79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.05.11 Справа № 5015/863/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за представника позивача Гусака Ю.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Текоп”, м. Львів про стягнення 3435 грн. 96 коп.
Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Текоп-2007”, м. Львів про стягнення 3435 грн. 96 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.02.2011 р. призначив розгляд справи на 10.03.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 05.04.2011 р., 28.04.2011 р., 16.05.2011 р.
Ухвалою від 05.04.2011 р. суд замінив відповідача Приватне підприємство “Текоп-2007” на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Текоп”.
В судових засіданнях прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 3435 грн. 96 коп. У зв'язку з цим просилили стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3435 грн. 96 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 18.02.2011р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Прокурору, представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 16.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд встановив наступне.
29 травня 2006р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ТзОВ “Текоп” (орендар) було укладено договір оренди №Г-4370-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно -приміщення загальною площею 12,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Сербська, 7.
Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору, термін дії цього договору визначений з 29 травня 2006 року по 28 травня 2007 року. За взаємною згодою сторін строк договору було продовжено до 12.09.2008 р.
Згідно п. 5.1. договору оренди №Г-4370-6 від 29.05.2006 р., розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди становить 412 грн. 50 коп. без ПДВ на момент укладення договору. Абзац 3 вказаного пункту договору передбачає, що розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Згідно п. 5.3. договору оренди №Г-4370-6 від 29.05.2006 р., орендна плата сплачується орендарем на підставі наданих (виставлених) йому рахунків не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.
З матеріалів справи та з пояснень представника позивача, прокурора вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди №Г-4370-6 від 29.05.2006 р. в частині сплати орендної плати за період з 01.05.2008 р. по 12.09.2008 р. включно перед позивачем в повному обсязі належним чином не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 3435 грн. 96 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п. 7.2. договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу ч. 1 ст. 19 цього ж закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов'язання (п.п. 5.3., 7.2. договору оренди №Г-4370-6 від 29.05.2006 р., що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України та ч. 1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Враховуючи наведене, заявлену прокурором до відповідача позовну вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 3435 грн. 96 коп. по орендній платі за договором оренди №Г-4370-6 від 29.05.2006 р. суд вважає обґрунтованою та підтвердженою наявними в матеріалах належними та допустимими доказами, протилежного відповідачем не доведено, у зв'язку з чим така позовна вимога підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Текоп”, м. Львів, вул. Вірменська, 1 (ідентифікаційний код 04634517) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, площа Галицька, 15 (ідентифікаційний код 25558625) 3435 грн. 96 коп. боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Текоп”, м. Львів, вул. Вірменська, 1 (ідентифікаційний код 04634517) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя