16.05.2011 року Справа № 5005/4546/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)
суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Заболотній О.В.,
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 120/11 від 07.04.11;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 109-Д від 23.12.10;
розглянувши матеріали апеляційної скарги дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Євро Нафта” компанії “СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн”, м.Дніпропетровськ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011р. у справі №5005/4546/2011
за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Євро Нафта”
компанії “СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн”,
м.Дніпропетровськ
до відповідача дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії
“Євро-Нафта-АЗС”, м.Дніпропетровськ
третя особа публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк
“Новий”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 3 462 172,54 грн.,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011р. у справі №5005/4546/2011 (суддя Рудовська І.А.) позовна заява дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Євро Нафта” компанії “СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн”, м.Дніпропетровськ, та додані до неї документи повернуті позивачеві без розгляду.
Підставою прийняття зазначеної вище ухвали стала відсутність доказів сплати позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому чинним законодавством України порядку; відсутність доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами третій особі у справі -ПАТ АКБ “Новий”.
Не погодившись з цією ухвалою, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає дану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, що, на його думку, є підставою для її скасування.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що п.6 статті 63 господарського процесуального кодексу України обов'язковість направлення позовної заяви з доданими до неї матеріалами третій особі у справі, саме якою є ПАТ АКБ “Новий”, не передбачена, тому повернення позовної заяви без розгляду з зазначених вище підстав є неправомірним.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знаходить, з огляду на наступне:
Так, колегія суддів погоджується із викладеними в апеляційній скарзі запереченнями щодо неправомірності повернення господарським судом першої інстанції позовної заяви з доданими до неї документами, у зв'язку із ненаправленням останніх третій особі у справі - ПАТ АКБ “Новий”.
Згідно з ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у справі законодавцем визначено позивача та відповідача. Водночас, враховуючи, що третя особа, хоча і не є стороною у справі, але користується її правами (за певними винятками, зазначеними у частині четвертій статті 27 ГПК), а також, з огляду на визначені статтями 42 і 43 ГПК засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності, господарський суд, у разі прийняття ним позовної заяви, до якої не додано доказів надсилання її копії (і копій доданих до неї документів) третій особі, вправі зобов'язати позивача надіслати відповідні копії цьому учаснику судового процесу і подати суду докази такого надіслання у визначений ним термін.
Разом з цим, частиною першою статті 63 названого Кодексу можливості повернення суддею позовної заяви у зв'язку з неподанням доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, зокрема, третім особам - не передбачено (у пункті 6 цієї частини йдеться лише про відповідача).
Попри це, частина 1 п.3 п.п.3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік документів, що мають бути додані до позовної заяви, серед яких докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, відповідно до ч.1 п.п.4,10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не надано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.
Так, позивачем до позовної заяви додано платіжні доручення на сплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу №226 від 31.03.2011р. та №267 від 31.03.2011р., які містить лише печатку підприємства-позивача та підписи його уповноважених представників. В свою чергу, з боку банку вищезгадані платіжні документи не засвідчені взагалі.
Згідно п.14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, що затверджена наказом Головної ДПІ України від 22.04.1993р. №15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника -додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин судова колегія погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позивачеві позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду за ч.1 п.п.4,10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Таким чином, враховуючи, що допущене господарським судом першої інстанції порушення норм процесуального права, а саме, зазначення в якості однієї з підстав для повернення позовних матеріалів без розгляду, ненаправлення копії останніх третій особі у справі, не призвело до прийняття неправильного рішення, підстави для скасування оскаржуваної ухвали -відсутні.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011р. у справі №5005/4546/2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “Євро Нафта” компанії “СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн”, м.Дніпропетровськ, -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя В.Ф. Мороз