6 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною власністю подружжя та його розподіл за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2010 року,
У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1987 року проживала з позивачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 12 травня 1990 року шлюб було зареєстровано. У 1989 році сторони придбали незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу був оформлений на відповідача, а 11 листопада 2005 року він отримав свідоцтво про право власності на цей будинок. Після погіршення стосунків ОСОБА_5 не визнає її право на частку у будинку, тому позивачка після уточнення позовних вимог просила визнати вищезазначений будинок їх спільною з відповідачем власністю, визнати за ними право власності в рівних частинах на будинок.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2010 року, визнано житловий будинок з господарськими спорудами №АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя Батог, визнано за сторонами право власності в рівних частинах на цей будинок.
ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що після придбання відповідачем розпочатого будівництвом будинку за договором купівлі-продажу це майно значно збільшилося у своїй вартості за рахунок спільних трудових і грошових затрат сторін у справі, тому суд правомірно визнав за сторонами рівні частки у їх спільному майні - спірному будинку.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.