Справа № 22-а-556/11
Справа № 22а-556/2011 рік Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.
Доповідач: Кочеткова І.В.
16 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.
Суддів: Кочеткової І.В.
Стрелець Л.Г.
При секретарі: Мосіної О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність, про зобов'язання здійснити нарахування та виплати недоплаченої доплати до пенсії як «дитині війни»,
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність, про зобов'язання здійснити нарахування та виплати недоплаченої доплати до пенсії як «дитині війни», відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року.
Дію цього положення Закону щодо підвищення пенсії було призупинено Законами «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», проте, Рішення Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними відповідні норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Але відповідач доплату до пенсії йому, як дитині війни, починаючи з 2006 року не здійснював. Тому просив поновити строк звернення до суду з позовом, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Бердянську, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.. ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»за 2006-2007 роки та у 2010 році.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в м. Бердянську Запорізької області щодо нездійснення ОСОБА_2 перерахунку та невиплати підвищення пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано УПФУ в м. Бердянську Запорізької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 15 лютого 2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 18 травня 2010 року з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду у зв'язку порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмови в поновленні строку на звернення до суду та у відмові в зобов'язанні до перерахунку щомісячної надбавки до пенсії та її виплати за період з 01.01.2006 року по 15.02.209 року та ухвалити нову якою зобов'язати УПФУ в м. Бердянську Запорізької області перерахувати щомісячну надбавку до пенсії та виплатити її за період з 01.01.2006 року по 15.02.2009 року.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" пільг.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач має статус дитини війни та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується га 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №10рп/2008, визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно внесення змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та "Про державний бюджет України на 2010 рік" дія стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій УПФУ протиправними та зобов'язання перерахувати та виплати надбавку до пенсії за 2007-2008 роки суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом право відповідно до вимог ст.100 КАС України.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 24.11.2008 року до 30.11.2009 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2010 року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України
Головуючий:
Судді: