Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 2416 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Якубіна В.Б.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
Іменем України
«11»травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петрової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, терті особи: ОСОБА_5, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
У березні 2003 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 і відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом першої черги є вона та сестра ОСОБА_4 Спадщину вона прийняла фактично, оскільки на момент смерті матері проживала і була зареєстрована разом з нею у спірному будинку, продовжує проживати у будинку шляхом вступу до фактичного користування та володіння спадковим будинком. Однак, отримати свідоцтво про право власності у державній нотаріальній конторі не є можливим у зв'язку з пропуском строку давності подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного просила визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2003 року позов було задоволено, за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом визнано право власності будинок АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року вказане рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
02 листопада 2011 року ОСОБА_3 подала до суду уточнену позовну заяву до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_4, треті особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на жилий будинок в порядку спадкування за законом.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_4, представники територіальної громади та Шостої Запорізької державної нотаріальної контори в судове засідання апеляційного суду Запорізької області не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, вислухавши доводи ОСОБА_3, її представника, заперечення ОСОБА_5 та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, якій на праві власності належав жилий будинок літ. А-1, який складався з кухні 1-1 площею 7,98 кв. м, кімнат 1-2 площею 11,15 кв. м., 1-3 площею 6,38 кв. м., 1-4 площею 4,99 кв. м, (загальна площа 30,50 кв. м, жила площа 22,52 кв. м), з сіней літ. а-1 площею 5,60 кв. м, сіней літ. а1-1 площею 5,50 кв. м. На земельній ділянці по АДРЕСА_1 також були розташовані сарай літ. Б-1, вбиральня, водовід, паркан ( а. с. 3-7,148-151 т. 1 ).
Позивачка на момент смерті спадкодавця була зареєстрована і проживала разом з матір'ю, однак до нотаріальної контори з заявою при прийняття спадщини не зверталася ( а. с. 8-12 т. 1 ).
Спадкова справа № 135 була заведена Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою 21 лютого 2003 року на підставі заяви ОСОБА_3 від 21 лютого 2003 року. Відповідачка ОСОБА_4 24 лютого 2003 року подала до нотаріальної контори заяву, в якій повідомила, що не претендує на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_6 ( а. с. 207-214 т. 1 ).
В позові ОСОБА_3 просила встановити факт прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 і визнати за нею право власності на жилий будинок літ. А, житлову прибудову літ. А-1, сіни літ. а-1, сині літ. а1-1, сарай літ. Б, баню літ. Г, котельню літ. Д, водовід, паркан ( а. с.142-143 т. 1 ).
Між тим, з наданих документів, у тому числі з технічного паспорту, видно, що майно, власником якого була ОСОБА_6 і на яке у позивачки могло виникнути право власності в порядку спадкування за законом, на момент вирішення спору фізично не існувало. По АДРЕСА_1 розташовані самочинно зведені жилий будинок літ А, житлові прибудови літ. А-1,А-2, баня літ. Г, котельня літ. Д, водогін №2, паркани № 4,5,6,7, замощення. Вказане майно не входило до складу спадкового, так як збудовано самочинно після смерті спадкодавця ( а. с. 103-107 т. 1 ).
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам і, з урахуванням конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову. При цьому навів в рішенні відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права.
Рішення відповідає вимога закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «15»березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: