ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/10828.04.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод”, м. Київ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач”, м.Київ
про: стягнення заборгованості у розмірі 57 752,12 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.02.2011р.);
від Відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод”, м. Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач”, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 52 244,92 грн., пені -3 326,47 грн., інфляційних нарахувань -1 536,90 грн. та 3% річних у сумі -643,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір купівлі-продажу № 40 від 27.05.2010 р., Лист-повідомлення № 55 від 20.10.2010 р., Акт зведення взаєморозрахунків, Довіреності № 834651 від 31.05.2010 р., № 834692 від 01.06.2010 р., № 834834 від 01.07.2010 р., № 834957 від 02.08.2010 р., № 656769 від 01.09.2010 р., Видаткові накладні № С10-267А від 01.06.2010 р., № сті-246 від 10.06.2010 р., № ті-246Н від 10.06.2010 р., № С10-320 від 23.06.2010 р., № с37-176 від 06.07.2010 р., № С10-354 від 15.07.2010 р., № С10-351 від 15.07.2010 р., № С10-351Е від 22.07.2010 р., № С37-178 від 26.07.2010 р., № С37-178Б від 30.07.2010 р., № С37-215 від 12.08.2010 р., № с10-418 від 20.08.2010 р., № с10-457 від 25.08.2010 р., № С10-408 від 29.09.2010 р., Розрахунок суми заборгованості, Банківські виписки, Витяг з ЄДРПОУ серії АЕ № 550154 стосовно Позивача.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 1, 2, 56, 58 Господарського процесуального кодексу України.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/108 від 31.03.2011 р., розгляд якої було призначено на 21.04.2011 р.
У судове засідання, призначене на 21.04.2011 р. з'явились представники сторін. Представник позивача підтримав та аргументував позовні вимоги. Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку із заявленим представником відповідача клопотанням, у судовому засіданні було оголошено перерву до 28.04.2011 р.
28.04.2011 р. у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відхиляє клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки представником не надано доказів існування поважних причин для відкладення. Суд приймає до уваги, що в судовому засідання оголошувалась перерва з 21.04.2011р. на 28.04.2011, з огляду на клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, для надання можливості Відповідачу викласти позицію щодо позовних вимог та надати письмовий Відзив на позов. Проте, Відповідач не скористався наданою можливістю та не надав відзив на позовну заяву.
Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач” (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 40 (надалі-Договір).
Відповідно п.1.1. Договору Продавець зобов'язується поставляти Покупцеві труби емальовані, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та сплатити за нього договірну вартість.
Відповідно до п.2.2. Договору загальна вартість Договору складається з вартості Товару, замовленого у продавця та оплаченого Покупцем згідно рахунків за весь період дії Договору.
Згідно п.2.3. Договору розрахунки за Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 12 (дванадцяти) банківських днів з моменту отримання Товару Покупцем, згідно відвантажувальних документів Продавця.
Відповідно до п.3.11. Договору моментом виконання Продавцем обов'язку щодо передачі Товару Покупцю є дата підписання Сторонами накладної. Право власності на Товар, поставлене за цим договором переходить до Покупця з моменту підписання накладної на Товар відповідно до умов, визначених цим Договором.
Згідно з п.4.6. Договору приймання Товару за якістю та комплектністю здійснюється відповідно до супровідних документів на Товар (товарно-транспортна накладна/накладна, сертифікат відповідності).
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що Сторона, яка порушила господарське зобов'язання, визначене цим Договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушено.
Відповідно до п.6.3. Договору у разі порушення строків оплати Товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно п.9.1. Договору, цей Договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині виконання зобов'язань -до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що даний Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Покупця, шляхом направлення іншій Покупцеві письмового повідомлення за п'ять календарних днів до дати розірвання Договору.
Позивачем на адресу Відповідача здійснювалась поставка продукції. Факт отримання товару Відповідачем, підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, а саме: № С10-267А від 01.06.2010 р., № сті-246 від 10.06.2010 р., № ті-246Н від 10.06.2010 р., № С10-320 від 23.06.2010 р., № с37-176 від 06.07.2010 р., № С10-354 від 15.07.2010 р., № С10-351 від 15.07.2010 р., № С10-351Е від 22.07.2010 р., № С37-178 від 26.07.2010 р., № С37-178Б від 30.07.2010 р., № С37-215 від 12.08.2010 р., № с10-418 від 20.08.2010 р., № с10-457 від 25.08.2010 р., № С10-408 від 29.09.2010 р.
Відповідач частково розрахувався з поставлений Товар внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 299 902,26 грн.
21.10.2010р. Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист-повідомлення з проханням погасити заборгованість та, підписаний позивачем акт зведення взаєморозрахунків, який в подальшому був підписаний відповідачем, що свідчить про визнання останнім заборгованості у розмірі 52 244,92 грн. Проте, Відповідач не здійснив оплату вказаної заборгованості.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач не надав в матеріали справи відзив на позовну заяву та не надав заперечень, щодо наявності в нього заборгованості перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 40 від 27.05.2010 р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Позивачем на адресу Відповідача здійснювалась поставка продукції. Факт отримання товару Відповідачем, підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, а саме: № С10-267А від 01.06.2010 р., № сті-246 від 10.06.2010 р., № ті-246Н від 10.06.2010 р., № С10-320 від 23.06.2010 р., № с37-176 від 06.07.2010 р., № С10-354 від 15.07.2010 р., № С10-351 від 15.07.2010 р., № С10-351Е від 22.07.2010 р., № С37-178 від 26.07.2010 р., № С37-178Б від 30.07.2010 р., № С37-215 від 12.08.2010 р., № с10-418 від 20.08.2010 р., № с10-457 від 25.08.2010 р., № С10-408 від 29.09.2010 р.
Відповідач частково розрахувався з поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 52 244,92 грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, а розмір підтверджується підписаним з боку обох сторін актом зведення взаєморозрахунків з 01.06.10. по 30.09.10., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 52 244,92 грн.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 6.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 3 326,47 грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 13.09.2010р. по 11.03.2011р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 643,83 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з 13.09.2010р. по 11.03.2011р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 1 536,90 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з 13.09.2010р. по 11.03.2011р., а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 1 536,90 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач”, м.Київ задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач”, м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод”, м. Київ основну суму боргу у розмірі 52 244,92 грн., пеню у розмірі 3 326,47 грн., інфляційні нарахування у розмірі -1 536,90 грн., 3 % річних у розмірі -643,83 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрміськбудпостач”, м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший трубний завод”, м. Київ державне мито в розмірі 577,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 28.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 10.05.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева