 грн. 44 коп. штрафу, у зв»язку з невірними розрахунками з залишенням без змін рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 48661 грн. 20 коп., інфляційних у розмірі 921 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 331 грн. 96 коп., пені у розмірі 2268 грн. 41 коп., штрафу у розмірі 3406 грн. 28 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2010 року у справі № 16/44 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 13.12.2010 року у справі № 16/44 -частково скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 1984889 грн. 95 коп. задовольнити частково.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", м. Єнакієве Донецької області до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 1929300 грн. 65 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ЗКПО 32320704 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", 86400, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Марата, 1, ЗКПО 32287238 борг у розмірі 48661 грн. 20 коп., інфляційні у розмірі 921 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 331 грн. 96 коп., пеню у розмірі 2268 грн. 41 коп., штраф у розмірі 3406 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 555 грн. 90 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 6 грн. 61 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 277 грн. 95 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І.Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3-відповідачу;
4 - ДАГС;
5 -ГС Луг. обл.;
Ложка Н.Л.