"16" травня 2011 р.Справа № 34/17-1014-2011
За позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський судноремонтний завод"
про стягнення 65160грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
Представники
від позивача: ОСОБА_1 діючий на підставі довіреності №97 від 20.09.10р.;
від відповідача: не з'явилися;
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” заборгованості по відшкодуванню загальноексплуатаційних витрат у розмірі 27972грн. та земельного податку у розмірі 2702,93грн. за листопад 2010р., 1185,40грн. штрафних санкцій, 582,82грн. інфляційних та 3% річних у сумі 229,43грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-1014-2011р.
11.05.11р.(вх.№14433/2011) позивачем подана до канцелярії суду заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” заборгованості по відшкодуванню загальноексплуатаційних витрат у розмірі 27972грн. та земельного податку у розмірі 2702,93грн. за листопад 2010р., заборгованості по відшкодуванню загальноексплуатаційних витрат у розмірі 27972грн. та земельного податку у розмірі 2702,93грн. за грудень 2010р., 2553,16грн. штрафних санкцій, 582,82грн. інфляційних та 3% річних у сумі 494,16грн.
Відповідач про місце та час судових засідань повідомлялися судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судові засідання представники відповідача не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
01.02.2005р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівський судноремонтний завод" (Завод) укладений договір №49-39-05/164-0, предметом якого є взаємовідносини сторін та розмежування їх господарської компетенції при використанні майна комплексу бази відпочинку „Радужний”, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, Старе Бугово.
Відповідно до п.2.2.4 Договору Завод зобов'язався відшкодовувати Порту частину загальноексплуатаційних витрат по утриманню бази відпочинку (прибирання території, освітлення території, вивіз сміття, охорона території, обслуговування душових, туалетів, кінозалу, дитячих майданчиків та т.п.) пропорційно відношенню площі, займаній об'єктами, що знаходяться в користуванні Заводу до загальної площі бази відпочинку «Радужний».
Відповідно до п.3.3 Договору Завод щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, відшкодовує Порту частку загальноексплуатаційних витрат відповідно до п.2.2.4 Договору та надає Заводу для узгодження калькуляцію витрат яка є підставою для виставлення порту рахунків на оплату цих витрат.
Згідно складеної сторонами у справі калькуляції загальноексплуатаційних витрат по утриманню Оздоровчого спортивного комплексу „Радужний” в 2010р. сума загальноексплуатаційних витрат по утриманню бази відпочинку складає 23310грн. в місяць, без урахування ПДВ.
Відповідно до п.2.2.6 Договору Завод зобов'язаний сплачувати Порту вартість спожитої електроенергії та води по фактичним витратам згідно показанням контрольних приладів (електролічильників, водомірів) встановлених на об'єктах, що знаходяться в користування Заводу.
Відповідно до п.3.2 Договору Завод щомісячно не пізніше 10 числа місяця що слідує за розрахунковим, відшкодовує Порту витрати по оплаті земельного податку, якій відповідно до узгодженого розрахунку, складає 2252,44грн. без урахування ПДВ.
На виконання умов даного договору Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський судноремонтний завод" прийняло здійснені виконавцем послуги по утриманню будиночків замовника, розташованих на території ОСК „Райдужний” ІМТП у листопаді 2010р., про що свідчить акт виконаних робіт від 30.11.2010р., підписаний та скріплений печатками сторін, пунктом 1 якого визначено, що згідно розрахунку земельного податку замовник повинен відшкодувати виконавцю свою долю у сумі 2702,93грн. Згідно калькуляції спільноексплуатаційних витрат по утриманню ОСК „Райдужний”, замовник повинен відшкодувати виконавцю 27972грн. Загальна вартість робіт за виконані послуги становить 30674, 93грн. (п.2 Акту).
В подальшому, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський судноремонтний завод" прийняло здійснені виконавцем послуги по утриманню будиночків замовника, розташованих на території ОСК „Райдужний” ІМТП у грудні 2010р., про що свідчить акт виконаних робіт від 28.02.2011р., підписаний та скріплений печатками сторін.
Пунктом 1 цього Акту визначено, що згідно розрахунку земельного податку замовник повинен відшкодувати виконавцю свою долю у сумі 2702,93грн. Згідно калькуляції спільноексплуатаційних витрат по утриманню ОСК „Райдужний”, замовник повинен відшкодувати виконавцю 27972грн. Загальна вартість робіт за виконані послуги становить 30674, 93грн. (п.2 Акту).
З метою відшкодування загальноексплуатаційних витрат та витрат по оплаті земельного податку за листопад-грудень 2010р. Портом були виставлені відповідачу рахунки №44871 від 30.11.10р. на суму 27972грн. з кінцевою датою оплати 20.12.10р., №44872 від 30.11.10р. на суму 2702,93грн. з кінцевою датою оплати 20.12.10р., №7860 від 28.02.11р. на суму 27972грн. з кінцевою датою оплати 28.03.11р., №7861 від 28.02.11р. на суму 2702,93грн.
Відповідно до п.5.3 Договору за несвоєчасну оплату Порту належних платежів Завод сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасної оплати.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, Державну підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою та заявою про збільшення позовних вимог..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем сум, заявлених до стягнення, уточненні позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” заборгованості по відшкодуванню загальноексплуатаційних витрат у розмірі 27972грн. та земельного податку у розмірі 2702,93грн. за листопад 2010р., заборгованості по відшкодуванню загальноексплуатаційних витрат у розмірі 27972грн. та земельного податку у розмірі 2702,93грн. за грудень 2010р., 2553,16грн. пені, 582,82грн. інфляційних та 3% річних у сумі 494,16грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” (код 32333962; адреса: 68001, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 61) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (код 01125672; адреса: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці,6) суму основного боргу в розмірі 61529(шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять)грн.86коп., пеню в розмірі 2553(дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три)грн.16коп., 3% річних в розмірі 494(чотириста дев'яносто чотири)грн.16коп., витрати по сплаті державного мита 649(шістсот сорок дев'ять)грн. 97коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Ю.Г. Фаєр
Повний текст рішення складено 20.05.2011р.