Справа № 22-2378/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Щербань Л.С.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
17 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Спас О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «Агролан»на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 до Селянського фермерського господарства «Агролан»про припинення дії договору оренди земельної частки (паю), витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
У серпні 2010 року Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що між Селянським фермерським господарством «Агролан»(далі СФГ «Агролан») та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної частки (паю) № 128 з початком дії договору з 1 лютого 2005 року. Договір зареєстровано в Новотаврійській сільській раді, Оріхівського району, Запорізької області 28 квітня 2005 року. Термін дії договору складає 10 років.
За даним договором предметом договору оренди становить земельна частка (пай) розміром 6,44 умовних кадастрових гектарів розташованих на території Новотаврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області.
13 вересня 2006 року орендодавець отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЗП № 172079 і і став власником земельної ділянки площею 7,1223 гектарів розташованих на території Новотаврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області.
Позивач просить припинити дію договору оренди земельної частки (паю) № 128 укладеного між ОСОБА_4 та СФГ «Агролан»у зв'язку з отриманням ним державного акту на право приватної власності на землю і бажанням обробляти земельну ділянку самостійно, зобов'язати СФГ «Агролан»повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,1223 гектари після збору врожаю 2010 року в належному стані, згідно державного акта на цю земельну ділянку.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду СФГ «Агролан» подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з отриманням ОСОБА_4 державного акту про право власності на землю і виділенням земельного паю в натурі, договір про його оренду підлягає припиненню, оскільки змінюється як предмет договору та і його суттєві умови.
Висновки суду ґрунтуються на зібраних доказах і не суперечать діючому законодавству, яке регулює спірні правовідносини.
Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що між сторонами у 2005 році був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком дії з 1 лютого 2005 року до 01 лютого 2015 року (а.с.2).
13 вересня 2006 року позивач отримав Державний акт на право приватної власності на землю, з визначенням меж земельної ділянки в натурі (а.с.5).
Відповідно до розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які на підставі сертифікатів уклали договори оренди земельної частки (паю), після виділення в натурі земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку переукладають договір відповідно до державного акту на тих самих умовах, що і раніше укладений.
Договір може бути змінений за угодою сторін або припинений у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5, зобов'язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі.
При відмові орендаря розірвати цей договір із зазначених підстав та припинити користування земельною ділянкою, право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.
Цей висновок узгоджується з п.17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного Кодексу України, відповідно до якого сертифікати громадян про право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельних часток (паїв) в натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів про право власності на землю.
Крім того, згідно з роз'ясненнями п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7, від 16.04.2004р. при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.
Таким чином, з отриманням 13 вересня 2006 року Державного акту на право власності позивач набув статусу власника конкретної земельної ділянки, отже змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця. Сертифікат, на підставі якого у 2005 році укладався договір, втратив чинність, у зв'язку з чим договір оренди земельної частки (паю) №128 слід вважати припиненим.
Судом встановлено, що позивач став власником земельної ділянки, отже, виходячи з повноважень власника, він має право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися наданою їй земельною ділянкою.
Наявність договірних відносин оренди паю перешкоджає здійсненню цього права, яке підлягає захисту.
За таких обставин доводи апелянта про порушення норм матеріального права при вирішення спору не ґрунтуються на законі і суперечать фактичним обставинам справи.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для відмови у позові у зв'язку із пропуском позивачем позовної давності, не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи, що правовий характер заявлених вимог виключає дію правил про позовну давність.
Як вбачається із змісту позовної заяви, пред'явлення позову ОСОБА_4 обґрунтовував необхідністю усунення невизначеності у взаємовідносинах сторін договору оренди земельної частки, що виникла у зв'язку із втратою чинності сертифіката, на підставі якого укладався зазначений договір, а також усунення порушень, що пов'язані з користуванням, а не з позбавленням його права власності на землю.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу СФГ «Агролан»відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: