Справа № 0827/2-А-827/11
16 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого -судді Щасливої О.В.,
при секретарі -Морозової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 27 грудня 2010 року заступником начальника державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 1641 ч. 1 КупАП.
В обґрунтування вимог в судовому засіданні представник позивача пояснив, що оскаржувана постанова містить висновки про неналежне ведення в закладі харчування, власником якого є позивач, обліку доходів і витрат, а саме: неналежне ведення обліку товарів за місцем їх реалізації на суму 2239 грн., яке виявлено під час проведення перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки і т. і. 24 листопада 2011 року. Вважає, що висновок автора постанови не ґрунтується на фактичному вчиненні його довірителькою правопорушення, оскільки вимоги до ведення обліку доходів та витрат містяться в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб», між тим актом перевірки не встановлено порушень цього закону, а предметом перевірки не охоплювалось з'ясування порядку ведення позивачкою обліку доходів та витрат. Крім того, на час винесення постанови законодавчо порядок ведення фізичною особою-підприємцем обліку товарів за місцем їх реалізації не врегульований, що унеможливлює притягнення цієї категорії громадян до відповідальності за ознаками таких правопорушень.
Крім наведених підстав для скасування постанови, винесеної необґрунтовано за своїм замістом, вона, на думку представника позивача, є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачку притягнуто до відповідальності з порушенням законодавства про адміністративні правопорушення. Зокрема, посилання в протоколі про адміністративне порушення на відмову позивачки від пояснень та отримання копії протоколу є хибними, оскільки всупереч вимог закону протокол складався у відсутність особи, що притягується до відповідальності, а отримала його ОСОБА_3 поштою лише 30 грудня 2010 року, між тим оскаржувану постанову було винесено за три дні до цього, тобто 27 грудня 2010 року. Зазначені порушення є грубим посяганням на право позивачки бути обізнаною про притягнення до відповідальності, дати пояснення з приводу правопорушення. Протокол складений, а постанова прийнята посадовими особами органів державної податкової інспекції, які не мали на це відповідних повноважень, так як законодавством про адміністративні правопорушення передбачено право співробітників ДПІ притягати осіб до відповідальності за ст. 1641 лише за ознаками ухилення від подання декларації про доходи.
На підставі викладеного просить оскаржувану постанову скасувати.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що про складання протоколу позивач була належним чином повідомлена, про що свідчить розписка про отримання нею запрошення в ДПІ для складання протоколу та дачі пояснень, яке позивач проігнорувала, як не з'явилась і для винесення постанови. Щодо тверджень представника позивача про відсутність права співробітників ДПІ притягати до адміністративної відповідальності за ознаками порушення порядку ведення обліку доходів та витрат, таке право органів ДПІ закріплено в ст. 2342 КУпАП. Постанова винесена обґрунтовано, за наявності в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ознак неналежного ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, а саме: за відсутність відомостей про щоденні залишки товарно-матеріальних цінностей, відповідно до яких законом встановлено обов'язкову форму обліку.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 27 грудня 2010 року заступником начальника державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2 відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 1641 ч. 1 КУпАП за ознаками неналежного ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.
Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вирішуючи позов, суд знаходить твердження позивача неспроможними, оскільки право органів ДПІ притягати осіб до відповідальності за ознаками ст. 1641 КУпАП передбачено ст. 2342 КУпАП, представник відповідача переконав суд у належному повідомленні позивачки про час та місце складання протоколу та винесення постанови, правом на присутність при чому та на надання особистих пояснень позивач не скористалась, розпорядившись ним на власний розсуд, що не дає підстав вважати такими, що не ґрунтуються на законі, протоколу і постанови про адміністративне стягнення.
Що стосується змісту протоколу, проведеною в листопаді перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання, власником якого є позивач, порядку ведення обліку матеріальних цінностей, зокрема: невідображення в книзі обліку доходів і витрат щоденних залишків товарно-матеріальних цінностей всупереч вимог «Порядку ведення книги обліку доходів та витрат громадян-суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 року, проти чого не заперечує і представник позивачки, заявляючи, що зазначені залишки фіксуються у належному його довірительці закладі харчування один раз на місяць.
Згідно із ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене суд знаходить, що позивач не довів обґрунтованість своїх вимог, тоді як автор постанови виніс її за наявності в діях позивача ознак порушення встановлених законом правил обліку доходів та витрат.
Між тим, суд вважає, що посадовою особою ДПІ при покладенні на позивача відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення не повною мірою враховано обставини справи та дані про особу правопорушника.
У відповідності до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Як встановлено судом, дії, що утворюють диспозицію правопорушення, за ознаками якого винесено постанову, позивач вчинила не навмисно, правопорушення не є тяжким.
Крім того, суд вважає, що при винесенні постанови посадова особа ДПІ мала врахувати каяття правопорушника, відсутність фактів притягнення до адміністративної відповідальності, ненастання суспільно-небезпечних наслідків, її позитивні характеристики.
Сукупність перелічених фактичних даних, на думку суду, свідчить про малозначність вчиненого позивачем правопорушення.
За змістом ст. 9 КАС суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені обставини суд знаходить всі підстави для зміни постанови в частині покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафу, вважаючи за доцільне обмежитися усним зауваженням у зв'язку із малозначністю вчиненого.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 6, 7, 69, 70, 71, 86, 158-160, 1641, 171, 185, 186, 2342 КАС України,
ОСОБА_4 Садиківни до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Змінити постанову від 27 грудня 2010 року, яку винесено першим заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 164 1 ч. 1 КупАП, відносно ОСОБА_1.
Викласти постанову в частині накладення стягнення у такій редакції:
«Звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 164 1 ч. 1 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.».
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щаслива