Справа № 11 -651/11
Категорія ст. 185 ч. 3, 309 ч.1 КК України
Головуючий 1 інст. Чемолосова С.П.
Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.
16 травня 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого судді Алейнікова Г.І.,
суддів Булейко О.Л., Дадашевої С.В.,
за участю прокурора Стоматової В.П.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника ОСОБА_4 на вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21. 02. 2011 року, цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Пологи Запорізької області, українець, громадянин України, не працює, неодружений, освіта вища, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання в вигляді 3-х років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст.. 76 КК України на засудженого покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід -підписка про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 200 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди; на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області за проведення судово- товарознавчої експертизи суму 1338 грн.; за проведення судово- криміналістичної експертизи - 534,96 грн.; за проведення судово- трасо логічної експертизи - 486,77 грн.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він у двадцятих числах листопада 2009 року, перебуваючи в м. Гуляйполі Запорізької області, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу із огородженої території домоволодіння по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 таємно викрав металеву діжку ємністю 200 літрів вартістю 116,00 грн., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану суму.
Крім того, 10.06.2010 року близько 11.00 години у м. Гуляйполі Запорізької області ОСОБА_2, знаходячись на земельній ділянці, розташованій по вул. Рєпіна, маючи намір на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, із рослин снодійного маку здобув шляхом збирання вологі частини цих рослин (стебла з листками, квітами й незрілими коробочками) зеленого кольору, які незаконно зберігав при собі в поліетиленовому пакеті без мети збуту.
10.06.2010 року, в 13 год. 55 хв., у м. Гуляйполі Запорізької області, оперуповноваженим БНОН Гуляйпільського РВ ГМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 у приміщенні Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області в ході проведення особистого огляду ОСОБА_2 виявив і вилучив у ОСОБА_2 вологі частини рослин (стебла з листками, квітами та незрілими коробочками) зеленого кольору масою 2875 г., які містять наркотично активні алкалоїди опію морфіну та кодеїну і є особливо небезпечним наркотичним засобом ОСОБА_6, вага якої в перерахунку на речовину висушену до постійної ваги становить - 511,8 г., які він незаконно без мети збуту зберігав.
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 і її законний представник ОСОБА_4 просять вирок районного суду відносно ОСОБА_2 скасувати, постановити новий вирок з застосуванням більш суворого покарання, так як судом першої інстанції прийнято рішення про призначення мякого покарання, у вигляді звільнення засудженого від відбування покарання і без належного застосування примусових заходів лікування засудженого ОСОБА_2 від наркоманії, діяльність якого становить реальну небезпеку для потерпілої і її родини, а також створює загрозу для суспільства.
Заслухав доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції потерпілої, та просить вирок залишити без зміни, прокурора, яка вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстави до задоволення апеляції з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у здійсненні ним злочинів відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обґрунтованими.
Зокрема засуджений ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та пояснював за яких обставин він вчинив крадіжку діжки, яка належала ОСОБА_4. Наркотичні засоби він збирав, виготовляв та носив при собі для особистого вживання без мети збуту.
Крім повного визнання вини засудженого ОСОБА_2, його вина підтверджується сукупністю досліджених і перевірених належним чином в ході розгляду кримінальної справи доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, пояснювали, що на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 26.11.2009 р. знпаходилася діжка. Коли потерпіла прийшла на подвірр'я, виявила, що двері в приміщенні літньої кухні зірвані із цвяхів. Крім цього у дворі, біля літньої кухні лежав рулон металевої сітки «Рабиця», яку чоловік придбав близько 10 років тому, і яку вона оцінює в 250 грн. Крім цього була викрадена металева діжка ємкістю 200 літрів, яку її чоловік придбав 10 років тому, і яку вона оцінює в 600 грн.
Свідкок ОСОБА_7 пояснив, що 10.06.2010 року, близько 13.30 годин, він був запрошений співробітниками Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області в якості понятого, при проведенні особистого огляду двох затриманих осіб. Один із затриманих назвав себе ОСОБА_2, а інший назвався ОСОБА_8. В його присутності працівники міліції провели огляд ОСОБА_2 та виявили у нього частини рослин синьо-зеленого кольору за виглядом та специфічним запахом схожі на снодійний мак. На питання, що знаходиться в його пакеті ОСОБА_2 пояснив, що в пакеті знаходяться щойно зірвані рослини снодійного маку, який він зірвав на земельних ділянках по АДРЕСА_3.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що придбав у ОСОБА_2 діжку 200 л., яку йому принесли ОСОБА_2 та ОСОБА_8. За діжку він заплатив 40 грн. Це було приблизно в 20 числах листопада 2009 року. Однак, потім прийшли працівники міліції, які в присутності понятих оглянули металеву діжку, яку він придбав у ОСОБА_2 та склали протокол, вилучили діжку.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він з ОСОБА_2 продали 200 л діжку ОСОБА_9 за 40 грн. ОСОБА_2 пояснив, що діжка належала йому. ОСОБА_2 заплатив йому 20 грн. за допомогу.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що йому невідомо, хто вкрав діжку та майно потерпілої ОСОБА_4, ніяких заяв про те, що йому відомо, хто вчинив крадіжку майна потерпілої потерпілій та її чоловіку не робив.
В протоколі явки з повинною ОСОБА_2 розповів за яких обставин він скоїв злочини ( а.с. 28), до працівників правоохороних органів із аявою про скоєння злочину звернулася потерпіла ОСОБА_3 (л.с.31, 32); в ході огляду місця пригоди було зафіксовано місце вчиення злочину (л.с. 34); Відповідно з довідкою (л.а.44) вартість металевої 200 л. діжки складає 300 грн.; крім того вартість діжки встановлена висновком експерта № 672 від 28.12.2009 року, із якого слідує, що вартість 200 л. діжки з урахуванням втрати якості на момент здійснення злочину складає в середньому 116 грн.;
В ході відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 93) ОСОБА_2 показував, яким чином він викрав діжку.
Дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковано за ст. 185 ч. 3, ст. 309 ч.1 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_2 суд призначив відповідно до положень Загальної частини КК України у межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені ним злочини. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Покарання призначено у межах санкції статті і є достатнім та необхідним.
Таким чином, доводи потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника ОСОБА_4, про те, що районним судом не у відповідності до вимог закону призначив покарання ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи. Крім того, зібраними по справі, та викладеними вище, доказами спростовуються доводи потерпілої про вчинення злочину іншими особами.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21. 02. 2011 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді