ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/12719.05.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “КИЇВЕНЕРГО” в особі філіалу “Кабельні мережі КИЇВЕНЕРГО” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційна контора “Житлоексплуатація” про стягнення 13 593,41 грн. за участю представників позивача -Лупачової О.О., довіреність № Д07/2011/04/20-1 від 20.01.2011 року, ОСОБА_1., довіреність № Д07/2011/04/26-14 від 26.04.2011 року, відповідача -Захарченко А.О., директор, протокол № 7 від 04.06.2010р.
У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 10 635, 25 грн. основного боргу, 1 488, 93 грн. інфляційних втрат, 359, 09 грн. відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати послуг за оперативно-технічне обслуговування кабельних ліній за договором № 791/20 від 01.06.2007р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.03.2011 року.
Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 10 635,25 грн. основної суми боргу, 2 525,98 грн. інфляційних втрат, 151,86 грн. пені та 280,32 грн. відсотків річних.
У вказаній заяві серед іншого позивач повідомляє про зміну найменування позивача, на підтвердження чого надає свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 13.04.2011 року.
З наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13.04.2011 року вбачається, що позивач змінив найменування на Публічне акціонерне товариство “КИЇВЕНЕРГО”.
Крім того, відповідно до статуту позивача (нова редакція) Акціонерна енергопостачальна компанія «КИЇВЕНЕРГО»перейменована у Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства».
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне замінити найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Кабельні мережі Київенерго»(Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація»(Замовник) було укладено договір на оперативно-технічне обслуговування № 791/20, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався проводити оперативно-технічне обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі відповідача (замовника) в обсягах згідно з «Методикою визначення та встановлення плати на виконані роботи з оперативно-технічного обслуговування електричних мереж напругою до 110 кВ для АК «Київенерго», затвердженою Постановою НКРЕ від 26.02.2002 року № 197, а замовник зобов'язався своєчасно приймати та сплачувати послуги на умовах цього договору.
Договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до розірвання його за згодою сторін.
Доказів розірвання договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно п.п. 1.1., 2.2. договору позивач проводив оперативно-технічне обслуговування електрообладнання у терміни, встановлені «Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж».
Відповідно до п. 3.5. відповідач зобов'язувався до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п. 1.1. договору, підписати та повернути наданий позивачем акт виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої письмової відмови та не підписання акту виконаних робіт у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються сторонами виконаними у відповідності до умов цього Договору.
Позивачем на виконання вищезазначеного пункту договору направлялись відповідачу акти виконаних робіт, проте зазначені акти відповідачем не були підписані та повернуті, а також відповідачем не було надано мотивовану письмову відмову від їх підписання.
Таким чином, відповідно до п. 3.5. договору роботи вважаються виконаними позивачем у відповідності до умов цього договору.
Вартість послуг з оперативно-технічного обслуговування на місяць складає 559,75 грн. (п. 4.1.2. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачується «Замовником»шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, внаслідок чого за січень, липень-грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року та січень 2011 року виникла заборгованість за надані послуги, яка на станом на 01.02.2011 р. складає 10 635,25 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 034/57-1979 від 15.04.2010 року з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за несвоєчасну оплату. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, актами виконаних робіт з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання до договору у відповідності до п. 3.5. договору та реєстрами направлення відповідачу зазначених актів стверджується факт надання послуг позивачем відповідачу протягом вищевказаного періоду на суму 10 635, 25 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у розмірі 10 635, 25 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 10 635, 25 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вищезазначеної правової норми вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню, однак в сумі 903, 42 грн. згідно з розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 622, 56 грн. слід відмовити.
Вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 280, 32 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснений ним відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 5.1. договору у випадку наявності боргу на 1 число місяця наступного за звітним, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 151, 86 грн. згідно з розрахунком позивача, який здійснений ним відповідно до вимог закону та умов договору.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація»(03048, м. Київ, вул. Ернста, 12, оф. 62-А код 33234260) на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 10 635 (десять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 25 коп. боргу, 903 (дев'ятсот три) грн. 42 коп. інфляційної складової боргу, 280 (двісті вісімдесят) грн. 32 коп. 3 % річних, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 86 коп. пені, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 71 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О.Чебикіна