24.05.2011 року Справа № 15/26
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопенко А.Є. - доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Антонік С.Г.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, нотаріально посвідчена довіреність № 1202 від 14.07.10р., представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Газопровод" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2010р. у справі № 15/26
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кіровоград
до приватного підприємства "Газопровод", м. Кіровоград
про стягнення 23 633 грн. 33 коп.
10.02.2010р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного підприємства "Газопровод" про стягнення 23 633 грн. 33 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2010р. у справі № 15/26 (суддя Мохонько К.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. (колегія суддів у складі: Павловський П.П. - головуючий суддя, судді Чус О.В., Швець В.В.), позов задоволено. За рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 23 633 грн. 33 коп. боргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. у даній справі касаційну скаргу приватного підприємства "Газопровод" задоволено частково, постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2011р.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.09р. За умовами договору наймодавець (відповідач) передає в оренду наймачу (позивачу) приміщення та земельну ділянку загальною площею 597 кв. м. Орендна плата становить 1000 грн., строк оренди з 01.03.09р. по 01.09.11р. Договір підписаний позивачем і представником відповідача та посвідчений печаткою відповідача.
На виконання пунктів 1.1.7, 4.1 договору по квитанції до прибуткового касового ордеру від 3 березня 2009 року позивач сплатив відповідачу 30000 грн. орендної плати за період з 1 березня 2009 року по 1 вересня 2011 року.
9 вересня 2009 року позивач отримав свідоцтво про право власності на майно, яке складається з комплексу будівель за адресою АДРЕСА_2 розташованих на земельній ділянці площею 9495,6 кв. м. Вказане майно придбано ОСОБА_2 на прилюдних торгах за 439177 грн., що раніше належало приватному підприємству “Газопровод” на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Належність цього майна позивачу також підтверджується дублікатом витягу № 24948686 від 29.12.09р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно (дата прийняття рішення -11.09.2009р.) та довідкою про належність нерухомого майна № 39610 від 14.09.09р.
Згідно зі ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Отже, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що орендна плата за користування приміщенням, отримана відповідачем за період з 12 вересня 2009р. до 01 вересня 2009р. у розмірі 23 000 грн. є безпідставно набутим майном, яке у відповідності із ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України підлягає поверненню.
З урахуванням заперечень відповідача щодо підписання договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2009р. та прибуткової квитанції від 03.03.2009р. на отримання від позивача грошових коштів в сумі 30 000 грн. директором підприємства ОСОБА_4, господарським судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Кіровоградському відділенню Одеського наукового-дослідного інституту судових експертиз, м. Кіровоград.
Господарський суд, опираючись на висновок № 1431/02 від 12.07.2010р. судової почеркознавчої експертизи, погодився з доводами позивача та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд прийшов до помилкових висновків, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із тексту висновку № 1431/02 судово-почеркознавчої експертизи від 12.07.2010р., підписаного судовим експертом Краузе С.П., експертом встановлено:
1. А) підпис в договорі оренди нежитлового приміщення від 01.03.09р., в графі “ОСОБА_4”, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Б) Підпис в договорі оренди нежитлового приміщення від 01.03.09р., в графі “ОСОБА_4”, - виконаний самим ОСОБА_4.
В) Дати відповідь на питання не представляється можливим з причин того, що до ІІІ-ої групи відноситься тільки один з представлених на експертизу документів.
2. А) Підпис в квитанції до прибуткового касового ордеру від 3 березня 2009 року, в графі “Бухгалтер”, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Б) Підпис в квитанції до прибуткового касового ордеру від 3 березня 2009 року, в графі “Бухгалтер”, - виконаний самим ОСОБА_4.
В) Дати відповідь на питання не представляється можливим з причин того, що до ІІІ-ої групи відноситься тільки один з представлених на експертизу документів.
Наведені в експертному висновку літери А, Б і В означають те, що у розпорядженні експерта було три групи підписів від імені ОСОБА_4
Господарський суд, пославшись на те, що на сторінках 43-47 аркушів справи містяться зразки підпису ОСОБА_4 виконані ним безпосередньо в судовому засіданні 30 березня 2010 року, і саме ці зразки підпису ОСОБА_4 досліджувались експертом по групі документів за літерою “Б”, по яким експертом зроблено впевнений висновок про підписання цих документів саме ОСОБА_4, прийняв висновок експерта в цій частині -підписання спірних документів директором підприємства відповідача, - ОСОБА_4
Апеляційний господарський суд, дослідивши текст висновку № 1431/02 від 12.07.2010р. судово-почеркознавчої експертизи вважає, що судовий експерт розглядав зразки підпису ОСОБА_4, зроблені ним в судовому засіданні (а.с. 42-47) в порівнянні з досліджуваними підписами в I-й групі зразків, якій відповідає літера “А”, та по яким експертом зроблено висновок про те, що досліджувальні підписи від імені ОСОБА_4 виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.
Таким чином, вільні зразки підпису ОСОБА_4, зроблені ним в судовому засіданні, не відповідають підписам на спірних документах.
Беручи до уваги відсутність однозначних висновків судового експерта про виконання підпису спірних документів директором відповідача ОСОБА_4, відсутні підстави вважати доведеними обставини, на які посилається позивач у позовній заяві.
Також колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про доведеність факту отримання відповідачем по зазначеному касовому ордеру грошових коштів в сумі 30000 грн. саме від фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
Як вбачається із тексту квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.03.2009р. грошові кошти сплачено П.П. ОСОБА_6, а не ОСОБА_2, що з урахуванням відсутності однозначних висновків експерта про підписання прибуткового касового ордеру директором ПП “Газопровод” ОСОБА_4, не дає підстав вважати доведеними обставини сплати позивачем відповідачу цих грошових коштів та відповідно наявність підстав для їх примусового стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Посилання позивача на отримання грошових коштів особисто головним бухгалтером Кравцовою Т.М., що підтверджується її підписом на квитанції до прибуткового касового ордеру, господарським судом відхиляється, оскільки зазначені підстави в першій інстанції позивачем не заявлялись та не були предметом судового дослідження.
24.05.2011р. позивач надав до апеляційного господарського суду додаткові пояснення, в яких, посилаючись на матеріали кримінальної справи № 1-54/2011р. по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, стверджує, що доводи відповідача щодо заперечення факту укладання договору оренди від 01.03.2009р. спростовуються вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.01.2011р. по даній кримінальній справі.
Апеляційний господарський суд вважає доводи позивача безпідставними, оскільки із наданої в якості додатку до пояснень копії вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.01.2011р. вбачається, що директор ПП “Газопровід” ОСОБА_4 надавав ПП ОСОБА_2 в оренду приміщення за адресою АДРЕСА_1 приблизно з літа 2008 року, тоді як спірний договір оренди укладено 01.03.2009р. на приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
Крім того у тексті вироку суду не зазначено ні номер цього договору, ні площу орендованих приміщень, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що мова йде про одне і теж орендоване приміщення.
Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Газопровод" задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2010р. у справі № 15/26 скасувати.
У позові відмовити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (м. Кіровоград) на користь приватного підприємства "Газопровод" (м. Кіровоград) 118 грн. 17 коп. держмита по апеляційній скарзі.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя С.Г. Антонік