ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/17818.05.11
За позовом:Приватного підприємства "Промгазсервіс"
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд"
про: стягнення заборгованості 153 738 грн. 70 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.04.2011
Відповідача:ОСОБА_2., довіреність №47 від 07.10.2010
На розгляд Господарського суду міста Києва подано позовні вимоги Приватного підприємства "Промгазсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" про стягнення заборгованості 153 738 грн. 70 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору не повернув позивачу строкову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у зазначені в договорі строки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 було порушено провадження по справі №61/75 та призначено її до розгляду на 18.05.2011.
В судове засідання, призначене на 18.05.2011, представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду уточнений розрахунок позовних вимог (у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу за даними позивача 100 000 грн. 00 коп.), в якому просив стягнути з відповідача: 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 741 грн. 36 коп. пені, 13 000 грн. 00 коп. штрафу, 7 647 грн. 20 коп. витрат на юридичні послуги.
Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що перерахував позивачу основний борг в повному обсязі в розмірі 130 000 грн. 00 коп., а саме 28.04.2011 -100 000 грн. 00 коп., 11.05.2011 - 30 000 грн. 00 коп., просив суд зменшити суму штрафних санкцій та відмовити в задоволенні стягнення суми витрат позивача за юридичні послуги.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
14 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, позивач зобов'язується надати відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути отримані грошові кошти у визначений даним договором строк.
Відповідно до положення пункту 4.1 Договору строк надання поворотної фінансової допомоги відповідачу становить 109 календарних днів з моменту надходження грошей на р/рахунок відповідача (переказу грошей позивачем).
Відповідно до положення пункту 5.1 Договору, по закінченні строку, вказаного в п.4.1 даного Договору, відповідач зобов'язується протягом 3-х банківських днів повернути всю суму поворотної фінансової допомоги.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином умови Договору, зокрема, перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 180 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1699 від 14.10.2010 року.
18 січня 2011 року відповідач згідно платіжного доручення №20 повернув частину суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Відповідач у визначений Договором строк, взяті на себе зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, зокрема, надані йому за Договором грошові кошти у встановлений Договором строк в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у відповідача перед позивачем на момент подачі позову утворилась заборгованість по неповернутій сумі фінансової допомоги в розмірі 130 000 грн. 00 коп. (180 000 грн. 00 коп.- 50 000 грн. 00 коп.).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частини першої статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, в судовому засіданні представником відповідача поданий відзив, згідно якого станом на момент розгляду справи основна сума боргу, що становить 130 000 грн. 00 коп. сплачена відповідачем позивачу в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №100 від 28.04.2011р. на суму 100 000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №111 від 11.05.2011р. на суму 30 000 грн. 00 коп. В зв'язку з чим, відповідач просив провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 130 000 грн. 00 припинити.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем в судовому засіданні було подано пояснення з уточненням позовних вимог, в яких позивач повідомив про сплату відповідачем 100 000 грн. 00 коп. основного боргу.
Тому, на підставі викладеного вище, в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 130 000 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача (враховуючи уточнені позовні вимоги) 5 741 грн. 36 коп. пені та 13 000 грн. 00 коп. штрафу.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 Договору, відповідач несе наступну відповідальність за даним Договором: за несвоєчасне повернення поворотної фінансової допомоги відповідач сплачує штраф у розмірі 10% від позиченої суми, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення повернення.
Розмір штрафу, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевірений судом, становить 13 000 грн. 00 коп.
Суд враховує той факт, що сума основного боргу в розмірі 130 000 грн. 00 коп. відповідачем була сплачена позивачу після подачі останнім позову до суду (07.04.2011р.), а саме 28.04.2011р. - 100 000 грн. 00 коп. та 11.05.2011р. - 30 000 грн. 00 коп.
Враховуючи зазначене, розмір пені за розрахунком суду складає:
100 000 грн. 00 коп. * 15,5% * 84 (з 03.02.2011 року по 27.04.2011 року) / 365 = 3 567 грн. 12 коп.
30 000 грн. 00 коп. * 15,5% * 97 (з 03.02.2011 року по 10.05.2011 року) / 365 = 1 235 грн. 75 коп.
Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 802 грн. 87 коп.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Також, позивач на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України просив стягнути з відповідача 7 647 грн 20 коп., сплачених позивачем за юридичні послуги, на підставі договору на юридичне обслуговування від 24.03.2011р.
Статтею 5 Закону України "Про адвокатуру " передбачено, що адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.
З наведеної статті вбачається, що адвокат в разі надання адвокатських послуг може складати заяви, в тому числі позовні заяви, інші документи правового характеру; здійснювати представництво в суді, подавати юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснювати правове забезпечення підприємницької діяльності юридичних осіб.
В матеріалах справи наявний договір на юридичне обслуговування від 24.03.2011р., сторонами якого є фізична особа -підприємець ОСОБА_3. та позивач в особі директора Клименко О.В.
Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1785 від 25.03.2011р., яке свідчить про перерахування позивачем суми 7 647 грн. 20 коп. на рахунок отримувача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., що свідчить про надання цих послуг ОСОБА_3., як суб'єктом підприємницької діяльності.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у ст.2 вказаного Закону, згідно з якою адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано платіжне доручення №1785 від 25.03.2011р., яке свідчить про перерахування позивачем суми 647 грн. 20 коп. на рахунок отримувача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., що свідчить про надання цих послуг ОСОБА_3. як суб'єктом підприємницької діяльності та не надано доказів оплати послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи.
Отже сплачені кошти в сумі 7 647 грн 20 коп. не є адвокатськими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого Господарського суду України від 14.09.2010 по справі № 30/384.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.2; код 36146554) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "Промгазсервіс" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1; код 31611584) 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 87 коп. пені, 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 130 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.М.Івченко
Дата підписання рішення: 23.05.2011