12 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/1303/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,
представників позивача - Леонтьєвої О.В., Гуріної С.Є.,
представників відповідача - Охріменко Н.Я., Бахтіної Г.О., Бакшей Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО-Агроеталон" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач - ТОВ «ВТО-Агроеталон» звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000082310/0 від 28 лютого 2011 року повністю, яким ТОВ «ВТО-Агроеталон» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі - 33599,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі - 8399,75 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000111710/0 від 28 лютого 2011 року в частині збільшення ТОВ «ВТО-Агроеталон» суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі - 10162,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 2873,40 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000122320 від 28 лютого 2011 року повністю, яким до ТОВ «ВТО-Агроеталон» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі -1360,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вважає дії відповідача, щодо зменшення суми валових витрат позивача на суму виплачених позивачем добових коштів своїм працівникам безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки факти відрядження працівників повністю підтверджуються, наданими як на перевірку так і доданими до позову документами. У зв'язку з чим позивач також вважає безпідставним визначення відповідачем вказаних коштів на відрядження додатковим благом працівників у зв'язку з чим відповідач нарахував позивачу як податковому агенту не утриманий податок з доходів фізичних осіб на вказані суми.
Щодо зменшення валових витрат за 4 квартал 2007 року позивач зазначає, що відповідно до акту перевірки дане порушення було встановлено в наслідок не підтвердження позивачем витрат в сумі 77569 грн. первинними документами, а саме: оприбутковано товарно-матеріальні цінності та послуги від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77569 грн. (без ПДВ), таким чином, зайво включено до складу валових витрат за 4 квартал 2007 року валові витрати в сумі 77569 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Однак позивач зазначає, що його взаємовідносини з ТОВ «Спецмехсервіс» у IV кварталі 2007 року відбувалися на підставі діючого договору про надання послуг вантажопідіймальною технікою № ПК 25/10-01 від 25 жовтня 2006 року. Під час виконання договірних зобов'язань по даному договору ТОВ «ВТО-Агроеталон» здійснювало авансові платежі за зазначені у договорі послуги за період до 01 жовтня 2007 року. Станом на 1 жовтня 2007 року (початок періоду, що перевірявся) заборгованість ТОВ «Спецмехсервіс» перед ТОВ «ВТО-Агроеталон» по даному договору складала 189432,04 грн., у т.ч. ПДВ - 31572,01 грн.
За IV квартал 2007 року отримано від ТОВ «Спецмехсервіс» у жовтні 2007 року послуги вантажопідіймальної техніки на суму 4450,40 грн., в т.ч. ПДВ - 741,73 грн., а також повернуто частину авансових коштів у грудні 2007 року від ТОВ «Спецмехсервіс» у сумі 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -16666,67 грн. через поточний рахунок у банку. На суму повернутого авансу без ПДВ - 83333 грн. позивачем зменшено суму валових витрат за IV квартал 2007 року, що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2007 року.
Таким чином, за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» заборгованість ТОВ «Спецмехсервіс» перед ТОВ «ВТО-Агроеталон» станом на 01 вересня 2008 року складала 84981,64 грн., в т.ч. ПДВ -14163,61 грн.
Усі підтверджуючі первинні документи щодо проведених операцій збережено й відмови про їх надання перевіряючим з боку ТОВ «ВТО-Агроеталон» не було.
Отже, за IV квартал 2007 року від ТОВ «Спецмехсервіс» оприбутковано лише послуги вантажопідіймальної техніки на суму 4450,40 грн., в т.ч. ПДВ - 741,73 грн.
Проте, невідомо, як вказує позивач, на яких підставах в акті перевірки йдеться про оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77569 грн. (без ПДВ).
Крім викладеного, в акті перевірки зазначено наступне: «згідно даної декларації з податку на прибуток за IV квартал 2007 року сума валових витрат по рядку 04.1 придбання товарів (робіт послуг) складає 157185 грн., згідно даних головної книги по рахунках за 4 квартал 2007 року та сумою попередніх оплат дана сума витрат на придбання складає 79616 грн.»
ТОВ «ВТО-Агроеталон» заперечує таке твердження і доводить правомірність включення до рядка 04.1 декларації за IV квартал 2007 року валових витрат саме у сумі 157185.00 грн., шляхом розшифрування складу даних витрат та надання підтверджуючих документів.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги той факт, що валові витрати ТОВ «ВТО-Агроеталон» за IV квартал 2007 року у сумі 157185 грн. підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також відсутність у складі витрат за даний період оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77569,00 грн. (без ПДВ), рішення повідомлення № 0000082310/0 від 28 лютого 2011 року є протиправним в частині нарахування податку на прибуток в сумі 19393,00 грн. та штрафних санкцій.
Щодо іншого порушення в акті перевірки зазначено про порушення товариством п.9 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 р. № 265/95ВР зі змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.
По суті порушення, Товариство не заперечує факту не забезпечення щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, але не визнає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1360,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки в редакції статті 250 ГК України до 02.12.2010 року було передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Пізніше статтю 250 ГК України доповнено частиною другою згідно із Законом України № 2756-VI від 02.12.2010 року, а саме: дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Враховуючи, що діяльність Товариства з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року була перевірена Сумською МДПІ в період з 31 грудня 2010 року по 07 лютого 2011 року, штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідачем з порушенням строків давності, що передбачені статтею 250 ГК України в редакції до 02 грудня 2010 року
Окрім вказаних порушень відповідачем було також виявлено, що в порушення п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, п. 17.2 ст. 17 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ГУ "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями, підприємством не нараховувався, не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум доходу, одержаних фізичними особами, а саме: згідно платіжного доручення №596 від 13.02.2008 року приватному нотаріусу ОСОБА_6 були перераховані доходи у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн.
Вказані висновки, як вказує позивач, не відповідають дійсності, Товариство заперечує факт не утримання та не перераховування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум доходу виплаченого приватному нотаріусу ОСОБА_6 за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн.
Факт нарахування та утримання податку з доходу виплаченого приватному нотаріусу ОСОБА_6 в сумі 765,00 грн. підтверджено у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ), що подавався до ДПА за 1 квартал 2008 року з відміткою про отримання 12 травня 2008 року, де внесено запис за №9 про нарахування і перерахування податку з доходів приватного нотаріуса ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) в сумі 135,00 грн.
Згідно платіжного доручення №596 від 13.02.2008 року приватному нотаріусу ОСОБА_6 були перераховані доходи у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн. Податок з доходів приватного нотаріуса ОСОБА_7 в сумі 135,00 гри, сплачено до бюджету також 13 лютого 2008 року за платіжним дорученням №592 через поточний рахунок Товариства.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надавши суду заперечення в якому свою позицію обґрунтовував з мотивів викладених у акті перевірки.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити.
В судовому засіданні представники відповідачів позов частково визнали, а саме: визнали факт утримання та не перераховування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум доходу виплаченого приватному нотаріусу ОСОБА_6 за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн., щодо іншого просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства ТОВ «ВТО - Агроеталон» за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року (акт перевірки №25/23/32888615/14) були встановлені порушення:
- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2. статті 5. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму - 33 599.00 грн. Сумською МДПІ прийняте податкове повідомлення рішення № 0000082310/0 від 28.02.2011 року, яким донараховано ТОВ «ВТО-Агроеталон» податку на прибуток в сумі 33 599,00 грн. та штрафні санкції на суму - 8399.75 грн.
- п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.п. 4.2.9.Г. п. 4.2.ст.4. п.п.8.1.1 п.8.1. сг..8. п. 17.2. ст. 17 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ГУ «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями щодо правильності утримання, та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року на суму 11 493,58 грн. Сумською МДПІ прийняте податкове повідомлення рішення № 0000111710/0 від 28.02.2011 року, яким донараховано ТОВ «ВТО-Агроеталон» податок з доходів фізичних осіб в сумі - 11493.58 грн. та штрафні санкції 2873.40 грн.
- п.9 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95ВР зі змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків. Сумською МДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000122320 від. 28.02.2011 року, яким донараховано штрафні санкції в сумі 1360 грн.
Щодо порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2. статті 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму - 33599,00 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення вищевказаних норм законодавства ТОВ "ВТО-Агроеталон" віднесено витрати, не пов'язані з господарською діяльністю, а саме: добові водіям під час надання транспортних послуг в сумі 56823 грн.
ТОВ «ВТО-Агроеталон» надавало транспортні послуги ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія», ТОВ «Спецмехсервіс», ЗАТ «Нафтогазовидобування». Основний місцем надання транспортних послуг є м. Полтава. Перевіркою встановлено, що основні та орендовані вантажні транспортні засоби постійно знаходяться в м. Полтава. ТОВ «ВТО-Агроеталон» заключено договір оренди з ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» згідно якого ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс» надає в оренду стоянку, забезпечує медичне обстеження водіїв ТОВ «ВТО-Агроеталон». Згідно посвідчень про відрядження водіїв, встановлено, що пункт із якого вибув водій - м. Білопілля, а пункт в який прибув водій - м. Полтава, але відсутні первинні документи, що підтверджують прибуття водіїв до м. Полтава із м. Білопілля та їх повернення до м. Білопілля. Перевіркою авансових звітів за перевіряємий період встановлено, що водіям виплачувались добові в розмірі 30 грн./сутки. За перевірений період загальна сума добових становить 56823.00 грн.
До сектору ведення та захисту інформації Білопільського відділення Сумської МДПІ сектором оподаткування фізичних осіб надано службову записку від 05.02.2011 року №121 щодо даних з Державного реєстру фізичних осіб по наступним громадянам (водій позивача): ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11.
Згідно отриманої відповіді встановлено, що вказані особи зареєстровані в м. Полтава.
Автомобілі, на яких здійснювалось надання послуг, знаходяться в м. Полтава.
Відповідач вважаючи безпідставним виплату добових вказаним працівникам послався на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658, однак вказана інструкція зазначає, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Як вбачається з матеріалів справи, відрядження здійснювалось поза межами постійної роботи (м. Білопілля), окрім того посилання відповідача на відсутні первинні документи, що підтверджують прибуття водіїв до м. Полтава із м. Білопілля (окрім посвідчення про відрядження) та їх повернення до м. Білопілля не ґрунтуються на нормах законодавства.
Окрім того відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановами Білопільського районного суду Сумської області в справі №3-224/11 від 1 квітня 2011 року відносно директора позивача (т.2 а.с.67) та в справі №3-223/11 від 17 березня 2011 року відносно головного бухгалтера позивача (т.2 а.с.25) провадження в справі про притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того у вказаних постановах судом зазначено наступне: «те що водії зареєстровані в м. Полтава та їм відмічались посвідчення про відрядження в м. Полтава не означає, що водії надавали послуги за місцем фактичного проживання, як зазначає податкова інспекція в своєму акті перевірки».
Заходів щодо оскарження вказаних постанов відповідач не вживав.
Враховуючи приписи ч.4 ст.72 КАС України та зміст вказаних постанов Білопільського районного суду Сумської області, а саме: відсутності протиправних дій посадових осіб при ведені податкового обліку, а саме: щодо конкретного вищевказаного порушення, вказані обставини є обов'язковими для адміністративного суду.
Щодо порушень виявлених в 4 кварталі 2007 року, то відповідач в своєму акті перевірки зазначив, що дане порушення було встановлено в наслідок не підтвердження позивачем витрат в сумі 77569 грн. первинними документами, а саме: оприбутковано товарно-матеріальні цінності та послуги від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77569 грн. (без ПДВ), таким чином, зайво включено до складу валових витрат за 4 квартал 2007 року валові витрати в сумі 77569.00 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як було встановлено в судовому засіданні, взаємовідносини ТОВ «ВТО-Агроеталон» з ТОВ «Спецмехсервіс» у IV кварталі 2007 року відбувалися на підставі діючого договору про надання послуг вантажопідіймальною технікою № ПК 25/10-01 від 25 жовтня 2006 року. Під час виконання договірних зобов'язань по даному договору ТОВ «ВТО-Агроеталон» здійснювало авансові платежі за зазначені у договорі послуги за період до 01 жовтня 2007 року. Станом на 1 жовтня 2007 року (початок періоду, що перевірявся) заборгованість ТОВ «Спецмехсервіс» перед ТОВ «ВТО-Агроеталон» по даному договору складала 189432,04 грн., у т.ч. ПДВ - 31572,01 грн.
За IV квартал 2007 року: отримано від ТОВ «Спецмехсервіс» у жовтні 2007 року послуги вантажопідіймальної техніки на суму 4450,40 грн., в т.ч. ПДВ - 741,73 грн., а також повернуто частину авансових коштів у грудні 2007 року від ТОВ «Спецмехсервіс» у сумі 100 000,00грн., в т.ч. ПДВ -16666,67 грн. через поточний рахунок у банку. На суму повернутого авансу без ПДВ - 83333 грн. позивачем зменшено суму валових витрат за IV квартал 2007 року, що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2007 року (т.1 а.с.67).
Таким чином, за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» заборгованість ТОВ «Спецмехсервіс» перед ТОВ «ВТО-Агроеталон» станом на 01 січня 2008 року складає 84981,64 грн., в т.ч. ПДВ -14163,61 грн.
Усі підтверджуючі первинні документи щодо проведених операцій, як вказує позивач, були надані на перевірку, представники відповідача в судовому засіданні не вказали які саме документи не були надані.
Отже, за IV квартал 2007 року від ТОВ «Спецмехсервіс» оприбутковано лише послуги вантажопідіймальної техніки на суму 4 450,40 грн., в т.ч. ПДВ - 741,73 грн.
Проте, в судовому засіданні не було встановлено на яких підставах в акті перевірки мається посилання на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77 569 грн. (без ПДВ).
Крім викладеного в акті перевірки зазначено наступне: «згідно даної декларації з податку на прибуток за IV квартал 2007 року сума валових витрат по рядку 04.1 придбання товарів (робіт послуг) складає 157185 грн., згідно даних головної книги по рахунках за 4 квартал 2007року та сумою попередніх оплат дана сума витрат на придбання складає 79616 грн."
ТОВ «ВТО-Агроеталон» заперечуючи вказані вище посилання відповідача, доводить правомірність включення до рядка 04.1 декларації за IV квартал 2007 року валових витрат саме у сумі 157185 грн., шляхом розшифрування складу даних витрат та надання підтверджуючих документів. (т.1 а.с.5-7).
Представники відповідача в судовому засіданні не змогли вказати які з витрат зазначенні позивачем на підтвердження 157185 грн. не були підтвердженні первинними документами на момент проведення перевірки.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги той факт, що валові витрати ТОВ «ВТО-Агроеталон» за IV квартал 2007 року у сумі 157185 грн. підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також відсутність у складі витрат за даний період оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Спецмехсервіс" при зменшенні в обліку суми перерахованих попередніх оплат на суму 77569 грн. (без ПДВ), рішення повідомлення № 0000082310/0 від 28.02.2011 року є протиправним в частині нарахування податку на прибуток в сумі 19393 грн. та штрафних санкцій.
Щодо часткової протиправності податкового повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000111710/0 від 28 лютого 2011 року в частині збільшення ТОВ «ВТО-Агроеталон» суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі - 10162,84 грн. в акті перевірки зазначено наступне: "встановлено, що за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року водіям підприємства ТОВ «ВТО-Агроеталон» ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виплачувались добові під час надання транспортних послуг на загальну суму 56823 грн., а саме: 4 квартал 2007 pоку - 3223 грн., 1 квартал 2008 року - 3200 грн., 2 квартал 2008 року - 3420 грн., 3 квартал 2008 року - 4530 грн., 4 квартал 2008 року - 4260 грн., 1 квартал 2009 року - 3960 грн., 2 квартал 2009 року - 4470 грн., 5760 грн., 3 квартал 2010 року - 7800 грн. ТОВ «ВТО-Агроеталон» не мало підстав для виплати добових водіям, які фактично не перебували у відрядженні, а надавали послуги за місцем фактичного проживання згідно перевірених авансових звітів".
ТОВ « ВТО-Агроеталон» не утримано та не перераховано до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб з суми безпідставно відшкодованих грошових витрат на оплату добових водіям, які фактично не перебували у відрядженні на загальну суму 10027,84 грн., в т. ч. по періодах: 2007 рік -568,78 грн., 2009 рік -2719.48 грн. 2009 рік - 3467,73 грн. 2010 рік-3271,85 грн., чим порушено п.п. 4.2.9.гп 4.2.ст.4 Закону України від 22.05.2003року № 889-ГУ «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями.
Вказане порушення є наслідком попередньо розглянутого порушення згідно якого Сумська МДПІ не визнає витратами добові витрати по відрядженню водіїв позивача.
Суд погоджується з позицією позивача з вищевикладених підстав в частині правомірності віднесення до валових витрат добових витрат по відрядженню, а як наслідок не утримання податку з доходів фізичних осіб.
Відповідачем були надані постанови Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2011 року в справі №3-222/11 відносно директора позивача та від 23 лютого 2011 року в справі №3-221/2011 р. відносно головного бухгалтера позивача, якими вказаних осіб було піддано адміністративному затягненню відповідно до ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Вказані постанови, на відміну від вищедосліджених постанов цього ж суду, мають протилежні висновки, не містять детального опису винних дій посадових осіб позивача, а лише зазначають, що вказаними особами занижено податок з доходів фізичних осіб за перевіряємий період, сума зазначеного заниження податку є вищою ніж оскаржується в даній справі. Також у вказаній постанові йде посилання, що вказані посадові особи визнали себе винними.
Вказані посадові особи в даному судовому засіданні пояснили, що визнавали себе винними лише в тій частині, яка не є предметом оскарження в даній справі, однак вказані постанови не оскаржували.
Окрім даного порушення позивачу було також донараховано 135 грн. податку з доходів фізичних осіб та на вказану суму штрафні фінансові санкції за порушення п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, п. 17.2 ст. 17 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ГУ "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями, а саме: підприємством не нараховувався, не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум доходу, одержаних фізичними особами, а саме: згідно платіжного доручення №596 від 13.02.2008 року, приватному нотаріусу ОСОБА_6 були перераховані доходи у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн., але, як вказує відповідач, з вказаної суми не був утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 135 грн.
Під час судового розгляду було встановлено, що згідно платіжного доручення №596 від 13.02.2008 року приватному нотаріусу ОСОБА_6 були перераховані доходи у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій в сумі 765,00 грн. Податок з доходів фізичних осіб в сумі 135,00 грн., сплачено до бюджету також 13.02.2008р. за платіжним дорученням №592 через поточний рахунок Товариства.
Вказані обставини були визнанні представниками відповідача в судовому засіданні у зв'язку з чим вони не заперечували проти задоволення позову в даній частині.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000122320 від 28.02.2011 року про нарахування штрафних (фінансових) санкції в сумі - 1360,00 грн., то в ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.9 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95ВР зі змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, а саме: з 18 по 21 (включно) січня 2009 року.
По суті порушення позивач не заперечує факту не забезпечення щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, але не визнає застосування до нього штрафник (фінансових) санкцій в сумі 1360,00 грн., суд погоджується з позицією позивача з нижче викладених підстав.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону №265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки (звіт) і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно Закону України №265, фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Денний звіт - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням. Термін “розрахункова операція” визначено в абзаці п'ятому статті 2 Закону України №265. Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа по оплаті в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів до банку покупця.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суть порушення полягає в невиконанні щоденного друку фіскального звітного чеку, а не в порушення відліку 24 годин з моменту першої розрахункової операції.
Згідно розрахунку фінансових санкцій, які були застосовані щодо позивача за наслідками проведеної перевірки, пояснень представників відповідача, вбачається, що до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за кожен факт не роздрукування (не зберігання) звіту.
Суд не може погодитися з розрахунком фінансових санкцій відповідача у зв'язку з наступним.
Згідно п. 4 ст.17 Закону України №265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Невиконання обов'язку - єдине порушення, незалежно від кількості днів чи разів, а тому санкція повинна застосовуватися у єдиному розмірі - 340 грн., у зв'язку з чим суд вважає неправомірним застосування до позивача фінансових санкцій, застосованих рішенням від 14 лютого 2011 року №0000122320 у розмірі вищому, ніж передбачений Законом України №265.
Однак вказане податкове повідомлення рішення є протиправними в повному обсязі та підлягає скасуванню також з іншої підстави, а саме: ст. 250 ГК України (в редакції кодексу від 25 грудня 2008 року, яка діяла на момент вчинення вказаного порушення), визначала що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
У зв'язку з вказаною нормою позивач вважає, що 21 січня 2010 року (обраховує з 21 січня 2009 року) закінчився річний строк для застосування адміністративно-господарської санкції.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позову в даній частині посилається на нову редакцію 250 ГК України (редакція від 01 січня 2011 року), пунктом другим якої визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки ст. 250 ГК України є нормою матеріального права, а тому повинна застосовуватись в редакції яка діяла на момент вчинення конкретної дії, а саме: на час коли позивачем не було забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків з 18 по 21 (включно) січня 2009 року, окрім того строк застосування вказаних адміністративно-господарські санкції закінчився майже за один рік до внесення змін в ГК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000082310/0 від 28 лютого 2011 року на 33 599,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі - 8399,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000122320 від 28 лютого 2011 року на суму - 1360,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0000111710/0 від 28 лютого 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині збільшення ТОВ «ВТО-Агроеталон» суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі - 10162,84 грн. та застосування на вказане порушення штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 2873,40 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО-Агроеталон" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082310/0 від 28 лютого 2011 року повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000111710/0 від 28 лютого 2011 року в частині збільшення ТОВ «ВТО-Агроеталон» суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі -10162 грн. 84 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 2873 грн. 40 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122320 від 28 лютого 2011 року повністю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складений 17 травня 2011 року