"16" травня 2011 р.Справа № 26/17-1127-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
Від прокурора: Кащенко В.А. посвідчення №343 від 17.11.2008р.;
від позивача ОМР: не з'явився;
від позивача Виконком ОМР: не з'явився;
від позивача КП „Одесреклама”: ОСОБА_2 за довіреністю №114 від 04.04.2011р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконкому Одеської міської ради в особі комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради;
до відповідача : фізичної особи -підприємця ОСОБА_3;
про стягнення 1446,81 грн., -
Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконкому Одеської міської ради в особі комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1446,81 грн. посилаючись на наступне:
Прокуратурою Київського району м.Одеси встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ( далі -ФОП ОСОБА_3 ) має заборгованість по оплаті за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами, яка підлягає стягненню до місцевого бюджету.
Так, ФОП ОСОБА_3 розташував рекламу за адресою м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога,27\29 у вигляді односторонніх рекламних засобів на стінах будинків та споруд до 2 мІ, уклавши з Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами виконкому Одеської міської ради (тепер КП «Одесреклама») Договір №1407-п від 01.02.2010р. на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами. Термін дії договору 31.01.2011р.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.26 зазначеного Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.27 зазначеного Закону, розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством про рекламу порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність, передбачену цих законодавством.
Також, згідно із вимогами п.5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.
Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, та встановлюють порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
П.3 вищевказаних Правил встановлено, що зовнішня реклами розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад.
П.24 Правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
П.32 Правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється, у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5м за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
П.46 Правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
П.47 Правил встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.
Ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті - невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Таким чином, у відповідача виникло право отримати відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та проводити у встановленому порядку відповідну плату за її розміщення.
Положенням, на підставі якого діє Позивач, передбачено, що саме на нього покладаються функції щодо отримання плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності.
Згідно з п.35 рішення Одеської міської ради №2147-У від 22.01.2008р. "Про бюджет міста Одеси на 2008р." кошти за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами спеціальних рекламних конструкцій, у тому числі податок на додану вартість, зараховуються на рахунок Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами (тепер КП «Одесреклама»).
Рішенням Одеської міської ради №5685-У від 14.04.2010р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство «Одесреклама»Одеської міської ради. Підприємство є повним правонаступником Бюро.
Таким чином до господарської компетенції Позивача належить право надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховуються на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради.
З урахуванням цього, КП «Одесреклама»розрахована сума заборгованості відповідача за період лютий 2010р.-лютий 2011р. включно, яка становить 1344,07грн. за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності та пеня за період березень 2010р. - грудень 2010р. становить 102,74грн.(п.5.2 Договору у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення). У зв'язку з наведеним, розмір заборгованості відповідача становить разом 1446,81грн. ( 1344,07грн. сума основного боргу + 102,74 грн. пені)
Відповідно до Рішення Одеської міської ради №2234-ХХІУ від 04.02.2004р., Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами (тепер КП «Одесреклама») є органом, уповноваженим регулювати діяльність, пов'язану з розміщенням зовнішньої реклами у м.Одесі.
Вказана сума є надходженням до місцевого бюджету та по теперішній час відповідачем добровільно не сплачена, що заподіює істотну шкоду інтересам міста, держави, перешкоджає здійсненню видатків на реалізацію повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 18.04.1999р.№ 3-рп99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України і роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5\570 від 22.05.2002р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада в особі виконкому Одеської міської ради в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами ( тепер КП «Одесреклама»).
Згідно вищезазначеного Рішення Конституційного суду України, під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та ст.2 та 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовні заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників відносин, оскільки в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших ) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету , територіальної цілісності, державного кордону, гарантія державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
При цьому, під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В даному випадку органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади та уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є також Виконком Одеської міської ради.
Частина 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Частини 1,2 ст.11 цього ж Закону встановлює, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Ст.28 цього ж Закону визначено. що до делегованих повноважень виконавчих органів відноситься здійснення відповідно до закону контролю за затриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в (Організаціях незалежно від форм власності.
Враховуючи викладене, вбачається, що у даному випадку інтереси держави, які підлягають захисту за цим позовом, збігаються також і з інтересами Виконкому Одеської міської ради, так як несплата зазначених у позові коштів, перешкоджає своєчасному поповненню місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України, що є підставою для звернення прокуратури Київського району м.Одеси з даним позовом до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".
На підставі викладеного, враховуючи, що дії відповідача по самовільному розміщенню зовнішньої реклами без відповідного дозволу та плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, грубо порушують встановлені законом вимоги щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, завдають суттєву шкоду авторитету держави та державних органів, прокуратура Київського району м.Одеси вважає необхідним звернутись з даним позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради та КП «Одесреклама»Одеської міської ради до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".
На підставі викладеного, прокурор просить позов задовольнити.
Під час розгляду справи 27.04.2011 р. КП „Одесреклама” надано заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач зазначає, що відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 577 грн. 00 коп. і таким чином, сума заборгованості основного боргу Відповідача складає 767,07грн.
Крім того, суму пені станом на 26.04.2011 року складає 127,50 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача -суму основного боргу у розмірі 767 грн. 07 коп. та пеню у розмірі 127,50 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, ( поштові повідомлення на адресу відповідача у матеріалах справи).
Відповідно до поштових повідомлень, що направлені на адресу відповідача вони повернуті з позначкою органу зв'язку „ із закінченням терміну зберігання”.
Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи за таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судовою процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка „із закінченням терміну зберігання”, з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З приведеного випливає, що суд може розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши представників прокуратури та позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи вищеприведене у сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконкому Одеської міської ради в особі комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради -задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (65045 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 5, р/р: 26005312132501 МФО 328209 у АБ «Південний»м. Одеса) - суму боргу у розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 07 коп., пеню у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (65045 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, банк -Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО №828011, ЄДРПОУ 23213460, рахунок №31114095700008, КБК 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у сумі 102 (сто дві) грн.
Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (65045 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету України - Оплату витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду бюджетної класифікації 22050003, (символ звітності 264) рахунок № 31213264700008, Банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач -ГУДКУ у Одеській області , код ЄДРПОУ 23213460 -у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 23 травня 2011 року.