ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5023/1460/11-33/11617.05.11
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Планета дитинства”
про стягнення 128 550,67 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреності № 104 від 15.03.2010 року
від відповідача: не з'явились
встановив :
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет-Тойс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Планета дитинства” про стягнення 128 550,67 грн. заборгованості за договором поставки № PS-4/29-0409/К від 29.04.2009 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ-ТОЙС»та товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Дитинства»укладено договір поставки № PS-4/29-0409/K, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу товари народного споживання дитячого асортименту відповідно до замовлень останнього, а відповідач зобов'язується приймати товар та здійснювати оплату за його постачання.
На виконання умов договору позивач поставляв, а відповідач приймав товар, що відповідно до п. 2.3 договору, підтверджується відповідними товаросупровідними документами, зокрема видатковими накладними та/або транспортними деклараціями, підписаними відповідачем.
Відповідно до п. 4.1. додатку № 1 та додатку № 2 договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом перераховування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в договорі, протягом 40 (сорока) днів з моменту фактичного отримання товару. Згідно з п. 2.3. договору, фактичним отриманням товару з боку відповідача вважається момент безпосередньої передачі товару відповідачу, що підтверджується, як вже було зазначено вище, підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та/або на транспортній декларації.
Станом на момент звернення з позовом до суду, відповідач не виконав зобов'язання перед позивачем по оплаті частини товару, поставленого за договором, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на суму 127 517,34 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та розрахунком заборгованості і штрафних санкцій.
Згідно з п. 5.3. договору, за прострочення оплати за товар відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування, від суми простроченої оплати за кожен день затримки. Сума пені за станом на 15.02.2011 року відповідно до розрахунку заборгованості і штрафних санкцій складає 865,00 грн.
Відповідно до вищевикладеного товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» звернулась до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Дитинства»заборгованості за договором поставки № PS-4/29-0409/К в розмірі 127 517,34 грн., 3 % річних в сумі 167,57 грн. та 865,76 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2011 року порушено провадження у справі № 5023/1460/11 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою від 24.03.2011 року справу № 5023/1460/11 скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2011 року прийнято до провадження справу № 5023/1460/11 та присвоєно справі № 5023/1460/11-33/116, розгляд справи призначено на 19.04.2011 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.04.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 17.05.2011 року.
В судове засідання 17.05.2011 року з'явився представник позивача та надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 127 517,34 грн., 3 % річних в сумі 167,57 грн., 865,76 грн. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 285,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
29.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ-ТОЙС»(далі - позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Дитинства» (далі -відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки № PS-4/29-0409/K, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти покупцеві товари народного споживання дитячого асортименту відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та здійснювати оплату за його постачання.
Згідно п 2.3. договору поставки, обов'язки постачальника по виконанню замовлення покупця вважаються виконаними з моменту передачі товару транспортній організації, або, якщо поставка проводиться без залучення транспортної організації, - з моменту отримання товару повноважним представником покупця. Фактичним отриманням товару з боку покупця вважається момент безпосередньої передачі товару покупцеві, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на відповідних товаросупровідних документах, зокрема на видаткових накладних та/або на транспортній декларації, складеними та підписаними у відповідності до норм чинного законодавства України та умов даного договору.
Відповідно до п. 4.1. додатку № 1 та додатку № 2 до договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом перераховування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в договорі, протягом 40 (сорока) днів з моменту фактичного отримання товару. Згідно з п. 2.3. договору фактичним отриманням товару з боку відповідача вважається момент безпосередньої передачі товару відповідачу, що підтверджується, як вже було зазначено вище, підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та/або на транспортній декларації.
Судом встановлено, на виконання умов договору поставки № PS-4/29-0409/K від 29.04.2009 року позивачем здійснено поставку товару відповідачу відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, а саме:
- № ТО-0004096 від 07.12.2010 року на суму 1 695,79 грн.,
- № ТО-0004178 від 07.12.2010 року на суму 11,22 грн.,
- № ТО-0004184 від 14.12.2010 року на суму 20 272,93 грн.,
- № ТО-0004185 від 14.12.2010 року на суму 15 899,04 грн.,
- № ТО-0004555 від 21.12.2010 року на суму 28 232,48 грн.,
- № ТО-0004702 від 22.12.2010 року на суму 263,76 грн.,
- № ТО-0004694 від 24.12.2010 року на суму 24 784,84 грн.,
- № ТО-0004695 від 24.12.2010 року на суму 17 330,44 грн.,
- № ТО-0004760 від 28.12.2010 року на суму 9 377,08 грн.,
- № ТО-0004184 від 28.12.2010 року на суму 3 133,45 грн.,
- № ТО-0004791від 28.12.2010 року на суму 7 413,95 грн., який був отриманий останнім, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача.
Вищевказані накладні приймаються судом в якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, таким чином, на дату розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № PS-4/29-0409/K від 29.04.2009 року становить 127 517,34 грн.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про стягнення заборгованості № 11/01/19 від 19.01.2011 року. Однак зазначена пропозиція відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором поставки № PS-4/29-0409/K від 29.04.2009 року у відповідача перед позивачем в сумі 127 517,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 167,57 грн. та пеню в розмірі 865,76 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положення пункту 5.3. договору встановлено, що за прострочення оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування, від суми простроченої оплати за кожен день затримки.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та положень статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 127 517,34 грн. суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 865,76 грн. та 3 % річних в розмірі 167,57 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Планета дитинства»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, ідентифікаційний код 36371113) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ідентифікаційний код 34761734) заборгованість в розмірі 127 517 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 34 коп., пеню в розмірі 865 (три вісімсот шістдесят п'ять) грн. 76 коп., три проценти річних в розмірі 167 (сто шістдесят сім) грн. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 24.05.2011 року