Справа № 22-а-612/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-612/11 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
17 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.,
Суддів: Мануйлова Ю.С.,
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області на постанову Енергодарського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності відповідача щодо неперерахування соціальної допомоги та стягнення недоплаченої соціальної допомоги, -
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області (далі УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області) про поновлення строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності відповідача щодо неперерахування соціальної допомоги та стягнення недоплаченої соціальної допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем за період з 2006 по 2007 року зазначена допомога йому не нараховувалась та не виплачувалась, а у 2008-2009 році здійснювалась не в повному обсязі.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату надбавки до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та не виплати ОСОБА_3 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язано УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавку до пенсії в згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі -Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.6).
Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (із змінами, внесеними 19.12.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Судом не можуть бути враховані доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст.6 Закону. Положення ст.28 Закону України "Про загальнодержавне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік"та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був встановлений відповідно: з 01.01.2007 рік -380 грн., з 01.04.2007 року -406 грн., з 01.10.2007 року -411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на ст. 100 КАС України, яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Проте, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущено позивачем з поважних причин.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Встановлено, що Управління з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідне підвищення пенсії позивачу як "дитині війни"не здійснило.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії та відповідного фінансування не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок по нарахуванню та виплати пенсії згідно з законом, в тому числі з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з запереченнями на позовну заяву відповідач не надав копії розпоряджень про перерахунок пенсії позивачу за 2007, 2008 та 2009 роки та не оспорював виплачені ним позивачу за цей період суми, а тому розрахунок недоплати повинен зробити сам відповідач згідно з його компетенцією.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду -без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: