Справа № 2-а-486/11
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
01 квітня 2011 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Лук'янчук Ольга Вікторівна розглянувши відповідно до ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород - Дністровської міської ради про утриманння грошової допомоги дучасникам бойових дій та інвалідам війни 2 групи,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про утримання недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни ІІ групи до міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород-Дністровської міської ради, просить стягнути з відповідача суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги інвалідам війни у розмірі 13 722 грн..
Відповідач надав суду заперечення відповідно до якого, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи, що проведення щорічної виплати разової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж встановлено законом про державний бюджет на відповідний рік, є порушенням норм законодавства України та може призвести до виникнення загрози невиконання поточних зобов'язань управлінням праці та соціального захисту населення.
Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, що відповідає положенням ч. 4 ст. 183 -2 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, наявність достатніх підстав, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що дійсно позивач, 1952 року народження, є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 28 січня 2009 року.
Відповідно до ч.5 ст.12 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону 367-XIV від 25.12.98) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.
Відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Конституційний Суд України в рішенні від 03.10.97 N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
П.п.б ч.1 п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який вступив в дію з 01.01.08 р. було передбачено, що ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" було встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій у розмірі - 310 гривень.
Отже, виплата позивачеві щорічної разової допомоги в 2008 р., яка була здійснена відповідачем фактично до 5 травня 2008 р., у розмірі, відповідно до вимог встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р., в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10-рп, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі і положення пунктів, яким зупинено на 2008 роки дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
П.3 „Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 встановлено, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Грошова допомога, яка виплачується учасникам бойових дій згідно ч.5 ст.12 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону 367-XIV від 25.12.98) щорічно до 5 травня виходячи із змісту зазначеної норми закону є разовою грошовою виплатою, а тому на неї не поширюється дія « Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159.
За змістом наведеної правової норми у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Таким чином, на момент виникнення публічно-правового спору, положення ч. 5 ст. 12 Закону було змінено і наразі передбачає виплату допомоги у розмірі, який встановлюється КМУ.
Так п. 1 Постанови КМУ №299 від 07.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань», встановлено, що у 2010 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 480 гривень.
За таких обставин, суд погоджується з правовою позицією відповідача щодо виплати разової допомоги у розмірі 480, 00 грн., вважає доведеним факт правомірності відмови УПСЗН у перерахунку розміру допомоги, передбаченої ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, враховуючи наведене , суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Білгород - Дністровської міської ради виплати йому грошові кошти щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2010 рік - задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород -Дністровської міської ради про утримання недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та інвалідам війни 2 групи - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу , постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: