Копія
26 квітня 2011 р. Справа № 2а-1870/804/11
Сумський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Соколова В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Сумського Гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А1476 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Заступник військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А1476 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь кошти у сумі 409,51 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1, командира відділення - топогеодезиста взводу управління 3 реактивної артилерійської батареї 1 реактивного артилерійського дивізіону військової частини А1476 20.09.2010 р., наказом №424 командира військової частини А1494 позбавлено військового звання «молодший сержант» в дисциплінарному порядку та звільнено з військової служби в запас. За час проходження військової служби ОСОБА_1 було надано щорічну основну відпустку у повному об'ємі та виплачено допомогу на оздоровлення у розмірі 993,63 грн. Після звільнення з військової служби, відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 повинен був повернути кошти, виплачені йому за 10 діб використаної щорічної відпустки, у розмірі 409,51 грн. Проте, до військової частини для проведення розрахунку відповідач не з'явився, кошти не повернув, тому військовий прокурор Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А1476 звернувся до суду про стягнення даних коштів у примусовому порядку.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засіданні (а.с.28), до суду не прибув.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.32).
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.30), в судове засідання не з'явився. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Про причини неявки, відповідач суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав. Крім того, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 24.09.2009 р. №175-К солдата служби за контрактом ОСОБА_1 було призначено на посаду командира відділення - топогеодезиста взводу управління 3 реактивної артилерійської батареї 1 реактивного артилерійського дивізіону. Наказом командира військової частини А1476 від 30.09.2009 р. ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення (а.с.9).
20.06.2010 р. наказом командира військової частини А1494 у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку звільнено з військової служби в запас за пунктом «ж» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» солдата військової служби за контрактом командира відділення - топогеодезиста взводу управління 3 реактивної артилерійської батареї 1 реактивного артилерійського дивізіону військової частини А1476 ОСОБА_1 (а.с. 10-11).
Відповідно до наказу командира військової частини А1476 від 21.09.2010 р. № 195 ОСОБА_1 з 21.09.2010 р. виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для постановки на військовий облік до Сумського ОМВК.
Судом встановлено, що за час проходження військової служби ОСОБА_1 військовою частиною А1476 здійснювалась виплата грошового забезпечення. Крім того, за час проходження служби з 01.04.2010 р. ОСОБА_1 надавалася щорічна основна відпустка у повному об'ємі та було виплачено допомогу на оздоровлення у розмірі 993,63 грн., що підтверджується наказом командира військової частини А1476 (по стройовій частині) №64 від 31.03.2010 р. (а.с. 8).
Згідно абз. 4 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я або у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
На підставі вимог ст. 10-1 Закону № 2011-XII позивачем було вирахувана заборгованість ОСОБА_1 по виплаті допомоги на оздоровлення за використану щорічну основну відпустку. Частина допомоги, що підлягала поверненню за 10 діб використаної відпустки, становить 409,51 грн., про що відповідачу було видано довідку-розрахунок із зазначенням даної суми (а.с.6).
Однак, відповідач після звільнення з військової служби для проведення розрахунку до військової служби А1476 не прибув, повернення коштів не здійснив, чим порушив приписи ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII.
Відповідачем не надано жодних доказів чи обгрунтувань, які б спростовували доводи позивача.
Оскільки на момент розгляду справи, заборгованість у розмірі 409,51 грн. відповідачем не погашена, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Заступника військового прокурора Сумського Гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А1476 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь військової частини А1476 (вул. Кірова, 165, м. Суми, р/р 31251275210529, Банк ГУДКУ у Сумській області, код ЄДРПОУ 24983349, МФО 837013) заборгованість з відшкодування грошового забезпечення за використану щорічну основну відпустку у розмірі 409,51 грн. (чотириста дев'ять гривень 51 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов