Рішення від 23.05.2011 по справі 2-15/11

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-324

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: судді -Мельничук Н.І.

при секретарі -Пилаєвої В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біляївського РВ УМВС України в Одеській області, Біляївської міської Ради про визнання приватизації квартири недійсною, скасування свідоцтва про право власності, зняття з реєстрації та виселення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в ході судового розгляду справи уточнив його та просить визнати недійсним розпорядження виконавчого комітету Біляївської міської Ради за № 4058 від 05.08.2005 року про передачу квартири АДРЕСА_1 в спільну власність в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2; внести зміни у свідоцтво на право приватної власності від 11.08.2005 року на вказану квартиру, визнавши, що вона належить одноособово ОСОБА_1; зобов'язати ВГІРФО Біляївського РВ ГУМВС в Одеській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 та всіх інших осіб, які там зареєструвались без його дозволу; виселити ОСОБА_2 та членів її сім'ї з вищевказаної квартири.

Свої вимоги мотивує тим, що 22 серпня 1974 року він був зареєстрований у якості основного квартиронаймача в квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 і він залишився проживати в квартирі один. В 2008 році він потратив у лікарню та згодом йому стало відомо, що в його квартирі прописалась відповідачка по справі ОСОБА_2

Після його звернення до органів внутрішніх справ йому також стало відомо, що згідно з розпорядженням виконавчого комітету Біляївської міської Ради від 05.08.2005 року за № 4058 його квартира була приватизована та 11.08.2005 року було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно якого дана квартира належить йому та ОСОБА_2 в рівних долях.

Але позивач вказує, що він згоди на приватизацію квартири не надавав, у відповідачки права на користування зазначеною квартирою не виникало. Крім того, позивач вказує, що ОСОБА_2 незаконно зареєстрована у його квартирі та згодом прописала в ній свого чоловіка та неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала в повному обсязі, вказуючи, що дана квартира була надана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має права на приватизацію спірної квартири.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи, що вона є рідною дочкою померлої дружини ОСОБА_1 -ОСОБА_3 В 1995 році позивач сам прописав її в спірній квартирі як члена родини та до смерті матері проживала у даній квартирі. Своє право на приватизацію вона раніше не використовувала, а тому вважає, що має право на приватизацію спірної квартири. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 сам підписував заяву про приватизацію. В судові засіданні призначені на 25.02.2011, 21.03.2011, 06.04.2011, 29.04.2011 та 20.05.2011 року відповідачка не з'явилась.

Представник третьої особи -органу опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації Гончаренко Н.В., в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в частині зняття з реєстрації та виселенні неповнолітніх дітей ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила суду, що коли її батько ОСОБА_1 захворів та вона відвезла його на лікування. Після повернення вони встановили, що замок на дверях змінено та в квартирі проживає ОСОБА_2 разом із своєю сім'єю. Нічого спільного між ОСОБА_2 та її батьком немає.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що за квартиру сплачує ОСОБА_1, а ОСОБА_2 ні копійки за квартиру не заплатила. Крім того, ОСОБА_2 продала належний позивачу гараж.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом прийшли до неї з питання приватизації спірної квартири та ОСОБА_1 власноруч підписав заяву про приватизацію.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, оглянувши відмовний матеріал № 3424 від 12.06.2009 року, суд вважає, що позов не обґрунтований та в його задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22 серпня 1974 року позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у якості основного квартиронаймача в квартирі АДРЕСА_1, та проживав у даній квартирі по теперішній час. Вказані факти сторонами не заперечувались.

Разом з тим, згідно довідки Біляївського ЖЕКП /а.с. 143/ відповідачка ОСОБА_2, яка є рідною дочкою дружини позивача ОСОБА_3, зареєстрована у вищевказаній квартирі 22.09.1995 року, як член родини ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі спільної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 15.07.2005 року, орган приватизації Біляївської міської Ради видав розпорядження № 4058 від 05.08.2005 року квартира АДРЕСА_1, була передана їм у приватну власність в рівних частках. 11.08.2005 року було видане свідоцтво про право власності на житло.

Позивач не представив до суду жодного доказу того, що ОСОБА_2 була зареєстрована у його квартирі незаконно, без його згоди.

Посилання позивача на ст.ст. 64, 65 ЖК України, згідно яких члени сім'ї наймача можуть вселитись до нього в жиле приміщення за його згодою. Не вимагається згоди на вселення до батьків неповнолітніх дітей, суд не бере до уваги, оскільки зареєструвавши ОСОБА_2 у квартирі як члена родини, ОСОБА_1 фактично надав дозвіл на її проживання в квартирі.

Крім того, ОСОБА_2 зареєструвала до квартири своїх неповнолітніх дітей, коли вже була співвласником квартири.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо знаття з реєстрації та виселення ОСОБА_2 та членів її родини із спірної квартири задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «про приватизацію державного фонду»-до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Судом встановлено, що на момент приватизації за ОСОБА_2 зберігалося право на житло, а тому вона мала право на приватизацію.

Належних доказів того, що ОСОБА_1 не надавав свого дозволу на приватизацію та не підписував заяви про приватизацію квартири, суду не представлено.

А тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біляївського РВ УМВС України в Одеській області, Біляївської міської Ради про визнання приватизації квартири недійсною, скасування свідоцтва про право власності, зняття з реєстрації та виселення -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя : Н.І. Мельничук