Справа № 11-617/11
Справа № 11 -617/2011 Головуючий 1 інст. Бобрович В.І.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого Алейнікова Г.І.,
суддів Дадашевої С.В., Літвіної В.В.
за участю прокурора Стоматової В.П.
засудженої ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4,
представника цивільного відповідача ОСОБА_5,
розглянула в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3, на вирок Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2011 року,
яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Котельники Копильського району Мінської області, громадянка України, освіта середня, заміжня, пенсіонерка, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,
засуджена за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу -підписка про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до КП «Запоріжелектротранс»та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжя, про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишений без розгляду.
Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності зі ст.81 КПК України.
Згідно з вироком суду, 21 березня 2010 року, приблизно о 22 години 00 хвилин, водій ОСОБА_2 перебуваючи на території цеху щоденних оглядів і ремонту трамваїв ДЕПО №2 КП "Запоріжелектротранс", розташованого в м.Запоріжжя вул.Л.Чайкіной 1, здійснюючи рух трамваєм №731 заднім ходом, виїжджаючи за територію цеху, допустила наїзд лівими колесами заднього візка вагону на ОСОБА_6, яка в якості пішохода стояла в безпосередній близькості від трамвайної лінії, тим самим ОСОБА_2 порушила вимоги п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, п.7.12 "Інструкції водія трамвая", п.3.1.19.2 інструкції №201 "По охороні праці для водіїв трамвая".
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_6, відповідно до висновку експерта №742 від 07.04.2010 року, заподіяні тілесні ушкодження, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю, що наступила.
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненому злочині, юридичної кваліфікації її дії, просить вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що цивільний позов незаконно залишений судом без розгляду, оскільки відповідно до діючого законодавства, він повинен бути вирішений під час розгляду кримінальної справи.
В заперечені генеральний директор КП «Запоріжелектротранс»вказує на законність вироку суду, щодо вирішення цивільного позову, а тим більше підприємством вже сплачено всі витрати на поховання та додаткові ритуальні послуги загиблої, а також Фондом соціального страхування від нещасних випадків виплачено цивільному позивачу одноразову допомогу, відповідно до вимог закону.
У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції, прокурора, який доводить, що апеляція не підлягає задоволенню.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а вирок скасуванню в частині вирішення цивільного позову з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 у вчинені нею злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним по справі доказам, є обґрунтованими.
При розгляді справи суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України та призначив покарання відповідно до положень КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Однак, при вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_3, суд допустив порушення кримінально-процесуального закону.
Якщо в кримінальній справі заявлений цивільний позов, то предметом судового слідства є не тільки обвинувачення підсудного у вчиненні злочину, а й вимога про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином фізичній або юридичній особі.
Суд не вправі з мотивів неможливості розгляду цивільного позову лише нормами кримінального права, залишити його без розгляду, оскільки відповідно до п.4 ст.64 КПК України, характер і розмір заподіяного злочином збитку підлягають доказуванню в кримінальній справі.
Відповідно до ст.328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Виходячи зі змісту ст.366 КПК України, під час перегляду справи апеляційним судом, в разі порушення районним судом вирішення цивільного позову, вирок скасовується частково щодо цивільного позову, а справа направляється на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати частково щодо цивільного позову, а справу направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Головуючий
Судді